Постанова

Іменем України

10 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 548/2531/18

провадження № 61-2228св20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року у складі судді: Старокожка В. П. та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Одринської Т. В., Пікуль В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки.

16 жовтня 2019 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Павелко Р. С. подав письмове клопотання про залишення позовних вимог без розгляду.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павелко Р. С. про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки, без розгляду - задоволено.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до об'єму наданих представнику позивача законодавством процесуальних прав, позивач вправі розпоряджатися своїм позовом на власний розсуд, в тому числі і клопотати перед судом про залишення позову без розгляду. Тому, зважаючи на те, що представником позивача подане відповідне клопотання до розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява має бути залишена без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до місцевого суду для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2020 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року відкрито касаційне провадження.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що судом не проведено розгляд справи у передбачений законом строк. Спір між сторонами на момент постановлення спірної ухвали фактично існував, оскільки відразу після постановлення судом оскаржуваної ухвали, позивачем на наступний день було подано «новий позов», проте судом даний факт не було враховано. Крім того, посилається на те, що суд при постановленні оскаржуваної ухвали не вирішив питання щодо часткового відшкодування витрат відповідача, які останній поніс під час провадження по цій справі на адвоката. Тому вважає, що висновок суду про необхідність закриття провадження у справі за заявою адвоката позивача є передчасний та такий, що порушує права сторін.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з огляду на таке.

Як убачається із матеріалів справи, 18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 16 січня 2019 року відкрито провадження у справі.

16 жовтня 2019 року представник позивача подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року без змін.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Павелко Р.С. про залишення позовної заяви без розгляду, керувався тим, що відповідно до вимог пункту п`ятого частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав таку заяву.

Нормативно-правове обґрунтування

За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду, оскільки подати заяву про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу. При цьому надане позивачу право на подання такої заяви не залежить від думки інших учасників справи. Суд не зобов`язаний при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана.

Доводи касаційної скарги про те, що судом не вирішено питання щодо часткового відшкодування витрат відповідача, які останній поніс під час провадження по цій справі на адвоката, не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідач не зверталась до суду першої інстанції із заявою про компенсацію понесених нею витрат у відповідності до частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані.

З огляду на наведене, Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою, оскільки правильне застосовування норми права є беззаперечним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частинами третьою та четвертою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко