Постанова

Іменем України

10 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 359/5063/21

провадження № 61-21505св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Яворського М.

А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області про встановлення факту родинних відносин.

Позов мотивовано тим, що він та померлий ОСОБА_3 є двоюрідними братами, оскільки його мати та батько ОСОБА_3 були рідними сестрою та братом. У померлого ОСОБА_3 дітей не було, з дружиною він розлучився, а відтак він як двоюрідний брат є найближчим родичем померлого. Вказував, що подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, однак ним не надано документів на підтвердження родинних відносин між ним та померлим. Ця обставина перешкоджає йому оформити спадкові права.

ОСОБА_1 просив:

встановити факт, що він є двоюрідним братом ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а саме, що вони є двоюрідними братами.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі показів свідків встановлено, що дітей померлий ОСОБА_3 не мав, з дружиною розвівся, хоча підтримував з нею добрі стосунки, їздив до неї в гості. ОСОБА_3 був одружений два рази на балеринах, дітей не мав. Документів, що стосуються спадкодавця, ні його особистих, ні правовстановлюючих документів на майно померлого, у позивача та свідків немає, оскільки вони були забрані невідомими особами. ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з дитинства росли разом, на підтвердження чому є фотографії.

Всі вони мали тісне спілкування усе життя, відвідували один одного, піклувались та підтримували один одного. Похованням ОСОБА_3 займався позивач та його дружина. Суд першої інстанції вказав, що зазначене переконливо свідчить про те, що ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_3, а тому з метою забезпечення спадкових прав позивача належить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме, що вони були двоюрідними братами.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

У жовтні 2021 року ОСОБА_2, як особа, яка не брала участі у справі, проте яка вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, у якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

ОСОБА_2 порушення своїх прав обґрунтовував тим, що встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3, а саме те, що вони є двоюрідними братами порушує його права на отримання спадщини після смерті ОСОБА_3, оскільки зі слів його матері, померлий є батьком ОСОБА_2.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2021 року закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що посилання ОСОБА_2 мали бути підтверджені відповідними та належними доказами. В той же час належних доказів на підтвердження своїх посилань останній до суду не надав, фактично обмежившись лише посиланням на наявність свідчень його матері. Жодного доказу з приводу того, що померлий дійсно був батьком ОСОБА_2, останнім до апеляційної скарги не додано, як не подано доказів того, що він звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах строків визначених в статті 1270 ЦК України, а так само із зверненнями до суду з приводу встановлення батьківства.

Аргументи учасників справи

У грудні 2021 року ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року, в якій просив ухвалу апеляційного суду скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи. Однак, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги факти вказані в апеляційній скарзі, зазначивши у своєму рішенні про те, що апелянтом не було надано доказів, які б підтверджували факт батьківства ОСОБА_5 по відношенню до нього. При цьому, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою порушення прав ОСОБА_2, позбавивши його права на захист своїх інтересів як учасника правовідносин між ним і ОСОБА_1.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2021 року відмовлено.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 14 січня 2022 року зазначено, що наведені у касаційних скаргах доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України (частина 3 статті 368 ЦПК України).

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина 5 статті 128 ЦПК України).

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина 8 статті 128 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання".

Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25,27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року в справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21) зазначено, що електронна адреса - адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки "@" та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім'я у домені "mail. gov. ua". За таких обставин суд першої інстанції був зобов'язаний надіслати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану в Системі, чого зроблено не було.

Докази вручення оскаржуваного рішення ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку, що доставка судового рішення електронним листом на особисту електронну пошту ОСОБА_3 є врученням такого рішення, тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження".

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

ухвалою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (а. с. 129-130);

ухвалою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін на 15 грудня 2021 року (а. с. 135-136);

в оскарженій ухвалі Київського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року вказано, що "ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить подана ним заява. Доказів на підтвердження поважності неявки до суду, до заяви не подав, тому суд апеляційної інстанції визнав зазначені ним причини неявки не поважними та розглянув вказану справі у його відсутність на підставі частини 2 статті 372 ЦПК України" (а. с. 148-149);

в апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначено, що засоби електронного зв'язку відсутні (а. с. 122);

судова-повістка-повідомлення на 15 грудня 2021 року 9 год. 15 хв. була відправлена на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 137-139);

даних про направлення засобами поштового зв'язку ОСОБА_2 судової повістки-повідомлення на 15 грудня 2021 року 9 год. 15 хв. та про її отримання матеріали не містять;

За таких обставин, ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції 15 грудня 2021 року.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення (частина 4 статті 401 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини 1 статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Київського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков