Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.04.2019 року у справі №606/904/18

Постанова

Іменем України

(додаткова)

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 606/904/18

провадження № 61-5626 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1;

відповідачі: ОСОБА_2, Микулинецька селищна рада Теребовлянського району Тернопільської області;

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області;

розглянув заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, про усунення перешкод у здійсненні приватизації земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, про усунення перешкод у здійсненні приватизації земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Микулинецьку селищну раду Теребовлянського району Тернопільської області усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права на приватизацію земельної ділянки площею 0,2068 га для будівництва та житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовано по АДРЕСА_1 без погодження меж із суміжним землекористувачем ОСОБА_2 та затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2068 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовано по АДРЕСА_1 без погодження меж із суміжним землекористувачем ОСОБА_2. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області задоволено. Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 листопада 2018 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року скасовано, рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 листопада 2018 року залишено в силі.

У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у зв'язку із задоволенням її касаційної скарги та залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яким її позов задоволено частково.

Заява мотивована тим, що судом касаційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених частини 1 статті 270 ЦПК України.

З огляду на підпункт "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 червня 2021 року, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції й залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, не вирішив питання розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв'язку із поданням касаційної скарги.

За подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатила 1 410 грн, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 166, т. 2).

Враховуючи те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, однак не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 та ухвалити додаткову постанову.

Керуючись статтями 270, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 705 грн 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого нею за подання касаційної скарги.

Стягнути з Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 705 грн 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого нею за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович