Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.04.2022 року у справі №750/8407/21
Постанова КЦС ВП від 13.12.2023 року у справі №750/8407/21

Постанова

Іменем України

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 750/8407/21

провадження № 61-18738св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», державний реєстратор Чернігівської районної державної адміністрації Пінчук Іван Юрійович,

треті особи: ОСОБА_2 , Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),

розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 серпня 2021 року в складі судді Коверзнева В. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року в складі колегії суддів: Бобрової І. О., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог заяви про забезпечення позову

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії (далі - ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії»), державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Пінчука І. Ю. про скасування рішення державного реєстратора від 08 лютого 2021 року № 56509484 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» належить об`єкт нерухомого майна, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 44,7 кв. м, житловою площею 27,7 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Одночасно з позовом ОСОБА_1 подала заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії»;

- заборони ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» та третім особам вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 ;

- заборони ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» та третім особам вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 та осіб зареєстрованих в квартирі у володінні та користуванні квартирою АДРЕСА_1 до прийняття судового рішення по даній справі;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (реєстрацію прав та їх обтяжень) з квартирою АДРЕСА_1 , до прийняття судового рішення по даній справі.

Заява мотивована тим, що їй належала Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 , власником іншої 1/2 частина є ОСОБА_2 . Зазначену квартиру передано в іпотеку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як забезпечення повернення кредитних коштів, виданих за кредитним договором від 04 лютого 2008 року № «49» 18-02/08-МФ. Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 березня 2010 року достроково розірвано кредитний договір від 04 лютого 2008 року № «49» 18-02/08-МФ, укладений між нею та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», стягнуто солідарно з неї та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 1 470 611,24 грн. Вона частково виконала зазначене судове рішення.

Зазначала, що 08 липня 2021 року під психологічним тиском невідомих осіб підписала договір оренди, в якому власником спірної квартири зазначено ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», а згодом дізналась, що 08 лютого 2021 року державним реєстратором було прийнято рішення за № 56509484 про реєстрацію за ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» права власності на житло.

Стверджувала, що жодних документів щодо уступки права вимоги на її адресу не надходило, товариство шахрайським способом заволоділо її єдиним житлом, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

У липні 2021 року ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» подало клопотання про застосування зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Деснянського районного суду міста Чернігова грошові кошти у розмірі гривневого еквіваленту 5 000,00 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 30 липня 2021 року складає 134 400,00 грн.

Клопотання мотивоване тим, що 08 липня 2021 року ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» уклали договір оренди, за умовами якого ОСОБА_1 не заперечувала щодо набуття ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , тому у разі задоволення заяви про забезпечення позову товариство просило застосувати зустрічне забезпечення позову, як гарантії відшкодування товариству збитків.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 серпня 2021 року з урахуванням ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 серпня 2021 року про виправлення описки заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення її позову до ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Пінчука І. Ю. про скасування рішення задоволено частково.

У задоволенні клопотання ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» щодо зустрічного забезпечення відмовлено.

З метою забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії».

У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що наведені ОСОБА_1 у заяві доводи та надані письмові докази свідчать про те, що невжиття судом заходів забезпечення може істотно ускладнити виконання рішення суду в майбутньому, що є підставою для вжиття заходів забезпечення. Водночас вимога про заборону будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо квартири не може бути задоволена, оскільки судове рішення має персоніфікований характер та не може стосуватись невизначеного кола осіб. З наведених обставин суд вважав, що застосування забезпечення позову у вигляді арешту спірної квартири є достатнім заходом, який забезпечить належне виконання рішення суду в майбутньому.

У задоволенні клопотання ТОВ «ФК«Інвестиційні рішення та стратегії» щодо зустрічного забезпечення належить відмовлено, оскільки суд не встановив необхідності в його застосуванні з огляду на положення частини третьої статті 154 ЦПК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» залишено без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 серпня 2021 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- суд першої інстанції обґрунтовано наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», оскільки ОСОБА_1 оскаржує та просить скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на цю квартиру за вказаним товариством, наслідком чого є відновлення попереднього запису про право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири;

- між сторонами існує спір з приводу нерухомого майна, тому невжиття вказаних заходів забезпечення позову у разі його задоволення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому;

- апеляційний суд відхилив доводи ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» про ненадання доказів, які підтверджують вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження майна та наявності потенційної загрози виконанню рішення суду, оскільки реєстрація за ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» права власності на спірну квартиру, Ѕ частина якої раніше належала ОСОБА_1 , створює реальну можливість для її відчуження на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду;

- колегія суддів визнала безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позивачкою вимогами, оскільки, враховуючи предмет спору, саме заборона відчуження нерухомого майна має на меті гарантувати виконання можливого рішення суду. Вжиття заходів забезпечення позову спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті;

Аргументи учасників

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У листопаді 2021 року до Верховного Суду від ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду у частині накладення арешту на квартиру, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У касаційній скарзі представник ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» зазначає, що:

- накладений арешт порушує гарантоване право товариства мирно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, передбачене статтею 321 ЦК України, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- подання клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту свідчить про зловживання позивачкою своїми процесуальними правами, оскільки такі дії вчинені з наміром завдати істотної шкоди товариству;

- накладаючи арешт на спірне майно, суди попередніх інстанцій не врахували неможливість застосування такого заходу забезпечення позову до немайнових позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;

- суди не вказали, у чому саме полягає неможливість у майбутньому виконання рішення про задоволення позову, не зазначили конкретних обставин, які би підтверджували це;

- суди безпідставно не застосували зустрічне забезпечення;

- наклавши арешт, суди не врахували засади розумності, обґрунтованості, адекватності та співрозмірності обраного заходу забезпечення позову.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з накладенням арешту на квартиру АДРЕСА_1 , а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України оскаржені судові рішення в іншій частині касаційному перегляду не підлягають.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У грудні 2021 року ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що, установивши, що існує реальна загроза невиконання судового рішення про задоволення позову, суди обґрунтовано наклали арешт на спірну квартиру. На її переконання, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дотрималися норм процесуального права при ухваленні оскаржених рішень.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 22 листопада 2021 року зазначено, що наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах належала квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 березня 2010 року достроково розірвано кредитний договір від 04 лютого 2008 року

№ «49» 18-02/08-МФ, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 1 470 611,24 грн.

Згідно із актом про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 05 лютого 2018 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передано у власність нежитлову будівлю приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 251,3 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить боржнику ОСОБА_1 за оціночною вартістю 1 083 284,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 вересня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) у цивільній справі

№ 2-1033/10 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «ФК «ІНТАЙМ ФІНАНС».

08 лютого 2021 року державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації Пінчуком І. Ю. прийнято рішення № 56509484 про державну реєстрацію квартири АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» на підставі іпотечного договору від 04 лютого 2008 року.

ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», звернулася з позовом про скасування рішення державного реєстратора № 56509484 від 08 лютого 2021 року.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на зазначену квартиру, а також заборонити ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» та іншим особам вчиняти певні дії відносно нерухомого майна.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У справі, що переглядається:

- ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Пінчука І. Ю. про скасування рішення державного реєстратора від 08 лютого 2021 року № 56509484 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за яким ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» належить об`єкт нерухомого майна, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 44,7 кв. м, житловою площею 27,7 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- одночасно з позовом ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом, зокрема, накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії»;

- суди застосували такий захід забезпечення позову як арешт квартири;

- суди при задоволенні заяви про забезпечення позову суди вважали, що: даний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачкою вимогами і забезпечить їх виконання та ефективне поновлення прав позивача; враховуючи предмет спору, саме скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухомість має на меті гарантувати виконання можливого рішення суду; між сторонами існує спір з приводу нерухомого майна, а невжиття вказаних заходів забезпечення позову у разі його задоволення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому;

- суди не звернули увагу на те, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Позивачем заявлено вимогу про скасування рішення державного реєстратора від 08 лютого 2021 року № 56509484 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за яким ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» належить об`єкт нерухомого майна, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 44,7 кв. м, житловою площею 27,7 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Тому захід забезпечення позову у вигляді арешту квартири не є співмірним із заявленою позивачкою вимогою.

За таких обставин судові рішення в оскарженій частині належить скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити; оскаржені судові рішення скасувати; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 серпня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року у частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», відмовити.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 серпня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року в скасованих частинах втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук