Історія справи

Постанова КЦС ВП від 10.04.2024 року у справі №758/5622/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 758/5622/22

провадження № 61-17551св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 рокуу складі судді Ковбасюк О. О.та постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Немировської О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Автогаражного кооперативу «Тюльпан» (далі - АГК «Тюльпан») про визнання недійсним та скасування протокольних рішень загальних зборів.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що згідно з рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів АГК «Тюльпан», оформленим протоколом № 26 від 26 жовтня 1979 року та затвердженим рішенням виконавчого комітету райради № 298 від 11 березня 1980 року, він є членом указаного кооперативу та власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , площею 19,6 кв.м, по АДРЕСА_1 .

Вказував, що протокольним рішенням загальних зборів АГК «Тюльпан» було збільшено розмір членських внесків до 400 грн, починаючи з четвертого кварталу 2020 року.

Зазначав, що не був присутнім на загальних зборах кооперативу, оскільки про їх проведення його повідомлено не було, він не отримував порядку денного таких зборів та копій рішень, ухвалених за результатами їх проведення.

Протягом тривалого часу він неодноразово звертався до голови кооперативу із запитами щодо надання інформації про використання коштів на потреби кооперативу, а також про прийняте рішення про збільшення розміру членських внесків, однак усі його звернення залишені без належного реагування.

Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням уточнень, позивач просив визнати недійсним та скасувати протокольне рішення загальних зборів АГК «Тюльпан» про збільшення розміру членських внесків до 400 грн.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 подав клопотання про заміну первісного відповідача з АГК «Тюльпан» на ОСОБА_2 , зазначивши, що саме він має відповідати за вимогами цього позову, оскільки є головою правління указаного кооперативу.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року замінено первісного відповідача АГК «Тюльпан» на ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено наявності у нього порушеного права (інтересу), а саме виникнення у нього обов`язку сплачувати внесок з четвертого кварталу 2020 року у збільшеному до 400 грн розмірі, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Узагальнені доводи касаційної скарги

11 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 рокута постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскажувані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, а також відсутністю правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

16 січня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що на підставі рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів АГК «Тюльпан», оформленого протоколом № 26 від 26 жовтня 1979 року та затвердженого рішенням виконавчого комітету райради № 298 від 11 березня 1980 року, ОСОБА_1 є членом вказаного гаражного кооперативу та є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , площею 19,6 кв.м, по АДРЕСА_1 .

Вказана обставина встановлена судами у судовому засіданні, а також підтверджується довідкою АГК «Тюльпан» № 71 від 04 лютого 2021 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

В обґрунтування наявності порушеного цивільного права (інтересу) позивач зазначив про те, що існує протокольне рішення зборів членів АГК «Тюльпан» про збільшення членських внесків з четвертого кварталу 2020 до 400 грн, яке є недійсним, оскільки прийнято без врахування його права голосу на загальних зборах.

Звертаючись до суду з позовом, на підтвердження доводів позовної заяви щодо порушеного права позивачем долучено до позовної заяви ксерокопії квитанцій до прибуткового касового ордера.

Зі змісту цих квитанцій вбачається, що АГК «Тюльпан» прийняло від ОСОБА_1 : за квитанцією № 42 від 04 вересня (без зазначення року) за 1-2 квартали - 480 грн; за квитанцією № 18 від 22 березня 2018 року за 1 квартал 2018 року - 300 грн; за квитанцією № 34 від 26 червня 2019 року сплачено 1 250 грн, з яких 900 грн за 2-4 квартал 2018 року та 350 грн за 1 квартал 2019 року; за квитанцією № 03 від 09 січня 2020 року за 3-4 квартал 2019 року - 700 грн; за квитанцією № 19 від 27 травня 2020 року за 1 квартал 2020 року - 350 грн; за квитанцією № 08 від 04 лютого 2021 року за 2-4 квартал 2020 року - 1050 грн; за квитанцією № 47/6 від 20 жовтня 2021 року за 1-2 квартал 2021 року - 700 грн; за квитанцією № 50 від 27 жовтня 2021 року за 3 квартал 2021 року - 400 грн; за квитанцією № 16 від 19 травня 2022 року за 4 квартал 2021 року - 200 грн.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є головою правління АГК «Тюльпан».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають не у повній мірі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не доведено наявності у нього порушеного права (інтересу), а саме виникнення у нього обов`язку сплачувати внесок з четвертого кварталу 2020 року у збільшеному до 400 грн розмірі.

Проте, з таким висновком судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись неможливо з наступних підстав.

Нормами процесуального закону визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (стаття 24 ЦК України).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Результат аналізу статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на незаконність прийнятого загальними зборами членів АГК «Тюльпан» рішення про збільшення з 4-го кварталу 2020 року розміру членських внесків та просив, з підстав, передбачених статтями 4, 12, 15 Закону України «Про кооперацію», визнати недійсним та скасувати протокольне рішення зборів членів АГК «Тюльпан» про збільшення членських внесків до 400 грн.

Тобто, між сторонами виникли правовідносини щодо правомірності/неправомірності рішення загальних зборів АГК «Тюльпан», який є юридичною особою, тому саме АГК «Тюльпан» має виступати відповідачем у справі, в якій предметом спору є оскарження рішення зборів юридичної особи.

Разом із цим, позов про визнання недійсним рішення зборів членів кооперативу АГК «Тюльпан» ОСОБА_1 пред`явив до фізичної особи - ОСОБА_2 (з урахуванням заявленого у лютому 2023 року позивачем клопотання та ухвали Подільського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року про заміну відповідача), з яким у ОСОБА_1 відсутній будь-який спір цивільно-правового характеру, а відтак зазначена фізична особа не є належним відповідачем.

Зазначені обставини, на думку колегії суддів Верховного Суду, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували, дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, проте помилилися щодо мотивів такої відмови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного по суті висновку щодо відмови в задоволенні позову, однак з помилкових мотивів, судові рішення підлягають зміні з викладенням їх мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Оскільки Верховний Суд змінює судові рішення, але виключно у частині мотивів їх ухвалення, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 рокута постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року змінити, виклавши мотиви відмови у задоволенні позову в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов