Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.05.2018 року у справі №242/1538/17

Постанова

Іменем України

12 березня 2018 року

м. Київ

справа № 242/1538/17

провадження № 61-1582св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради на рішення Селидівського суду Донецької області від 22 вересня 2017 року у складі судді Владимирської І. М. та на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2017 року у складі колегії суддів Новосьолової Г. Г., Груіцької Л. О., Новосядлової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру отриманих коштів щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення як одержувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. При перевірці обґрунтованості виплат з'ясувалося, що відповідач має квартиру за адресою АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності. Таким чином відповідач подала недостовірну інформацію, у зв'язку з чим Управління соціального захисту населення вирішило утримати з відповідача надмірно перераховані кошти. Оскільки відповідач добровільно вказані кошти не повернула, позивач просив стягнути їх з відповідача у розмірі 28 476, 21 грн.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 22 вересня 2017 року у задоволенні позову Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що належна ОСОБА_4 на праві власності квартира розташована у м. Селидове Донецької області на території проведення антитерористичної операції, а тому підстави для стягнення з відповідача отриманої щомісячної адресної допомоги відсутні.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2017 року рішення Селидівського міського суду Донецької області від 22 вересня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального та порушень норм процесуального права.

У касаційній скарзі Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди під час розгляду справи не врахували, що м. Селидове, в якому розташована квартира, яка перебуває у власності відповідача, не входить до переліку «населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», та «населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1058, тобто м. Селидове не відноситься до території «райони проведення антитерористичної операції», а тому відповідно до пункту 11 Порядку №505, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року, відповідач на вимогу позивача повинна повернути надмірно виплачену суму грошової допомоги у зв'язку з поданням документів з недостовірними відомостями.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування немає.

Суди встановили, що ОСОБА_4 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Селидівської міської ради як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради № 1427 від 14 лютого 2017 року.

На підставі заяв ОСОБА_4 до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради № 954 від 08 грудня 2014 року, № 1299 від 08 червня 2015 року, № 3408 від 09грудня 2015 року, № 1625 від 16 червня 2016 року про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, вона просила призначити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Рішеннями про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 15 грудня 2014 року, 03 липня 2015 року, 18 грудня 2015 року, 21 липня 2016 року Управління соціального захисту населення призначило ОСОБА_4 грошову допомогу на період з 08 грудня 2014 року по 15 грудня 2016 року у розмірі 1326 грн на місяць.

В ході перевірки наявності у володінні житлового приміщення у ОСОБА_4 Управлінням соціального захисту населення Селидівської міської ради встановлено факт належності ОСОБА_4 на праві власності квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (пункт 1 статті 1 цього ж Закону).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 5 Порядку № 505 визначено, що для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку. У даній заяві уповноважений представник сім'ї зазначає, зокрема, наявність у будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Абзацом 2 пункту 6 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого входить м. Селидове.

Відповідно до частини першої та третьої статті 12 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (в редакції, що діяла станом на 07.10.2014) встановлено, що для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництва силами і засобами, які залучаються до здійснення антитерористичних заходів, утворюється оперативний штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України (координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України) або особою, яка його заміщує.

Наказом № 33/6/а від 07.10.2014 року Першого заступника Голови Служби безпеки України - керівника Антитерористичного центру при Службi безпеки України «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів його проведення» наказано: визначити такi райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька i Луганська областi з 07 квiтня 2014 року; Харкiвська область з 07 квiтня 2014 року до 14 вересня 2014 року.

Районами проведення антитерористичної операції є вся Донецька i Луганська областi з 07 квiтня 2014 року до закінчення терміну її проведення.

Судами попередніх інстанцій установлено, що адресна матеріальна допомога нараховувалась відповідачу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до вимог діючого законодавства.

Місто Селидове, на території якого розташована належна ОСОБА_4 квартира, є містом, в якому з 07 жовтня 2014 року проводиться антитерористична операція.

За таких обставин суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову та застосувавши положення статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», пунктів 2, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, правильно виходили з недоведеності факту подачі відповідачем документів з недостовірними відомостями щодо відсутності у неї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, у зв'язку із чим дійшли обґрунтованого висновку, що призначена УСЗН Селидівської міської ради матеріальна допомога сплачувалась ОСОБА_4 правомірно.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до незгоди позивача з висновками судів попередніх інстанцій.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Селидівського суду Донецької області від 22 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Крат

М.Є. Червинська