Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.12.2019 року у справі №824/132/19
Ухвала КЦС ВП від 23.01.2020 року у справі №824/132/19

Постанова

Іменем України

14 січня 2020 року

м. Київ

справа № 824/132/19

провадження № 61-21731ав19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

секретар судового засідання Романенко О. Ю.,

учасники справи:

заявник (відповідач) - Аріда Глобал Лімітід (Arida Global Limited),

представники: Кирилюк Ганна Сергіївна , Максименко Ярослава Петрівна ,

заінтересована особа (позивач) - публічне акціонерне товариство «Центренерго» (Україна),

представник: Салимон Дмитро Михайлович,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Центренерго» на ухвалу Київського апеляційного суду у складі Кулікової С. В. від 30 жовтня 2019 року за заявою Аріда Глобал Лімітід (Arida Global Limited) про надання дозволу на виконання рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 рокуу справі за позовом публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Аріда Глобал Лімітід (Arida Global Limited) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення витрат.

Короткий зміст заяви

12 липня 2019 року компанія Аріда Глобал Лімітед (Arida Global Limited) звернулася до суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016 за позовом публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - ПАТ «Центренерго») (Україна) до Аріда Глобал Лімітед (Arida Global Limited) (Гонконг) про покладення на відповідача обов`язку підписати акт прийому-передачі вугільної продукції № 09/AGL від 30 березня 2015 року, складений на підставі сертифікату № 150324039С від 19 березня 2015 року, та передати його позивачеві, а також про стягнення з відповідача витрат з оплати арбітражного збору в частині, що стосується ПАТ «Центренерго».

Свої вимоги заявник мотивував тим, що Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України у складі голови Крупко П. М., арбітрів Винокурової Л. Ф. і Чижикова Г. Д. 18 вересня 2018 року у місті Києві по справі № 333г/2016 за позовом ПАТ «Центренерго» (Україна) до Аріда Глобал Лімітед (Arida Global Limited) (Гонконг) прийнято рішення на узгоджених умовах, відповідно до якого в частині, що стосується ПАТ «Центренерго», вирішено:

- зобов`язати ПАТ «Центренерго» протягом 10 календарних днів з дати отримання арбітражного рішення скласти, підписати і направити (вручити) Arida Global Limited акт приймання-передачі вугільної продукції за контрактом № 111/21 від 16 грудня 2014 року, виходячи з відомостей, викладених у пункті 1 розділу ІІ клопотання Arida Global Limited № 3 від 18 вересня 2018 року про прийняття арбітражного рішення на підставі статті 50 Регламенту МКАС, показників виходу летючих речовин на сухий беззольний стан палива (Vdaf), зафіксованих в аналітичному звіті іноземного підприємства «СЖС УКРАЇНА» № ODL1820-0602 від 05 липня 2018 року, та узгодженої сторонами фактичної вартості поставленої партії вугілля - 310 179, 12 доларів США.

- встановити, що акт приймання-передачі вугільної продукції за контрактом № 111/21 від 16 грудня 2014 року, оформлений та підписаний у відповідності до цього рішення, вважається підставою для оплати ПАТ «Центроенерго» вартості вугілля, поставленого Arida Global Limited.

Вказане рішення вступило в законну силу з 18 вересня 2018 року і є остаточним.

Посилаючись на те, що ПАТ «Центренерго» рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у добровільному порядку не виконано, заявник просив суд надати дозвіл на виконання рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року по справі № 333г/2016 за позовом ПАТ «Центренерго» до Аріда Глобал Лімітед в частині, що стосується ПАТ «Центренерго», визначеній у пунктах 1 та 3 резолютивної частини вказаного рішення; видати виконавчий лист на примусове виконання рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року по справі № 333г/2016 за позовом ПАТ «Центренерго» до Аріда Глобал Лімітед в частині, що стосується ПАТ «Центренерго», визначеній у пунктах 1 та 3 резолютивної частини вказаного рішення.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду, який діяв як суд першої інстанції, від 30 жовтня 2019 року, із урахуванням ухвали цього ж суду від 05 листопада 2019 року про виправлення описки, заяву Аріда Глобал Лімітед про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016 задоволено.

Видано виконавчий лист на виконання рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016 про зобов`язання ПАТ «Центренерго» протягом 10 календарних днів з дати отримання дійсного рішення скласти, підписати і направити (вручити) Аріда Глобал Лімітед (Arida Global Limited) акт прийому-передачі вугільної продукції за контрактом № 111/21 від 16 грудня 2014 року, виходячи з відомостей, викладених у пункті 1 розділу ІІ клопотання Аріда Глобал Лімітед (Arida Global Limited) № 3 від 18 вересня 2018 року про винесення арбітражного рішення в порядку статті 50 Регламенту МКАС, показників виходу летючих речовин на сухий беззольний стан палива (Vdaf), зафіксованих в аналітичному звіті іноземного підприємства «СЖС Україна» № ODL1820-0602 від 05 липня 2018 року, і узгодженої сторонами фактичної вартості поставленої партії вугілля - 310 179, 12 доларів США та встановлення, що акт прийому-передачі вугільної продукції за контрактом № 111/21 від 16 грудня 2014 року, складений і підписаний відповідно до дійсного рішення, є підставою для оплати ПАТ «Центренерго» вартості вугілля, поставленого Аріда Голобал Лімітед (Arida Global Limited).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016 у добровільному порядку не виконувалося, а тому заявник звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа на виконання зазначеного рішення. При зверненні у липні 2019 року до суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016 компанія Аріда Глобал Лімітед дотрималася визначеного в статті 475 ЦПК України трирічного строку на подання заяви про надання дозволу на виконання вказаного рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Доводи ПАТ «Центренерго» про те, що рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016 містить положення, що не підлягають примусовому виконанню, а тому у задоволенні заяви Аріда Глобал Лімітед слід відмовити, визнані безпідставними. Посилання ПАТ «Центренерго» на те, що законодавством не передбачено часткового визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, визнані необґрунтованими.

Раніше ПАТ «Центренерго» зверталося до суду із заявою про визнання і надання дозволу на добровільне виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, тоді як компанія Аріда Глобал Лімітед звернулася із заявою про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу в примусовому порядку, у зв`язку із чим доводи відносно того, що Київським апеляційним судом вже тричі відмовлено у визнанні рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі № 333г/2016 від 18 вересня 2018 року відхилені.

Короткий зміст апеляційної скарги та доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі ПАТ «Центренерго» просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви компанії Аріда Глобал Лімітед (Arida Global Limited), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

ПАТ «Центренерго» зазначає, що суд першої інстанції не у повному обсязі перевірив його аргументи щодо підстав для відмови у задоволенні заяви, а саме: суд не врахував, що у рішенні Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016 відсутні положення про стягнення грошових коштів. Чинне законодавство України не передбачає можливості визнання чи надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу про зобов`язання вчинення дій. Крім того, відповідно до норм чинного законодавства України не передбачено положень про часткове визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Судом неправильно застосовано положення частини другої статті 480 ЦПК України. Зважаючи на залишення без розгляду заяв ПАТ «Центренерго» у справах про визнання і надання дозволу на добровільне виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року ухвалами Київського апеляційного суду від 22 травня, 10 червня, 08 липня 2019 року, заява компанії Аріда Глобал Лімітед не підлягала задоволенню судом першої інстанції. На думку ПАТ «Центренерго» визнання та виконання зазначеного рішення міжнародного комерційного арбітражного суду суперечить публічному порядку України, оскільки поставлене вугілля використовувалось для виробництва електроенергії, яка постачалась на територію проведення антитерористичної операції, що відповідно до підпункту б) пункту 1 частини першої статті 478 ЦПК України є підставою для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу компанія Аріда Глобал Лімітед (Arida Global Limited)просить у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Центренерго» на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року відмовити у повному обсязі, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції

16 грудня 2014 року ПАТ «Центренерго» та компанія Аріда Глобал Лімітед уклали контракт № 11/21, відповідно до якого компанія Аріда Глобал Лімітед взяла зобов`язання продати, а ПАТ «Центренерго» купити вугілля марки Т, з розміром шматків 0-100 мм, імпортного виробництва, ввезене на митну територію України за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2701 19 00 0, на умовах, зазначених у цьому контракті.

Розділом 9 контракту визначено, що сторони будуть намагатись вирішити суперечки, що можуть виникнути з цього контракту або з його приводу шляхом взаємних переговорів або угод. У разі незнаходження компромісу, усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього контракту або у зв`язку з ним, у тому числі щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України згідно з його регламентом. Правом, яке регулює цей контракт, є матеріальне право України. Мова розгляду - російська. Кількість арбітрів - три. Місце проведення арбітражного суду - м. Київ, Україна. Сторони погодились, що рішення арбітрів слід вважати остаточним та обов`язковим для сторін в будь-якій належній юрисдикції без потреби забезпечення і здійснення будь-якого додаткового судового рішення або процедури. Сторони далі погоджуються, що сторона, яка програла повинна також понести і своєчасно заплатити будь-які належні судові витрати/витрати, понесені стороною, що виграла.

26 липня 2016 року до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України надійшла позовна заява ПАТ «Центренерго» № 8-08/3019 від 25 липня 2016 року до компанії Аріда Глобал Лімітед про покладення на компанію Аріда Глобал Лімітед обов`язку підписати акт прийому-передачі вугільної продукції № 09/AGL від 30 березня 2015 року, складений на підставі сертифікату № 150324039С від 19 березня 2015 року, та передати його ПАТ «Центренерго», а також стягнути з Аріда Глобал Лімітед витрати зі сплати арбітражного збору.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року, ухваленим у складі трьох арбітрів: голови Крупко П. М., арбітрів Винокурової Л. Ф. і Чижикова Г. Д., у справі № 333г/2016 на узгоджених сторонами умовах вирішено наступне.

Зобов`язати ПАТ «Центренерго» протягом 10 календарних днів з дати отримання дійсного рішення скласти, підписати і направити (вручити) Аріда Глобал Лімітед акт прийому-передачі вугільної продукції за контрактом № 111/21 від 16 грудня 2014 року, виходячи з відомостей, викладених у пункті 1 розділу ІІ клопотання Аріда Глобал Лімітед № 3 від 18 вересня 2018 року про винесення арбітражного рішення в порядку статті 50 Регламенту МКАС, показників виходу летючих речовин на сухий беззольний стан палива (Vdaf), зафіксованих в аналітичному звіті іноземного підприємства «СЖС Україна» № ODL1820-0602 від 05 липня 2018 року і узгодженої сторонами фактичної вартості поставленої партії вугілля - 310 179, 12 долара США.

Зобов`язати Аріда Глобал Лімітед розглянути, підписати і направити (вручити) ПАТ «Центренерго» акт прийому-передачі вугільної продукції за контрактом № 111/21 від 16 грудня 2014 року протягом 10 календарних днів з дати його отримання.

Встановити, що акт прийому-передачі вугільної продукції за контрактом № 111/21 від 16 грудня 2014 року, складений і підписаний відповідно до дійсного рішення, є підставою для оплати ПАТ «Центренерго» вартості вугілля, поставленого Аріда Глобал Лімітед.

Взяти до відома запевнення ПАТ «Центренерго» і Аріда Глобал Лімітед про те, що між ними відсутні розбіжності, пов`язані з фактичними показниками якості поставленого вугілля і його вартості.

Витрати з оплати арбітражного збору в сумі 44 658, 48 грн віднесено на рахунок позивача, а витрати по оплаті експертизи у сумі 63 132, 88 грн на рахунок відповідача.

Рішення вступило в законну силу з 18 вересня 2018 року і є остаточним.

Встановлено, що вказане рішення у добровільному порядку ПАТ «Центренерго» не виконано.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 22 травня, 10 червня, 08 липня 2019 року заяву ПАТ «Центренерго» про визнання і надання дозволу на добровільне виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016 повернуто без розгляду.

12 липня 2019 року Аріда Глобал Лімітед звернулася до апеляційного суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року в частині, що стосується ПАТ «Центренерго» і викладено у пунктах 1, 3 резолютивної частини арбітражного рішення на узгоджених угодах.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

За змістом даної норми виключно наявність арбітражної угоди, укладеної між сторонами, є підставою для розгляду справи арбітражем.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 вказаного Закону.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в главі 3 розділу ІХ ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів».

Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (частини друга статті 474 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не надає оцінку правильності цього рішення по суті вирішення спору, а перевіряє лише дотримання строків звернення із заявою, дотримання вимог процесуального закону щодо її форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення.

Відповідно до частини третьої статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Київським апеляційним судом правильно встановлено, що звертаючись у липні 2019 року до суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016 компанія Аріда Глобал Лімітед дотрималася визначеного трирічного строку на подання заяви про надання дозволу на виконання вказаного рішення, визначеного статтею 475 ЦПК України. Заявником долучено до заяви документи у відповідності до переліку, визначеного положеннями статті 476 ЦПК України.

Таким чином, подаючи заяву про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду компанією Аріда Глобал Лімітед дотримано вимоги статей 475, 476 ЦПК України.

Згідно з положеннями статті V Конвенції про визнання і приведення до виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно направлено, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитується визнання та виконання, докази того, що: сторони угоди, зазначеній у статті II, були за застосованим до них законом, в будь-якій мірі недієздатні або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності такої вказівки, за законом країни, де рішення було винесено; сторона, проти якої вона винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення; вказане рішення винесено щодо спору, не передбаченому або що не підпадає під умови арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і приведена до виконання; склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді сторін чи, за відсутності такого, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено виконанням компетентною владою країни, де воно було винесене, або країни, закон якої застосовується.

Згідно з пунктом а) частини другої статті V зазначеної Конвенції у визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо компетентна влада держави, в якій запитується визнання та приведення до виконання, знайде, що об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або визнання та виконання цього рішення суперечить публічному порядку цієї країни.

Частиною другою статті 6 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж від 21 квітня 1961 року передбачено, що суд, в якому порушено справу, може не визнати арбітражну угоду, якщо за законом його держави спір не може бути предметом арбітражного розгляду.

Подібні підстави для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу передбачені статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»і статтею 478 ЦПК України.

Згідно статті 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:

1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або

ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або

2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Арбітражна угода (арбітражне застереження), укладена між сторонами не визнана недійсною; сторін арбітражного розгляду було належним чином сповіщено про призначення арбітрів та про арбітражний розгляд у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України; рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України не суперечить арбітражній угоді; склад Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та арбітражна процедура відповідали арбітражній угоді, укладеній між сторонами; рішення міжнародного комерційного арбітражу прийнято на узгоджених між сторонами умовах, стало обов`язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено національним судом.

ПАТ «Центренерго», як на одну із підстав для відмови у наданні дозволу на примусове виконання рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016,посилається на те, що вказане рішення у частині зобов`язання вчинити дії не підлягає примусовому виконанню, а тому у задоволенні заяви компанії Аріда Глобал Лімітеднеобхідно відмовити.

Вказані доводи ПАТ «Центренерго» є безпідставними, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016 у частині зобов`язання ПАТ «Центренерго» до вчинення дій, які останнім не були добровільно вчинені на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 зазначеного Закону.

Главою 3 розділу ІХ ЦПК України не визначено обмежень щодо визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу лише щодо рішень міжнародного комерційного арбітражу про стягнення коштів.

Доводи ПАТ «Центренерго» про те, що відповідно до норм чинного законодавства України не передбачено положень про часткове визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу ґрунтуються на припущеннях та не є підставою для відмови у задоволенні заяви компанії Аріда Глобал Лімітед про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016.

Доводи ПАТ «Центренерго» про те, заява компанії Аріда Глобал Лімітед не підлягала задоволенню судом першої інстанції, зважаючи на повернення без розгляду заяв ПАТ «Центренерго» про визнання і надання дозволу на добровільне виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року (ухвали Київського апеляційного суду від 22 травня, 10 червня, 08 липня 2019 року), не свідчать про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви компанії Аріда Глобал Лімітед, оскільки ПАТ «Центренерго» зверталося до суду із заявою про визнання і надання дозволу на добровільне виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу згідно статті 480 ЦПК України, тоді як компанія Аріда Глобал Лімітед звернулася із заявою про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу в примусовому порядку.

Доводи ПАТ «Центренерго» відносно того, що визнання та виконання арбітражного рішення суперечить публічному порядку України з посиланням на те, що поставлене компанією Аріда Глобал Лімітед вугілля використовувалось для виробництва електроенергії, яка постачалась на територію проведення антитерористичної операції, є безпідставними. Відсутність коштів не може бути підставою для невиконання остаточного рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Доводи апеляційної скарги, є подібними до заперечень ПАТ «Центренерго» на подану Аріда Глобал Лімітед заяву про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, і цим доводам надано належну оцінку Київським апеляційним судом при розгляді заяви.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками Київського апеляційного суду, який діяв як суд першої інстанції. Апеляційним судом правильно застосовано перелічені вище норми права, зроблені обґрунтовані висновки про наявність підстав для задоволення заяви компанії Аріда Глобал Лімітед про надання дозволу на виконання рішення на узгоджених умовах Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 18 вересня 2018 року у справі № 333г/2016.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування правильного по суті судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу Київськогоапеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Центренерго» на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович