Історія справи

Постанова 09 серпня 2019 року м. Київ справа № 711/4356/17 провадження № 51-3355ск18 Суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Луганський Ю. М., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2019 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року,

встановив:

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 у відновленні строку на касаційне оскарження вироку Військового суду Черкаського гарнізону від 10 лютого 2000 року та ухвали Військового суду Центрального регіону України від 29 серпня 2000 року.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2019 року залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року, зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 350 цього Кодексу.

Згідно приписів п. 5 ч. 1 ст. 350 КПК України 1960 року в касаційній скарзі зазначається прохання особи, яка подає касаційну скаргу.

При цьому таке прохання має узгоджуватися із приписами ст. 396 КПК України 1960 року, згідно з якими у результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень:1) залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги - без задоволення; 2) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд; 3) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу; 4) змінює вирок, постанову чи ухвалу.

Однак, викладені у касаційній скарзі вимоги до касаційного суду не узгоджуються з вищенаведеними положеннями в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду. Зокрема, засуджений просить суд змінити оскаржувані судові рішення поновивши пропущений строк на касаційне оскарження вироку Військового суду Черкаського гарнізону від 10 лютого 2000 року та ухвали Військового суду Центрального регіону України від 29 серпня

2000 року.

Враховуючи, що ухвалою апеляційного суду залишено без змін постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про відновлення строку на касаційне оскарження, то прохання засудженого про зміну оскаржуваних судових рішень шляхом поновлення вказаного строку є фактично проханням про їх скасування, оскільки зводиться до прийняття протилежного за змістом судового рішення.

Окрім цього, касаційний суд не наділений повноваженнями щодо відновлення строку на касаційне оскарження, оскільки за змістом ст. ст. 353, 386 КПК України 1960 року питання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження вирішується судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу.

У зв`язку із зазначеним, відповідно до вимог ч. 2 ст. 388 КПК України 1960 року, справа може бути витребувана для її перевірки у касаційному порядку лише за умови усунення зазначених недоліків та надходження повторної касаційної скарги в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні матеріалів кримінальної справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п. 15 розділу ХІ Перехідних положень до КПК України від 13.04.2012 року, суддя

ухвалив:

Відмовити засудженому ОСОБА_1 у витребуванні кримінальної справи за його касаційною скаргою на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2019 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року для перевірки в касаційному порядку.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. М. Луганський