Постанова

Іменем України

01 березня 2021 року

м. Київ

справа № 2-1560-09

провадження № 61-18694св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал",

боржник - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2020 року у складі судді Годік Л. С. та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року у складі колегії суддів:

Нерушак Л. В., Сіренка Ю. В., Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви і рішень судів

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Профіт Капітал") звернулося до суду заявою про заміну сторони у виконавчому листі, боржник - ОСОБА_1.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року у справі № 2-1560-2009 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 06 червня 2008 року № 354411/7955/0143-8 у сумі 121 910,56 грн, судові витрати у сумі 1 219,11 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250,00 грн. На виконання цього рішення, Уманським міськрайонним судом Черкаської області виданий виконавчий лист від 07 липня 2009 року № 2/1560/2009. Станом на 23 червня 2020 року відсутні відкриті виконавчі провадження з примусового виконання рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року у справі № 2-1560-2009, що підтверджується відсутністю записів про відкрите виконавче провадження, які містяться в автоматизованій системі виконавчого провадження. 18 грудня 2019 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк" укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-28, згідно з умовами якого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" передав (відступив), а ПАТ "Оксі Банк" прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 червня 2008 року № 354411/7955/0143-8.

Факт набуття прав вимоги ПАТ "Оксі Банк" підтверджується платіжним дорученням від 18 грудня 2019 року № 1402 та витягом із Реєстру боржників від 26 грудня 2019 року № 1 до договору відступлення права вимоги від 18 грудня 2019 року № 114/2-28.

18 грудня 2019 року між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-28-1, згідно з умовами якого ПАТ "Оксі Банк" передав (відступив), а ТОВ "ФК "Профіт Капітал" прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Факт набуття права вимоги ТОВ "ФК "Профіт Капітал" підтверджується платіжним дорученням від 18 грудня 2019 року № 59 та витягом із реєстру боржників від 26 грудня 2019 року № 1 до договору.

Посилаючись на викладене, ТОВ "ФК "Профіт Капітал" просило замінити стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ТОВ "ФК "Профіт Капітал" у виконавчому листі від 07 липня 2009 року № 2/1560/2009 Уманського міськрайонного суду Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором від 06 червня 2008 року № 354411/7955/0143-8 у сумі 121 910,56 грн, судові витрати у сумі 1 219,11 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250,00 грн.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Профіт Капітал" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ухвали Уманського міськрайонного суду від 08 червня 2010 року у справі за поданням начальника Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 права у виїзді за межі України у зв'язку з невиконанням нею зобов'язань із виплати боргу, з 22 квітня 2009 року на примусовому виконанні в Уманському міському відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження із стягнення з ОСОБА_1 боргу, зокрема, в сумі 173 915,04 грн, згідно з виконавчим листом від 16 березня 2009 року № 2-1560.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в матеріалах заяви про заміну сторони у виконавчому листі міститься довідка, видана архіваріусом Уманського міськрайонного суду Черкаської області, із якої вбачається, що справа № 2-1560-09 (6-64-10) знищена у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Рішення суду ухвалено 16 червня 2009 року, у справі відсутні відомості про його скасування чи зміну судами апеляційної та касаційної інстанцій, оскільки таких даних заявником не надано, а матеріали справи знищено у 2018 році. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року стягнуто із боржника ОСОБА_1 121 910,00 грн, а крім того, із змісту рішення суду вбачається, що укладався договір застави від 06 червня 2008 року в якості забезпечення позову і боржником передано у заставу автомобіль марки "Шевролет АВЕО" державний номерний знак НОМЕР_1. Виконавчий лист подається на виконання лише протягом трьох років, а з дати ухвалення рішення минуло понад 11 років. При цьому, самим заявником заява подана лише 02 липня 2020 року, тоді як договір про відступлення права вимоги укладений 18 грудня 2019 року.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У грудні 2020 року ТОВ "ФК "Профіт Капітал" подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У своїй касаційній скарзі вказує, що суди не врахували висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 2-3627/09. В автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відомості про відкрите виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 із виконання виконавчого листа від 16 березня 2009 року № 2-1560, а отже, у разі відсутності відкритого виконавчого провадження, заміні підлягає стягувач у виконавчому листі. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги, у зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

18 січня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Обставини встановлені судами

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року розірвано кредитний договір від 06 червня 2008 року № 354411/7955/0143-8, укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором у сумі 121 910,56 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2010 року (справа № 6-64-2010 р. ), щодо тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 права у виїзді за межі України у зв'язку з невиконанням нею зобов'язань встановлено, що на примусовому виконанні в Відділі державної виконавчої служби з 22 квітня 2009 року перебуває зведене виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_1 боргу в сумі 173 915,04 грн, згідно з виконавчим листом від 16 березня 2009 року № 2-1560, від 12 лютого 2009 року № 2-403, від 13 березня 2009 року № 2-159, від 05 червня 2009 року № 2-1496, від 05 червня 09 року № 2-1496.

Згідно з довідкою, виданою архіваріусом Уманського міськрайонного суду Черкаської області, справа № 2-1560-09 (6-64-10) за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення заборгованості, знищена у зв'язку із закінченням терміну зберігання, на підставі акта від 19 квітня 2018 року про виділення до знищення документів, справ та матеріалів Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

18 грудня 2019 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк" укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-28, відповідно до умов якого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" передав (відступив), а ПАТ "Оксі Банк" прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 червня 2008 року № 354411/7955/0143-8 у розмірі 28 646,88 грн.

Того ж дня, між ПАТ "Оксі Банк" та "ТОВ "ФК "Профіт Капітал" укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-28-1, відповідно до умов якого ПАТ "Оксі Банк" передав (відступив), а ТОВ "ФК "Профіт Капітал" прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 червня 2008 року № 354411/7955/0143-8.

Нормативно-правове обґрунтування

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 515 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частин 1 , 2 , 5 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини 1 статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вказане узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження".

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що ТОВ "ФК "Профіт Капітал" як на підставу своїх вимог не надано суду доказів про наявність достатніх підстав для заміни сторони у виконавчому листі, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви.

ТОВ "ФК "Профіт Капітал", ставлячи питання про заміну стягувача у виконавчому листі, вказував на те, що відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження, відсутні відомості про наявність виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Так, згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, змінила прізвище на "ОСОБА_1", і відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, щодо ОСОБА_1 існує велика кількість виконавчих проваджень із позначками "завершено" та "відкрито".

Таким чином, заявник не надав суду доказів відсутності відкритого виконавчого провадження щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року.

Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що заявник не надав доказів існування самого боргу ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 червня 2008 року № 354411/7955/0143-8, укладеним з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

З аналізу зазначеним норм права, з урахуванням сталої судової практики у спірних правовідносинах, можна зробити висновок про те, що лише при встановленні факту невиконання судового рішення, яким стягнуто заборгованість із боржника, у разі заміни кредитора, зокрема, на підставі відступлення прав вимоги, суд ухвалює рішення про заміну стягувача.

Таким чином, заміна стягувача можлива лише у випадку наявності самого зобов'язання, що не виконане боржником.

Отже, при вирішенні питання про заміну стягувача судам необхідно з'ясувати, чи видався виконавчий лист, встановити строки пред'явлення виконавчого листа до виконання, визначити, чи вирішувалося питання про закриття виконавчого провадження у зв'язку з виконанням зобов'язання боржником, з'ясувати, чи було виконано (повністю або частково) судове рішення, яким стягнуто заборгованість, боржником (добровільно чи примусово), тобто, чи виконано зобов'язання і чи існує воно взагалі на момент звернення із заявою про заміну стягувача, оскільки не можна замінити стягувача при відсутності зобов'язання.

Суди встановили, що цивільна справа № 2-1560-09 (6-64-10) за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення заборгованості, знищена у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

При цьому, борг за рішенням суду становив 121 910,56 грн, тоді як ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", відступив права вимоги за кредитним договором на суму 28 646,88 грн, що свідчить про те, що рішення суду виконувалося, а отже, за відсутності інформації про те, де перебуває виконавчий лист від 16 березня 2009 року № 2-1560 та інформації щодо стану виконавчого провадження (чи інформації про його відсутність), суди зробили правильний висновок про необґрунтованість вимог ТОВ "ФК "Профіт Капітал" у зв'язку з їх недоведеністю.

Про те, що виконавчий лист перебував на виконанні, свідчить ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2010 року (справа № 6-64-2010 р. ) про задоволення подання начальника Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України у зв'язку з невиконанням зобов'язань.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції від 07 жовтня 2008 року, виконавчий лист та інші судові документи пред'являються до виконання протягом трьох років.

Отже, з моменту видачі виконавчого листа і до звернення ТОВ "ФК "Профіт Капітал" до суду із цією заявою минуло більше 11 років, а отже, за відсутності відомостей про стан виконавчого провадження, суд позбавлений можливості замінити стягувача у виконавчому листі за сплином такого строку та відсутності відомостей про виконання зобов'язання і чи існує воно взагалі на момент звернення із заявою про заміну стягувача.

Доводи заявника про те, що суди не врахували висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 2-3627/09, безпідставні та необґрунтовані, оскільки у вказаній справі Верховний Суд зробив висновок про те, що по своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Отже, правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження" без заміни сторони виконавчого провадження.

Разом з тим, ТОВ "ФК "Профіт Капітал" просило замінити стягувача у виконавчому листі, а не у виконавчому провадженні, при цьому не надавши доказів існування зобов'язань ОСОБА_1 та інших обов'язкових обставин, що підлягають доведенню при вирішенні питання про заміну стягувача.

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на власному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин справи, проте повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду та встановлення нових обставин, які не були встановлені судами попередніх інстанцій.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних рішеннях, питання вичерпності висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, судові рішення відповідають вимогам вмотивованості.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; і підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" залишити без задоволення.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2020 рокута постанову Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик