Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.06.2020 року у справі №243/1457/18
Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №243/1457/18

Постанова

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 243/1457/18-ц

провадження № 61-48972св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - орган опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

третя особа -Слов'янський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Слов'янської міської ради Донецької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Слов?'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року у складі судді Сидоренко І. О. та постанову Донецького апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Соломахи Л. І., Канурної О. Д., Санікової О. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року орган опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Слов'янський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Слов'янської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі та є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Діти перебувають на обліку служби у справах дітей як такі, що опинились у складних життєвих обставинах. Протягом тривалого часу умови проживання сім'ї незадовільні, низький рівень життя. У будинку відсутні меблі, відсутні спальні ліжка, діти сплять на підлозі. Самі діти та їх одяг брудні, продуктів харчування для повноцінного росту та розвитку дітей недостатньо. Умови для виховання дітей не створені, діти не мають елементарних гігієнічних навичок. Батьки не забезпечують дітей повноцінним лікуванням. Поведінка батьків агресивна, вони ніде не працюють. Діти належним чином не відвідують навчальний заклад. Родина потребує постійного контролю. Стосунки в родині напружені.

Ураховуючи викладене, орган опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області просив суд позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, стягнути з відповідачів на утримання дітей аліменти у розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та передати дітей органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Слов?'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року позов органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області задоволено.

ПозбавленоОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення найстаршою дитиною повноліття, після чого аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на кожну дитину, яка досягла повноліття, до повноліття останньої дитини, щомісяця, починаючи з 23 лютого 2018 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення найстаршою дитиною повноліття, після чого аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на кожну дитину, яка досягла повноліття, до повноліття останньої дитини, щомісяця, починаючи з 23 лютого 2018 року.

Допущенонегайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

Переданодітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольнючи позов органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, не займаються їх вихованням, не піклуються про фізичний та розумовий стан дітей, не забезпечують належного матеріального утримання, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав, стягнення з них аліментів і передачі дітей органу опіки та піклування Слов'янської міської ради.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Заочне рішення Слов?'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком міськрайонногосуду, зазначивши, що сам факт заперечення ОСОБА_2 проти позову та оскарження судового рішення про позбавлення батьківських прав не може свідчити про прояв інтересу батька до дітей та його бажання належно виконувати обов'язки по вихованню дітей. Жодних дій на зміну умов для проживання та навчання дітей, їх розвитку відповідач протягом тривалого часу, починаючи з жовтня 2016 року, і після ухвалення заочного рішення, не вчинив. Доказів на підтвердження зміни його ставлення до виховання дітей, суду не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 243/1457/18-ц з Слов?'янського міськрайонного суду Донецької області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року справу за позовом органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Слов'янський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Слов'янської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що районний суд у рішенні посилався на акти обстеження умов проживання дітей, які були складені у 2016- 2017 роках, а також на характеристики та інформацію школи, які видавалися у 2015-2017 роках. Фактично позивачем не надано жодного достовірного доказу про невиконання ним та його дружиною батьківських обов'язків, бо фактично з листопада 2017 року ні орган опіки, ні служби у справах дітей не цікавилися умовами проживання дітей і не надали суду доказів про фактичні умови проживання сім'ї на час звернення з позовом до суду.

Апеляційний суд також не дав вищезазначеному належної правової оцінки, а послався на інформацію 2015-2017 років, яка не може бути належними доказами обгрунтованості заявленого позову на 2018 рік.

Безпідставним є твердження суду апеляційної інстанції про те, що матеріальний стан сім'ї не покращився, що єдиним доходом є його пенсія як інваліда 2 групи, але це не може бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки за станом здоров'я працевлаштуватися на теперішній час у м. Слов'янську неможливо. Відносно того, що підставою для позбавлення батьківських прав матері дітей є те, що вона не працює, то судами не було враховано, що у них є вже повнолітній син - інвалід дитинства, який потребує догляду.

Крім того, він був позбавлений можливості надати суду докази, що з 2017 року до дня розгляду справи його сім'я провела ремонт у будинку, створили для дітей належні умови для проживання, відпочинку та навчання дітей, тому рішення про позбавлення батьківських прав прийнято передчасно, позивач мав би обстежити житлові умови у 2018 році та переконатися, що ці житлові умови на час розгляду справи змінилися і сім'я прийняла заходи для створення дітям належних умов для проживання.

Також апеляційний суд не надав належної оцінки тому, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права передбачені частиною другою статті 190 ЦПК України, бо йому до теперішнього часу не вручена копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з доданими до неї документами.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 16 вересня 2004 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Слов'янськ Донецької області, актовий запис № 476, про що є відповідні відмітки у їх паспортах (а.с. 10-13).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с. 7-9).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені, виданого 07 квітня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, ОСОБА_6 змінила ім'я на ОСОБА_1 (а.с. 13).

04 жовтня 2016 року директор загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 9 (далі - ЗОШ І - ІІІ ступенів № 9) м. Слов'янська звернувся до начальника Служби у справах дітей Слов'янської міської ради з клопотанням про надання допомоги в проведенні роз'яснювальної роботи з родиною ОСОБА_1 і сприяння вирішенню питання подальшого навчання дітей у школі.

20 жовтня 2016 року спеціалістами служби у справах дітей Слов'янської міської ради Донецької області з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено бесіду про відповідальність за виховання, утримання та розвиток дітей, попереджено їх про адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання обов'язків, передбачених Законом України «Про охорону дитинства», що підтверджується листками - попередженнями від 20 жовтня 2016 року (а.с. 36-37).

Наказами служби у справах дітей Слов'янської міської ради Донецької області від 04 листопада 2016 року № 128-0, № 129-0, № 130-0 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, взято з 04 листопада 2016 року на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах з підстави - проживання в сім'ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини (а.с. 14-16).

02 грудня 2016 року до начальника служби у справах дітей Слов'янської міської ради Донецької області з поданням (вих. № 174) звернувся директор Слов'янської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернату № 41 (далі - ССЗШІ № 41), в якому просив прийняти заходи впливу до ОСОБА_1, а саме притягнути її до адміністративної відповідальності за статтею 184 КпАП України за неналежне виконання батьківських обов'язків по вихованню дітей.

ОСОБА_1 17 листопада 2016 року звернулася до ССЗШІ № 41 з приводу навчання дітей. ССЗШІ № 41 згідно із заявою матері видано довідку про зарахування дітей до школи та батьки отримали консультацію від спеціалістів щодо інших документів, потрібних для навчання у школі. До теперішнього часу діти до інтернату не зараховані, оскільки немає пакету документів для отримання путівки щодо зарахування; діти не навчаються, мати від виховання і навчання дітей ухиляється (а.с. 33).

10 лютого 2017 року до начальника служби у справах дітей Слов'янської міської ради Донецької області звернувся старший інспектор ювенальної превенції Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 У листі від 10 лютого 2017 року він повідомив, що 10 лютого 2017 року працівниками ювенальної превенції відвідано сім'ю ОСОБА_1, яка мешкає по вул. Кронштадська, 143 у м. Слов'янську, встановлено, що усі стіни у будинку чорні у сажі, у будинку немає меблів, речі дітей брудні та знаходяться у куту кімнати на підлозі; у кімнаті немає жодного ліжка, тому діти та дорослі сплять на підлозі; іграшок немає, продуктів харчування невелика кількість. Просив вирішити питання доцільності перебування дітей за вказаною адресою у зв'язку з відсутністю умов для проживання (а.с. 34).

Згідно з актами обстеження умов проживання дітей за адресою: м. Слов'янськ, вул. Крондштадська, 143, від 18 жовтня 2016 року, 21 листопада 2016 року, 29 грудня 2016 року, 02 березня 2017 року, 22 червня 2017 року, 12 жовтня 2017 року умови проживання є незадовільними.

Згідно з повідомленням Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області від 17 березня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на обліку в управлінні як одержувачі державної соціальної допомоги.

Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» ОСОБА_1 призначено допомогу з 01 листопада 2016 року до 30 квітня 2017 року, розмір допомоги на листопад 2016 року становить 4 509,36 грн, з грудня 2016 року по квітень 2017 року - 5 375,34 грн, щомісяця.

На підставі Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам» ОСОБА_2 призначено державну допомогу з 27 вересня 2010 року довічно у розмірі 1 247,00 грн щомісяця (а.с. 42 - 43).

Згідно з висновком органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області від 05 лютого 2018 року № 29/01-308 батьків ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3(а.с. 47-49).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини четвертої статті 10, частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Таким чином, судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дітей на їх виховання, захист їх інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дітьми, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи є передчасним, оскільки висновок органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області від 05 лютого 2018 року № 29/01-308 про доцільність позбавлення батьківських прав батьків ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду (частини 5, 6 статті 19 СК України), оскільки суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Таким чином, у порушення статей 89, 263-264, 382 ЦПК України апеляційний суд: у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не надав належної правової оцінки доводам і доказам сторін, тому дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалено з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного суду від 21 листопада 2018 року скасувати, справу передатина новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк