Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.07.2018 року у справі №755/18083/17

Постанова

Іменем України

26 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 755/18083/17

провадження № 61-38401св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

скаржник - Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",

особа, дії якої оскаржуються, - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

заінтересовані особи: ОСОБА_1, Державне підприємство "СЕТАМ",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2018 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст скарги та рішень судів

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") звернулося до суду із скаргою про визнання дій заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮУ) Ярушевської І. І. неправомірними.

На обґрунтування скарги посилалося на такі обставини. 02 листопада 2012 року ВПВР ДДВС МЮУ відкрито виконавче провадження № 35028982 на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2012 року у справі № 2-1883/2011 за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В межах виконавчого провадження № 35028982 державним виконавцем здійснено опис та арешт земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0008, що знаходиться в Колошинській сільській раді Макарівського району Київської області, що перебуває в іпотеці ПАТ "Родовід Банк". Згідно з протоколами проведення електронних торгів Державним підприємством "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") від 06 лютого 2017 року № 233259, від 22 березня 2017 року № 244260, від 03 травня 2017 року № 253196 перші, другі та треті електронні торги з реалізації майна не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. ПАТ "Родовід Банк" як стягувач прийняло рішення про залишення за собою нереалізованого на третіх електронних торгах майна за ціною третіх торгів, у зв'язку з чим 13 травня 2017 року надіслано до ВПВР ДДВС МЮУ заяву про придбання предмета іпотеки, що належить боржнику ОСОБА_1 на праві приватної власності, нереалізованого на третіх електронних торгах, шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. 21 червня 2017 року ПАТ "Родовід Банк" отримало повідомлення від 06 червня 2017 року № 13769-0-33-17/20.1/10 від ВПВР ДДВС МЮУ за підписом заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Ярушевської І. І., в якому зазначало, що державний виконавець видає відповідний акт про реалізацію предмета іпотеки тільки після належного оформлення організатором торгів та підписання переможцем торгів відповідного протоколу електронних торгів, з посиланням на статтю 47 Закону України "Про іпотеку". 10 липня 2017 року ~organization5~ звернулося до ~organization6~ із заявою про видачу відповідного протоколу електронних торгів. 27 липня 2017 року отримало відповідь ~organization7~ з оригіналом протоколу про проведення торгів № 253196.23 жовтня 2017 року ~organization8~ надіслало до ВПВР ДДВС МЮУ заяву з оригіналом протоколу про проведення торгів № 253196 та клопотанням видати акт про придбання предмета іпотеки відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про іпотеку". 15 листопада 2017 року ПАТ "Родовід Банк" отримало повідомлення № 31799-0-33-17/20.1/10 від ВПВР ДДВС МЮУ за підписом заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Ярушевської І. І., в якому зазначалося, що державний виконавець видає відповідний акт про реалізацію предмета іпотеки тільки після належного оформлення організатором торгів та підписання переможцем торгів відповідного протоколу електронних торгів і що ПАТ "Родовід Банк" не перебувало у статусі переможця торгів або учасника електронних торгів, тому видача ДП "СЕТАМ" протоколу є незаконною та протиправною.

У зв'язку з викладеним заявник просив суд визнати неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДДВС МЮУ) в особі заступника директора Департаменту - начальника ВПВР ДДВС МЮУ Ярушевської І. І. щодо невидачі акта про придбання предмета іпотеки ПАТ "Родовід Банк" у межах виконавчого провадження № 35028982.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Родовід Банк" на дії заступника директора Департаменту - начальника ВПВР ДДВС МЮУ Ярушевської І. І., заінтересовані особи: ОСОБА_1, ДП "СЕТАМ", про визнання дій неправомірними.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що правові підстави для видачі стягувачу акта про реалізацію предмета іпотеки, передбачені статтею 47 Закону України "Про іпотеку", відсутні.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2018 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким дії начальника ВПВР ДДВС МЮУ Ярушевської І. І. щодо невидачі акта про придбання предмета іпотеки ПАТ "Родовід Банк" в межах виконавчого провадження № 35028982 визнано неправомірними.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ВПВР ДДВС МЮУ наполягав на видачі організатором торгів додаткового протоколу, проте для видачі акта про реалізацію предмета іпотеки достатньо протоколу, сформованого за результатами електронних торгів, що не відбулися. Наявність цього протоколу ВПВР ДДВС МЮУ не заперечує, а тому підстави, які б перешкоджали видачі ПАТ "Родовід Банк" акта про реалізацію предмета іпотеки, були відсутні.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У червні 2018 року ДДВС МЮУ звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував статті 47, 49 Закону України "Про іпотеку", не дав належної оцінки тому, що ДП "СЕТАМ", як організатор електронних торгів не сформувало та не надало державному виконавцю протокол електронних торгів про придбання предмета іпотеки іпотекодержателем, що є перешкодою для видачі стягувачу акта про реалізацію предмета іпотеки; апеляційний суд послався на нормативний акт, який не був чинним на час проведення торгів.

У вересні 2018 року надійшов відзив ПАТ "Родовід Банк", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 рокусправу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law19~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law20~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law21~ (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2018 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності ~law22~.

Частиною 1 статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що всуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності ~law23~) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що 10 жовтня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва на виконання рішення суду у справі № 2-1883/2011 за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 видано виконавчий лист № 2-1883/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 044 315,61 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 05 грудня 2011 року становить 192 111 677,28 грн.

02 листопада 2012 року головним державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ Мазуром Г. І. відкрито виконавче провадження № 35028982 з примусового виконання листа № 2-1883/2011.

20 листопада 2013 року державний виконавець склав акт опису й арешту майна, яким накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0007, земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0009, що знаходяться на території Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області.

03 жовтня 2016 року постановою головного державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ Нещадима І. С. ТОВ "Українська експертна група" в особі генерального директора Душинського Є. І. призначено експертом у виконавчому провадженні № 35028982.

26 грудня 2016 року ВПВР ДДВС МЮУ направлено заявку на реалізацію арештованого майна у виконавчому провадженні № 35028982.

06 лютого 2017 року, 22 березня 2017 року та 03 травня 2017 року торги з реалізації земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер undefined, що знаходиться на території Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області не відбулися у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів, що підтверджується протоколами проведення електронних торгів № 233259, № 244260 та № 253196.

ПАТ "Родовід Банк" звернулося до ВПВР ДДВС МЮУ із заявою від 13 травня 2017 року про придбання нереалізованого на електронних торгах майна відповідно до положень статті 49 закону України "Про іпотеку".

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - це сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII, а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ~law29~ виконавець зобов'язаний вживати передбачених ~law30~ заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому ~law31~.

Згідно з частинами першою, третьою статті 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ~law32~. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ~law33~, з дотриманням вимог ~law34~.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

~law35~ визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Главою 4 ~law36~ визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ~law37~ звернення стягнення на майно боржника полягає, зокрема, в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. ~law38~ передбачена черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Положеннями ~law39~ визначено особливості процедури звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно з частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація відповідно до ~law40~.

Таким чином, нормами ~law41~ допускається звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого ~law42~, першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості. ~law43~ передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Згідно зі статтею 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) іпотека визначена як окремий вид застави, а положеннями ~law44~ дозволено звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, на підставі ~law45~ державний виконавець може передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання судових рішень про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку".

10 липня 2017 року ПАТ "Родовід Банк" звернулося до ДП "СЕТАМ" із заявою про видачу відповідного протоколу електронних торгів, на що 27 липня 2017 року отримало відповідь з оригіналом протоколу про проведення торгів № 253196.

23 жовтня 2017 року ПАТ "Родовід Банк" до ВПВР ДДВС МЮУ направило заяву з оригіналом протоколу про проведення торгів № 253196 з клопотанням видати акт про придбання предмета іпотеки відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про іпотеку".

15 листопада 2017 року ПАТ "Родовід Банк" отримало повідомлення № 31799-0-33-17/20.1/10 від ВПВР ДДВС МЮУ за підписом заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Ярушевської І. І., в якому зазначалося, що державний виконавець видає відповідний акт про реалізацію предмета іпотеки лише після належного оформлення організатором торгів та підписання переможцем торгів відповідного протоколу електронних торгів. ПАТ "Родовід Банк" не був у статусі переможця торгів або учасником електронних торгів, тому видача ДП "СЕТАМ" протоколу є незаконною та протиправною.

За змістом частин першої-третьої статті 47 Закону України "Про іпотеку" організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, приватному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до ~law46~. На вимогу державного виконавця, приватного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов'язаний подати державному виконавцю, приватному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів. Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки. Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем, скріплюється його печаткою та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, який проводив прилюдні торги.

Відповідно до частин першої-третьої статті 49 Закону України "Про іпотеку" у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому ~law47~, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Оскільки ПАТ "Родовід Банк" як іпотекодержатель своєчасно скористався передбаченим статтею 49 Закону України "Про іпотеку" правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що дії начальника ВПВР ДДВС МЮУ Ярушевської І. І. щодо невидачі акта про придбання предмета іпотеки ПАТ "Родовід Банк" в межах виконавчого провадження № 35028982 необхідно визнати неправомірними, у зв'язку з чим дійшов правильного висновку про задоволення скарги.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 2-2170/11 (провадження № 61-20859св18).

З огляду на наведене Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що апеляційний суд як на правову підставу послався на наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна", який не був чинним на час проведення торгів.

Дійсно, апеляційний суд помилково послався на згаданий нормативний акт, проте це не може бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення, оскільки спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про іпотеку", яким рішення апеляційного суду відповідає.

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на власному тлумаченні норм права, непогодженні зі встановленими обставинами справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко