Історія справи
Постанова ККС ВП від 24.09.2024 року у справі №308/16662/23Постанова ККС ВП від 24.09.2024 року у справі №308/16662/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 308/16662/23
провадження № 51-7467км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року про відмову у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_8 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 рокузадоволено скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_8 та скасовано постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області від 07 квітня 2023 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023070000000088 від 07 квітня 2023 року.
Цю ухвалу перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 оскаржив в апеляційному порядку. Суддя Закарпатського апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження ухвалою від 12 грудня 2023 року відмовив у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій касаційній скарзі перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор вважає, що висновок судді апеляційного суду не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки, на його думку, вказана ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку.
На обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на положення ст. 129 Конституції України, статей 7 та 24 КПК і практику Верховного Суду щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого судді, якими істотно обмежуються права, свободи та інтереси особи або вирішуються питання, які мають істотне значення для руху досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
Звертає увагу на те, що ані прокурора, ані слідчого не було повідомлено про розгляд скарги слідчим суддею.
У поданих письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_5 вказує про законність оскаржуваної ухвали і просить Верховний Суд (далі - Суд) залишити її без зміни, а скаргу без задоволення.
Позиції учасників провадження в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор підтримала вимоги касаційної скарги сторони обвинувачення.
Захисник виступив проти задоволення касаційної скарги і просив залишити оскаржуване рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів місцевих судів підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження) в суді першої інстанції по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
За правилами ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 глави 26 КПК.
Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 280 КПК досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням із прокурором, про що вносяться відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідна копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право оскаржити її до слідчого судді.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК визначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, в тому числі, про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.
Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року було задоволено скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 та скасовано постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області від 07 квітня 2023 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений положеннями КПК і розширеному тлумаченню не підлягає.
Оскаржувана ухвала слідчого судді, якою було скасовано постанову прокурора про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні, не входить до вказаного переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Положеннями ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що ухвали слідчого судді можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
За правилами ч. 3 ст. 309 КПК інші ухвали слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягають, заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Таким чином, можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування постанови прокурора, слідчого чи дізнавача про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні законом не передбачено.
Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.
Особливостями права на апеляційний перегляд судового рішення є те, що це право не є абсолютним, оскільки може бути обмежене відповідно до законодавства шляхом визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію, або чіткого визначення випадків, за яких таке право виникає.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що право на справедливий судовий розгляд (стаття 6 Конвенції), одним із аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, п. 36; Перетяка та Шереметьєв проти України, рішення від 20 червня 2011 року, п. 33) не є абсолютним і може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. У той же час, таке право не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. the Guerin v. France, рішення від 29 липня 1998 року, п. 37).
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя - доповідач апеляційного суду відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Таким чином, суддя апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження встановивши, що апеляційна скарга прокурора подана на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, з урахуванням вказаних вимог закону обґрунтовано відмовив у відкритті провадження.
Посилання прокурора в касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, зокрема постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року в справі № 646/3986/19 та постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 червня 2023 року в справі № 758/1516/23 є не релевантними.
Наведені в цих постановах висновки Суду стосуються тих рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена кримінальним процесуальним законом, у той час, як у цьому провадженні прокурором оскаржувалась ухвала слідчого судді передбачена цим законом.
Тому доводи касаційної скарги прокурора щодо істотного порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону при ухваленні оскаржуваного рішення не можна визнати обґрунтованими.
З урахуванням наведеного підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року про відмову у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3