Історія справи

Постанова КЦС ВП від 16.01.2018 року у справі №751/11085/14

Постанова

Іменем України

16 січня 2018 року

м. Київ

справа № 751/11085/14

провадження № 61-984 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

представник заявника - ОСОБА_5,

заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк»,

представник заінтересованої особи - ОСОБА_6,

заінтересована особа - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» Приходько Володимир Олександрович,

заінтересована особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

представник заінтересованої особи - ОСОБА_8,

заінтересована особа - ОСОБА_9,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23 серпня 2016 року в складі суддів: Скрипки А. А., Тагієва С. Р., Шевченка В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа у справі № 751/11085/14, виданогоНовозаводським районним судом м. Чернігова, в якомуборжником є публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» (далі - ПАТ «Банк «Демарк»),таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2014 року стягнуто з ПАТ «Банк «Демарк» на користь ОСОБА_4 грошові кошти згідно з договором строкового банківського вкладу (депозиту) від 24 липня 2014 року № 658165 в сумі 35 486 грн 83 коп. Стягнуто з ПАТ «Банк «Демарк» на користь ОСОБА_4відсотки за період з 01 до 30 вересня 2014 року в сумі 563 грн 15 коп.

Унаслідок того, що рішення суду набрало законної сили, а боржник його добровільно не виконав, заявник звернулася до суду за виконавчим листом для виконання рішення суду в примусовому порядку.

Державна виконавча служба відкрила виконавче провадження, державний виконавець направив виконавчий лист до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Демарк», який отримано уповноваженою особою 26 лютого 2015 року.

Борг за депозитом, наявність якого підтверджується рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2014 року, банком (до 26 січня 2015 року), Фондом гарантування вкладів фізичних осіб через ПАТ КБ «ПриватБанк» (в період з 06 лютого до 18 березня 2015 року), за заявою заявника, починаючи з 19 березня 2015 року - до цього часу не сплачено.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 30 січня 2015 року № 66 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 30 січня 2015 року № 18 «Про початок процедури ліквідації Банку «Демарк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Демарк».

14 липня 2016 року ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій просила замінити в справі боржника - ПАТ «Банк «Демарк» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, мотивуючи тим, що після відкликання банківської ліцензії, банк за законом звільняється від обов'язку виконувати рішення суду від 11 листопада 2014 року про виплату вкладу, включаючи відсотки. Станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку й цей обов'язок переходить до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2016 року в задоволенні заяв ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Виконавчий лист, виданий 27 листопада 2014 року Новозаводським районним судом м. Чернігова в справі № 751/11085/14, провадження № 2/751/1947/14, повернуто уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Демарк» ПриходькуВ. О.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в процесі судового розгляду не встановлено обставин, визначених приписами частини четвертої статті 369 ЦПК України, для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником ПАТ «Банк «Демарк», яке перебуває в стадії здійснення процедури ліквідації.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 23 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 серпня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_4 прозаміну сторони виконавчого провадження, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_4 в апеляційному порядку не оскаржена, тому вона в цій частині не переглядалася в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить ухвалу апеляційного суду в частині відмови у заміні сторони виконавчого провадження скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2014 року стягнуто з ПАТ «Банк «Демарк» на її користь 35 486 грн 83 коп. грошових коштів за договором банківського вкладу та 563 грн 15 коп. відсотків, проте ПАТ «Банк «Демарк» в добровільному порядку рішення суду першої інстанції не виконало, у зв'язку з чим ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про видачу виконавчого листа.

Оскільки Національним банком України було відкликано банківську ліцензію ПАТ «Банк «Демарк» та розпочато процедуру ліквідації банку, виконавчий лист було направлено до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак борг до цього часу не сплачено.

Вважаючи, що борг має сплатити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, проте судом неправильно застосовано положення статей 104, 520 ЦК України, статті 37 ЦПК України.

21 грудня 2017 року справу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 24 липня 2014 року між ОСОБА_9 та ПАТ «Банк «Демарк» було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 658165, відповідно до якого грошові кошти в сумі 35 486 грн 83 коп. були внесені ОСОБА_9 на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 зі строком зберігання вкладу 3 місяці. Згідно з договором від 15 серпня 2014 року ОСОБА_9 як первісний кредитор передав ОСОБА_4, як новому кредитору, права за договором строкового банківського вкладу (депозиту) від 24 липня 2014 року № 658165.

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2014 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до ПАТ «Банк «Демарк» про стягнення коштів. Стягнуто з ПАТ «Банк «Демарк» на користь ОСОБА_4 грошові кошти згідно з договором строкового банківського вкладу (депозиту) від 24 липня 2014 року № 658165 в сумі 35 486 грн 83 коп. та відсотки за період з 01 до 30 вересня 2014 року в сумі 563 грн 15 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання вказаного рішення суду 27 листопада 2014 року видано виконавчий лист № 751/11085/14, провадження № 2/751/1947/14. Указаний виконавчий лист містить відмітку державного виконавця від 20 лютого 2015 року про закінчення виконавчого провадження згідно з пунктом 7 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з повідомленням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 липня 2016 року № 02-31987/16, гарантована сума, яка була включена до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Демарк» за вкладом ОСОБА_9, була виплачена 09 лютого 2015 року у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк».

Судом установлено, що ПАТ «Банк «Демарк» відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 грудня 2015 року № 247 перебуває в стадії здійснення процедури ліквідації, яка не передбачає правонаступництва.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, діє відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і не є правонаступником банку, тому відсутні підстави, визначені частиною першою статті 378 ЦПК України і частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення заяви ОСОБА_4 про заміну ПАТ «Банк «Демарк» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з положеннями частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від попередньої сторони до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Судом установлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 30 січня 2015 року № 66 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Банк «Демарк».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 грудня 2015 року № 247 ПАТ «Банк «Демарк» перебуває в стадії здійснення процедури ліквідації до 29 січня 2017 року включно.

Згідно з приписами частини першої статті 104 ЦК України, яка регламентує припинення юридичної особи, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Виходячи з аналізу норм права, які регулюють ліквідацію юридичної особи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку відносно того, що в даному випадку ліквідація юридичної особи - це припинення юридичної особи без правонаступництва.

Ураховуючи вищенаведене, правильним є висновок суду відносно того, що оскільки боржник ПАТ «Банк «Демарк» відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 грудня 2015 року № 247 перебуває в стадії здійснення процедури ліквідації, яка не передбачає правонаступництва, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, діє відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і не є правонаступником банку, тому відсутні підстави, визначені частиною першої статті 378 ЦПК України і частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення заяви ОСОБА_4 щодо заміни ПАТ «Банк «Демарк» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені в справі ухвали - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23 серпня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: С. Ю. Мартєв

В.В. Пророк

І.М. Фаловська

С.П. Штелик