Історія справи

Постанова

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 641/533/17

провадження № 61-18779св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс»,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2017 року у складі судді: Боговського Д. Є. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Колтунової А. І., Котелевець А. В.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» (далі - ТОВ «Харків Екоресурс») звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заборгованість за вивезення побутових відходів з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 1 483,06 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що вивезення побутових відходів за адресою: місто Харків, вулиця Вишнева,9-А здійснюється ТОВ «Харків Екоресурс» з 01 квітня 2013 року на підставі договору на вивезення побутових відходів, опублікованому в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские известия» від 26 лютого 2013 року № 25-26(2619-2620).

Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» доставлено примірник газети, в якому опубліковано договір, у тому числі за адресою реєстрації відповідачів. До набрання чинності зазначеним договором, тобто до 01 квітня 2013 року, від відповідачів не надходило жодних заяв про свою незгоду з умовами опублікованого договору, а тому вважається, що вони погодились отримувати ці послуги, однак за них не сплачують, внаслідок чого за період з 01 квітня 2014 року до 31 грудня 2016 року утворилась заборгованість в розмірі 1 151,63 грн, яка до теперішнього часу не погашена.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2017 року позовні вимоги ТОВ «Харків Екоресурс» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ТОВ «Харків Екоресурс» заборгованість за вивезення побутових відходів з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 1 483,06 грн.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ТОВ «Харків Екоресурс» судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі не сплачують кошти за вивезення ТОВ «Харків Екоресурс» побутових відходів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з урахуванням передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України відповідальності за несвоєчасне здійснення платежів.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2017 року рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій 17 липня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 просять скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Зокрема, суди на зазначили норму закону, яка зобов'язує сплачувати кошти за вивіз твердих побутових відходів за місцем реєстрації.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу № 641/533/17 передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що відповідачі зареєстровані убудинку АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з вивезення побутових відходів (особовий рахунок НОМЕР_1), які надає ТОВ «Харків Екоресурс».

В офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские Известия» від 26 лютого 2013 року опубліковано для власників та мешканців житлових будинків приватної власності договір про надання послуг з вивезення побутових відходів.

Відповідно до вказаного договору виконавець ТОВ «Харків Екоресурс» зобов'язується згідно графіка надавати споживачам послуги з вивезення побутових відходів на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28 грудня 2011 року № 940 та відповідно до схеми санітарного очищення, затвердженої рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4-го скликання від 24 грудня 2003 року № 284/03 зі змінами та доповненнями, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Оплата послуг здійснюється щомісячно. Платежі вносяться не пізніше 15-го числа періоду, що настає за розрахунковим.

Згідно з Графіком планового-подворного вивезення твердих побутових відходів від приватних домоволодінь Комінтернівського району міста Харкова, погодженого з головою адміністрації Комінтернівського району, вивезення побутових відходів за адресою: місто Харків, вулиця Вишнева здійснюється ТОВ «Екоресурс» щосереди.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку у відповідачів наявна заборгованість за вивезення побутових відходів за період із 01 січня 2014 року до 31 грудня 2016 року у розмірі 1 151,63 грн.

Згідно з частинами першою, другою статті 35-1 Закону України «Про відходи» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.

Відповідно до пункту б частини першої статті 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів поданих сторонами, встановивши, що у відповідачів перед позивачем існує заборгованість з оплати послуг із вивезення побутових відходів, які надає ТОВ «Харків Екоресурс», належних та допустимих доказів того, що вони цими послугами не користуються, а утилізують побутові відходи самостійно, суду не надано, дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 цієї заборгованості з урахуванням передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України відповідальності за несвоєчасну сплату платежів.

Наданий ТОВ «Харків Екоресурс» розрахунок заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів відповідачами не спростований.

Посилання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на відсутність письмового договору з ТОВ «Харків Екоресурс» про надання послуг з вивезення побутових відходів не є підставою для звільнення від їх оплати.

Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Аргументи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2017 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

В.О. Кузнєцов