Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КЦС ВП від 19.11.2018 року у справі №741/552/17 Постанова КЦС ВП від 19.11.2018 року у справі №741...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 19.11.2018 року у справі №741/552/17

Державний герб України

Постанова

Іменем України

12 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 741/552/17

провадження № 61-33053св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

заінтересована особа - старший державний виконавець Носівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Сіренко Сергій Олександрович,

боржник - ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2017 року в складі судді Киреєва О. В. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області

від 19 липня 2017 року в складі колегії суддів: Бобрової І. О., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Носівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Носівський районний ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області) СіренкаС. О. про закінчення виконавчого провадження.

Скарга мотивована тим, що у провадженні старшого державного виконавця Носівського районного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області Сіренка С. О. перебуває виконавче провадження № 52291257 з виконання дубліката виконавчого листа № 741/661/13-ц, виданого 08 вересня 2016 року Носівським районним судом Чернігівської області. 06 квітня 2017 року державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виконанням виконавчого листа у повному обсязі, проте вона вважала, що виконавчий лист виконано не в повному обсязі. Зазначала, що з акта державного виконавця від 05 квітня 2017 року не вбачається, яким саме способом виділено в натурі і закріплено на місцевості належну їй земельну ділянку по АДРЕСА_1. Державним виконавцем було залучено до виконавчого провадження спеціаліста ФОП ОСОБА_8, який не надав практичної допомоги, земельна ділянка, площею 0,0204 га, що перебуває у спільному користуванні, не була виділена межовими знаками. Вважала, що державному виконавцю необхідно було керуватися Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом від 18 травня 2010 року № 376 Державного комітету України із земельних ресурсів. Державний виконавець встановив дерев'яні кілочки, які вже попадали від вітру та дощу, не взяв до уваги технічну документацію на земельну ділянку, що була нею виготовлена з цією метою, і не закріплені межові знаки в натурі відповідно до встановлених вимог.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просила суд визнати незаконною постанову старшого державного виконавця Носівського районного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області Сіренка С.О. про закінчення виконавчого провадження від 06 квітня 2017 року у виконавчому провадженні № 52291257.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 22 червня

2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 19 липня 2017 року, в задоволенні скарги ОСОБА_4відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що державний виконавець вжив усіх заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду. Винесена ним 06 квітня 2017 року постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята відповідно до чинних вимог закону, у межах своїх повноважень і права чи свободи заявника нею порушено не було.

У серпні 2017 рокуОСОБА_4подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити її скаргу.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дотримались вимог закону при ухваленні судових рішень, не врахували того, що рішення суду № 741/661/13-ц фактично не виконано, а оскаржувана постанова державного виконавця є незаконною.

У вересні 2017 року старший державний виконавець Носівського районного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області СіренкоС. О.подав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України ця справа передана до Касаційного цивільного суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час винесення постанови) обов'язком виконавця є здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Встановлено, що виконавчий документ передбачав чітко визначені заходи примусового виконання рішення суду, які державний виконавець виконав в присутності сторін, понятих, а також із залученням спеціаліста - ФОП ОСОБА_8 та за допомогою вимірювального приладу ЕРОСН 10 та рулетки. Межі визначалися із встановленням кілків. Згідно з актом державного виконавця від 05 квітня 2017 року факт встановлення кілків під час виконання судового рішення, ОСОБА_4 не заперечувала.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року,встановивши, що державним виконавцем було здійснено заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час здійснення виконавчих дій), дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4залишити без задоволення.

Ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 19 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати