Постанова

Іменем України

05 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 308/13199/17

провадження № 61-7977св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальний заклад "Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв" Закарпатської обласної ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 грудня 2020 року у складі судді Придачука О. А. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Бисаги Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального закладу "Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв" Закарпатської обласної ради (далі - Закарпатський музично-драматичний театр) про стягнення невиплачених на час звільнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що у період з 03 травня 1997 року по 05 грудня 2002 року перебував у трудових відносинах із Закарпатським музично-драматичним театром, працюючи на посаді інженера-сантехніка.

Вказував, що при звільненні з ним не був проведений повний розрахунок, а тому просив суд стягнути з Закарпатського музично-драматичного театру на його користь грошові кошти у загальному розмірі 804 989,90грн.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Залишаючи без задоволення позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем було подано заяву про залишення позову без розгляду, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У травні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 грудня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає те, що суди порушили норми процесуального права, оскільки суд першої інстанції не роз'яснив позивачу наслідки залишення позовної заяви без розгляду, а суд апеляційної інстанції не надав цій обставині належної оцінки.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглядав справу з порушенням вимог статті 12 ЦПК України. Так, в матеріали справи не підшиті оригінали усіх постановлених судом ухвал. Його неодноразові клопотання витребувати і надати для ознайомлення оригінал довіреності, на підставі якої діє представник відповідача, не були задоволені, що призвело до допуску до участі у справі адвоката Гончарова В. В., який не мав на це відповідних повноважень. Під час судового засідання, яке відбулося 02 грудня 2020 року, головуючий порушив порядок розгляду справи і не з'ясував у сторін, чи довіряють вони складу суду.

Таким чином, пропустивши цю стадію судового розгляду, суд втратив легітимність.

Крім того, заслухавши його усну заяву про залишення позову без розгляду з мотивів відсутності можливості реалізувати процесуальні права, йому не було роз'яснено процесуальні наслідки такої дії.

Відзив на касаційну скаргу відповідачем не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Закарпатського музично-драматичного театру про стягнення невиплачених на час звільнення коштів.

05 березня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Придачук О. А., яку він підтримав у судовому засіданні від 05 березня 2020 року, за результатами розгляду якої ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Придачук О.

А. визнано необґрунтованою та передано до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу іншому судді відповідно до частини 1 статті 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2020 року у складі судді Дергачової Н. В. заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Придачука О. А. залишено без розгляду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 березня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Придачук О.

А. у цивільній справі № 308/13199/17 відмовлено.

У судовому засіданні від 19 листопада 2020 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з відсутністю позивача та його представника.

З протоколу судового засідання та запису технічної фіксації судового процесу від 02 грудня 2020 року вбачається, що у судовому засіданні позивач заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду. Представник позивача підтримала клопотання позивача про залишення позову без розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини 2 статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до частиною 1 статті 13 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених частиною 1 статті 13 ЦПК України випадках.

Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Суд зобов'язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18.

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду, оскільки подати заяву про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу.

При цьому надане позивачу право на подання такої заяви не залежить від думки інших учасників справи і суд не зобов'язаний при вирішенні відповідного питання з'ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв'язку з якими така заява подана.

Доводи заявника про те, що в суді першої інстанції головуючим порушено порядок розгляду справи і не з'ясовано, чи сторони довіряють складу суду, не заслуговують на увагу, оскільки, як видно з матеріалів справи в попередніх судових засіданнях, головуючий у справі оголошував склад суду і роз'яснював учасникам справи право заявляти відводи, а позивач у свою чергу реалізував своє право, подавши 05 березня 2020 року заяву про відвід головуючому у справі, за результатами якої ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 березня 2020 року цю заяву про відвід головуючого судді визнано необґрунтованою та ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 березня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Придачука О. А. відмовлено. Таким чином, процесуальне право позивача на заявлення відводу ним було здійснено, а його заява про відвід була вирішена в установленому законом порядку.

Також безпідставними є доводи заявника про те, що судом не було роз'яснено наслідки подання заяви про залишення позову без розгляду, оскільки ця обставина не призводить до неправильного вирішення заявленого позивачем клопотання.

Крім того, колегія суддів звертає увагу заявника, що відповідно до частини 2 статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Інші доводи касаційної скарги, які є подібними доводам апеляційної скарги, мотивована відповідь на які надана судом апеляційної інстанції, не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, з якими погодився й суд апеляційної інстанції, щодо наявності підстав, визначених у пункті 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду і не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 396, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 грудня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян