Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 11.09.2019 року у справі №732/1737/18 Ухвала КЦС ВП від 11.09.2019 року у справі №732/17...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.09.2019 року у справі №732/1737/18

Державний герб України

Постанова

Іменем України

06 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 732/1737/18

провадження № 61-16176 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради;

треті особи: Чернігівська обласна рада, Городнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Городнярайагролісгосп»;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 25 липня 2019 року у складі судді Бобрової І. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради (далі - КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради), треті особи: Чернігівська обласна рада, Городнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Городнярайагролісгосп» (далі - ДП «Городнярайагролісгосп») про визнання наказу незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що наказом директора КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 20 липня 2005 року № 4 він був призначений на посаду директора ДП «Городнярайагролісгосп» з 20 липня 2005 року.

Наказом генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 09 жовтня 2018 року 41/к-дп його звільнено з займаної посади з 09 жовтня 2018 року на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України. При цьому контракт розірвано достроково з формулюванням «у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи».

Зазначав, що його не було ознайомлено з наказом про звільнення, не повідомлено про правові підстави звільнення, не видано трудову книжку. Вказував, що у порушення вимог частин першої-другої статті 47 КЗпП України наказ про звільнення отримав тільки 29 жовтня 2018 року.

Зазначав, що ДП «Городнярайагролісгосп» не являється господарським товариством, проте, положення пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України поширюється на посадових осіб господарських товариств, які є спеціальними суб`єктами, і тому саме до них може бути застосована наведена норма права. В обґрунтування своїх доводів посилався на правову позицію, викладену у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі 6-21072св15, у якій розмежовано застосування відповідних правових норм до посадових осіб державних та комунальних закладів.

Стверджував, що дострокове розірвання контракту мало відбуватись за погодженням з Чернігівською обласною радою, а не одноособово відповідачем. Вказував, що на момент звільнення перебував на лікарняному.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 09 жовтня 2018 року № 41/к-дп «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Городнярайагролісгосп», поновити його на посаді директора ДП «Городнярайагролісгосп» з 09 жовтня 2018 року, скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, здійснену 16 листопада 2018 року, а саме зміну керівника та складу підписантів ДП «Городнярайагролісгосп», стягнути з ДП «Городнярайагролісгосп» КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23 693,74 грн та на час ухвалення судового рішення, моральну шкоду в сумі 23 693 грн, судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2019 року у складі судді Карпинської Н. М. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 09 жовтня 2018 року № 41/к-дп «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Городнярайагролісгосп», поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Городнярайагролісгосп» з 09 жовтня 2018 року.

Стягнуто з ДП «Городнярайагролісгосп» (засновник КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 жовтня 2018 року по 14 березня 2019 року в сумі 122 022,70 грн.

Стягнуто з КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 23 693 грн.

Стягнути з КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Відмовлено у скасуванні реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, здійснену 16 листопада 2018 року, а саме зміни керівника та складу підписантів ДП «Городнярайагролісгосп».

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 23 693,74 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані докази та встановлені судом обставини справи свідчать про незаконність звільнення позивача з роботи та наявність підстав для скасування наказу КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 09 жовтня 2018 року № 41/к-дп «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Городнярайагролісгосп», поновлення позивача на вказаній посаді, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2019 року заява КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради про скасування заочного рішення залишена без задоволення.

У червні 2019 року КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради звернулась до апеляційного суду зі апеляційної скаргою на заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2011 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційна скарга КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради на заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2019 року визнана неподаною та повернута заявнику.

Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради на заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2019 року, виходив із того, що заявником не виконано вимоги ухвали Чернігівського апеляційного суду від 19 червня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не сплачено судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», апеляційна скарга не приведена у відповідність до вимог статті 356 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржуване судове рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й передати справу для вирішення питання про відкриття провадження до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 732/1737/18 із Городнянського районного суду Чернігівської області.

У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що отримавши 31 липня 2019 року копію ухвали Чернігівського апеляційного суду від 19 червня 2019 року про залишення без руху апеляційної скарги КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради на заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2019 року, апелянт в межах наданого судом строку 02 серпня 2019 року усунув недоліки апеляційної скарги. Разом з тим, апеляційний суд передчасно ухвалою від 25 липня 2019 року повернув апеляційну скаргу на вказане судове рішення, чим порушив його права на доступ до правосуддя.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. При цьому посилається на безпідставність доводів касаційної скарги КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради, які не впливають на обґрунтованість та законність ухвали Чернігівського апеляційного суду від 25 липня 2019 року. Звертав увагу суду касаційної інстанції на те, що заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2019 року було переглянуто судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою третьої особи - Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Городнярайагролісгосп» з прийняттям постанови від 25 липня 2019 року, якою, зокрема, вказане судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі залишено без змін. Вважає, що при наявності постанови про поновлення його на роботі апеляційне оскарження процесуальної ухвали свідчить про зловживання відповідачем своїми правами та чинення перешкод у виконанні судового рішення, яке набрало законної сили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що у листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради, треті особи: Чернігівська обласна рада, Городнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Городнярайагролісгосп» про визнання наказу незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради подало апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Надано КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків апеляційної скарги, а також роз`яснено наслідки їх невиконання (а. с. 223-224, т.2).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційна скарга КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради на заочне рішення рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2019 року визнана неподаною та повернута заявнику (а. с. 253-255, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (частина третя статті 27 ЦПК України).

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschlerv. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Принцип юридичної визначеності, як складова частина конституційного принципу верховенства права, зобов`язує скаржника самостійно цікавитися перебігом розгляду його скарги в суді апеляційної інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку скаржника свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та зловживання правом на апеляцію.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Вказане відповідає правовому висновку, викладеному в ухвалі Верховного Суду від 06 вересня 2018 року у справі № 552/2378/17.

Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до частини другої статті 357, частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Суд апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених обставин та наведених вимог закону, дійшов обґрунтованого висновку про визнання неподаною та повернення КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради його апеляційної скарги, яка не відповідала вимогам закону.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом вжито всіх передбачених діючим ЦПК України можливих варіантів для належного вручення КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради копії ухвали від 19 червня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху. Судом апеляційної інстанції виконано вимоги частини десятої статті 272 ЦПК України.

Так, копія ухвали Чернігівського апеляційного суду від 19 червня 2019 року по залишення апеляційної скарги КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради без руху була направлена на адресу апелянта, зазначену в апеляційній скарзі та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення адресату вручено не було.

В ході перевірки причин невручення та пересилання зазначеного поштового відправлення судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до інформації офіційного інтернет-сайту УДППЗ «Укрпошта», відправлення за номером 1400044415080 не вручене адресату під час доставки 21 червня 2019 року об`єктом поштового зв`язку Чернігів з індексом 14000. Причина не вручення відправлення - «Інші причини».

Оскільки у суду апеляційної інстанції були відсутні дані щодо вручення копії ухвали від 19 червня 2019 року, копія ухвали була скерована представнику скаржника - адвокату Серкіну К. Ю., який підписав апеляційну скаргу та мав повноваження на представництво відповідача в апеляційній інстанції.

Відповідно до акту від 02 липня 2019 року, складеного працівниками Чернігівського апеляційного суду, представник КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради - адвокат Серкін К. Ю. відмовився отримувати копію ухвали Чернігівського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у справі № 732/1737/18 в канцелярії суду, пояснивши свою відмову тим, що на даний момент він не є представником КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради.

Листом КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 27 липня 2019 року № 205/1 суд повідомлено, що повноваження ОСОБА_2 на представництво інтересів підприємства у справі № 732/1737/18 припинено з 27 червня 2019 року.

Згідно з повідомленням філії Чернігівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» від 11 липня 2019 року № 32-05-886/Б-13859, рекомендований лист з рекомендованим повідомленням № 1400044415080 на адресу КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради (вул. Коцюбинського, 39, м. Чернігів, 14000), прийнятий до пересилання у ВПЗ Чернігів 20 червня 2019 року, надійшов до ВПЗ Чернігів 21 червня 2019 року та в цей же день виданий листоноші в доставку, який не був вручений по причині усної відмови від одержання відповідно уповноваженому на отримання пошти даного підприємства, референту ОСОБА_3 залишено повідомлення про надходження вищезазначеного рекомендованого листа.

04 липня 2019 року КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради в телефонному режимі було повідомлено про те, що його апеляційну скаргу на заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Одночасно повідомлено про те, що відповідно до інформації офіційного інтернет-сайту УДППЗ «Укрпошта» відправлення за номером 1400044415080 знаходиться у поштовому відділенні м. Чернігова та рекомендовано його отримати, про що складено відповідну телефонограму. Поштове відправлення уповноваженою особою скаржника отримано не було.

09 липня 2019 року Чернігівським апеляційним судом на адресу КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради було повторно направлено копію ухвали від 19 червня 2019 року для відома та виконання зі штриховим ідентифікатором № 1400044643431. Даний лист повернувся до суду з відміткою пошти «не вручено - інші причини».

За повідомленням філії Чернігівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» від 22 липня 2019 року, наданим на запит апеляційного суду, рекомендований лист з рекомендованим повідомленням про вручення № 1400044643431, направлений на адресу КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради, не був вручений адресату по причині усної відмови від одержання, уповноваженому на отримання пошти даного підприємства референту ОСОБА_3 залишено повідомлення про надходження вищезазначеного рекомендованого листа.

Повертаючи заявнику апеляційну скаргу як неподану, суд апеляційної інстанції виходив з того, що починаючи з дати винесення ухвали від 19 червня 2019 року, скаржник ухиляється від отримання поштової кореспонденції з суду. Отримавши телефонограму з суду, тобто, будучи обізнаним щодо залишення апеляційної скарги без руху, в період з 19 червня 2019 року по 25 липня 2019 року апелянт не вчинив жодних дій для отримання поштової кореспонденції з апеляційного суду, понад місяць не виявляв цікавості відносно процесуального стану його апеляційної скарги, не усунув її недоліки. Такі дії КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради свідчать про зловживання своїми процесуальним правами, намагання штучно затягнути апеляційний розгляд справи та відтермінувати набрання оскаржуваним рішенням законної сили.

Доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права, спростовуються встановленими вище обставинами справи, і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Посилаючись в касаційній скарзі на те, що КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради вчасно усунув недоліки апеляційної скарги, а саме - 02 серпня 2019 року, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки доказів на підтвердження цих обставин заявник не надав, а матеріали справи таких доказів не містять.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги про перешкоджання заявників доступу до правосуддя.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 25 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати