Історія справи

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 11-о/79615/2017

провадження № 51-942 км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Кишакевича Л.Ю.,

суддів Щепоткіної В.В., Слинька С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Кириленка М.О.,

прокурора Пономарьової М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2017 року про відмову у відкритті провадження за її заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2017 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2017 року клопотання ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження за обвинуваченням її у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, з Подільського районного суду м. Києва на розгляд до іншого районного суду м. Києва - залишено без задоволення.

ОСОБА_1 звернулась до Апеляційного суду міста Києва з заявою про перегляд ухвали Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за її заявою про перегляд ухвали Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 14 червня 2017 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Так, зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що ухвала апеляційного суду є незаконною та постановленою з порушенням вимог ст. 412 КПК.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Мотиви Суду

Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

За нововиявленими обставинами, відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК, можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Так, суддя апеляційного суду встановив, що ОСОБА_1 подала заяву про перегляд ухвали Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2017 року, винесену в порядку ст. 34 КПК, про залишення без задоволення її клопотання щодо направлення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК з Подільського районного суду м. Києва до іншого районного суду міста Києва.

З системного аналізу змісту глави 34 КПК та загальних засад кримінального провадження випливає, що кримінальне провадження за нововиявленими обставинами являє собою форму перегляду рішень судів, які набрали законної сили. За своїм змістом ця стадія кримінального процесу виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень у кримінальних провадженнях. Цей вид провадження має резервне значення та використовується лише у випадках, коли вичерпані всі інші допустимі засоби процесуально-правового захисту. Аналіз нововиявлених обставин, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 459 КПК, надає можливість визначити, що жодна з таких обставин не може бути зафіксована ухвалою апеляційного суду про передачу провадження з одного суду до іншого.

Зміст означеної ухвали, постановленої у порядку цієї глави полягає в реалізації специфічної процедури щодо передачі провадження на розгляд до конкретного суду у випадках, передбачених КПК.

Отже, оскарженою ухвалою не може бути зафіксовано юридичний факт, який може розглядатись у подальшому як нововиявлена обставина. А тому, ухвали, постановлені на даній стадії, не належать до судових рішень, що можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмежене. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. І хоча, прийняття такого рішення прямо не передбачено процесуальним законом, проте воно відповідає вимогам розумності й справедливості.

Отже, за змістом кримінального процесуального закону за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті тільки рішення суду, що набрали законної сили і якими закінчено розгляд провадження.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2017 року, винесена в порядку ст. 34 КПК, у загальному розумінні кримінального процесуального закону, не є тим остаточним рішенням, що може бути оскаржено за нововиявленими обставинами відповідно до глави 34 КПК.

Таким чином, рішення апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2017 року, хоча й за своєю формою прямо не передбачено главою 34 КПК, проте по суті є правильним.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, касаційним судом не виявлено та у касаційній скарзі ОСОБА_1 не наведено, а тому підстав для скасування рішення апеляційного суду - немає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року,

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2017 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2017 рокузалишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Л.Ю. Кишакевич В.В. Щепоткіна С.С. Слинько