ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/700/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Вронська Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - не з`явились,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Рейзен" - Чулкова Н.К.,

ОСОБА_2 - не з`явились,

ОСОБА_3 - не з`явились,

Зелінського Андрія Васильовича - не з`явились,

ОСОБА_5 - не з`явились

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Рейзен"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 (колегія суддів: Мельник О.В., Олексюк Г.Є., Гудак А.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Рейзен" (далі - ТОВ "Люкс-Рейзен"),

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 ,

4) Зелінського Андрія Васильовича ,

5) ОСОБА_5

про визнання розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників у товаристві.

СУТЬ СПОРУ

1. Спір у цій справі стосується правомірності виключення учасника зі складу товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) через те, що він не оплатив свою частку у статутному капіталі.

2. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- яким чином може бути відновлено становище, яке існувало до виключення учасника, якщо після його виключення змінився розмір статутного капіталу та склад учасників товариства;

- чи може суд рішенням про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників за позовом одного учасника позбавити іншого учасника права власності на частку у статутному капіталі товариства (виключити його зі складу учасників товариства);

- чи може учасник вважатися необізнаним про факт невнесення ним вкладу до статутного капіталу товариства;

- чи є недобросовісною поведінка учасника ТОВ, який не оплачує частку у статутному капіталі товариства (не вносить вклад) протягом тривалого часу, не бере участі у загальних зборах учасників, створив інший, конкуруючий бізнес;

- яка позовна давність встановлена щодо вимоги про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників ТОВ, якщо учасника було виключено з товариства рішенням загальних зборів - скорочена (1 рік як для оскарження рішення загальних зборів) чи 3 роки (загальна).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

3. 31.03.2017 відбулися установчі збори засновників ТОВ "Люкс-Рейзен", на яких було прийнято рішення про створення товариства.

4. На загальних зборах визначили статутний капітал ТОВ "Люкс-Рейзен" у розмірі 120 000,00 грн, який вноситься грошовими коштами в національній валюті / майном протягом року з моменту державної реєстрації товариства. Частки засновників:

- ОСОБА_1 - 40 000,00 грн, що становить 33,34% статутного капіталу;

- ОСОБА_3 - 24 000,00 грн, що становить 20,33% статутного капіталу;

- ОСОБА_2 - 40 000,00 грн, що становить 33,33% статутного капіталу;

- фізична особа - підприємець (далі - ФОП) Зелінський Андрій Васильович - 16 000,00 грн, що становить 13% статутного капіталу.

5. На посаду директора товариства призначили ОСОБА_2 .

6. 07.04.2017 зареєстровано ТОВ "Люкс-Рейзен".

7. 05.09.2019 ТОВ "Люкс-Рейзен" листом №887 повідомило учасників товариства про проведення 25.09.2019 загальних зборів.

8. У листі був наведений порядок денний загальних зборів, одним із питань якого було "Про виконання учасниками ТОВ "Люкс-Рейзен" зобов`язань, вказаних у статуті товариства та Законі "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон "Про ТОВ та ТДВ") та вирішення питання про їх подальшу участь у ТОВ "Люкс-Рейзен". У цьому листі в графі "Ознайомлені" містяться підписи, без зазначення прізвища та ім`я осіб, які їх вчинили.

9. Повідомлення, передбачене ч.1 ст.15 Закону "Про ТОВ і ТДВ", товариство ОСОБА_1 не направляло.

10. 25.09.2019 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Люкс-Рейзен" (протокол №21), на яких були присутні: ОСОБА_3 - 20,33% голосів; ОСОБА_2 - 33,33% голосів; Зелінський А.В. - 13,34% (в сукупності 67%).

11. ОСОБА_1 , який володів 33,34% голосів, був відсутній на зборах.

12. Під час загальних зборів директор ТОВ "Люкс-Рейзен" ОСОБА_2 повідомив, що згідно з даними бухгалтерського обліку учасник ОСОБА_1 не вніс свій вклад до статутного капіталу товариства у розмірі 40 000,00 грн.

13. Загальні збори учасників ТОВ "Люкс-Рейзен" прийняли одноголосне рішення, оформлене протоколом №21 від 25.09.2019 та вирішили:

- виключити ОСОБА_1 у зв`язку із невнесенням вкладу до статутного капіталу ТОВ "Люкс-Рейзен";

- у зв`язку із виключенням ОСОБА_1 зменшити статутний капітал на розмір невнесеної ним частки, яка становить 40 000,00 грн;

- визначити статутний капітал ТОВ "Люкс-Рейзен" у розмірі 80 000,00 грн, який розподіляється між учасниками наступним чином: ОСОБА_3 - 24 000,00 грн (30% статутного капіталу), ОСОБА_2 - 40 000,00 грн (50% статутного капіталу), Зелінський А.В. - 16 000,00 грн (20% статутного капіталу).

14. 23.12.2019 рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Люкс-Рейзен":

- прийнято до складу учасників нового учасника - ОСОБА_5 ;

- збільшено розмір статутного капіталу та здійснено перерозподіл часток учасників.

15. 26.12.2019 рішенням загальних зборів учасників збільшено статутний капітал ТОВ "Люкс-Рейзен", здійснено перерозподіл часток учасників наступним чином:

- ОСОБА_2 - 90 000,00 грн, що становить 52,9412% статутного капіталу;

- ОСОБА_3 - 24 000,00 грн, що становить 14,1176% статутного капіталу;

- Зелінський А.В. - 16 000,00 грн, що становить 9,4118% статутного капіталу;

- ОСОБА_5 - 40 000,00 грн, що становить 23,5294% статутного капіталу.

16. Станом на 03.12.2020 засновниками (учасниками) ТОВ "Люкс-Рейзен" були:

- ОСОБА_2 - розмір внеску до статутного капіталу 90 000,00 грн;

- ОСОБА_3 - розмір внеску 24 000,00 грн;

- Зелінський А.В. - розмір внеску 16 000,00 грн,

- ОСОБА_5 - розмір внеску 40 000,00 грн.

Короткий зміст позовних вимог

17. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників у товаристві.

18. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він був засновником (учасником) ТОВ "Люкс-Рейзен", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). Зазначає, що йому стало відомо про те, що відомості про нього як засновника (учасника) ТОВ "Люкс-Рейзен" відсутні.

19. ОСОБА_1 зазначив, що ТОВ "Люкс-Рейзен" не повідомило його про проведення загальних зборів, це вказує на порушення порядку проведення загальних зборів, відтак на нелегітимність прийнятого рішення.

20. Вказані обставини свідчать про протиправність рішення загальних зборів учасників ТОВ "Люкс-Рейзен", прийнятого за результатами розгляду другого питання порядку денного, оформленого протоколом від 25.09.2019 №21.

21. На думку позивача, належним способом захисту порушених прав є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

22. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 20.12.2021 у задоволенні позову відмовив.

23. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- ОСОБА_1 зобов`язаний був внести свій вклад до статутного капіталу товариства у розмірі 40 000,00 грн не пізніше 07.04.2018, проте не вніс;

- ТОВ "Люкс-Рейзен" не дотрималося порядку повідомлення ОСОБА_1 про загальні збори, призначені на 25.09.2019;

- перебіг позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів починає відлік з 03.12.2020, коли позивачу стало відомо про факт його відсутності у складі учасників товариства; враховуючи, що з позовом до суду позивач звернувся 09.07.2021, позовна давність не пропущена;

- належним способом захисту порушених прав позивача є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі; аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та від 18.12.2019 у справі №840/3447/18, постанові Верховного Суду від 22.12.2020 у справі №907/155/19, від 22.12.2020 у справі №907/155/19;

- наявний склад учасників ТОВ "Люкс-Рейзен" відрізняється від складу учасників, який прагне відновити позивач, оскільки здійснювався перерозподіл часток учасників, змінювалися розміри часток учасників товариства; ОСОБА_1 фактично просить позбавити права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Люкс-Рейзен" ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та змінити розмір часток ОСОБА_3 та Зелінського А.В. (у відсотковому співвідношенні до загального розміру статутного капіталу), тим самим безпідставно втрутитись в право власності цих осіб, яке є непорушним;

- ОСОБА_1 не вніс грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн на формування своєї частки в статутному капіталі ТОВ "Люкс-Рейзен" протягом більше як двох з половиною років, а після виключення його зі складу учасників товариства з підстав невнесення ним своєї частки, заявив вимогу про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Люкс-Рейзен" та часток інших учасників, отже діяв недобросовісно (порушуючи принцип добросовісності в цивільному законодавстві), що суперечить вимогам п.6 ч.1 ст.3, ст.13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та п. 8.2 статуту ТОВ "Люкс-Рейзен".

24. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 19.04.2022 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив.

25. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована, зокрема, таким:

- суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що листом ТОВ "Люкс-Рейзен" від 05.09.2019 №887 ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів учасників товариства, які відбулися 25.09.2019, оскільки невиконання позивачем вимог ухвали від 15.02.2022 призвело до неможливості надання судом експерту зразків підпису особи, яка підлягає ідентифікації та, як наслідок, унеможливило проведення судової почеркознавчої експертизи у цій справі;

- ТОВ "Люкс-Рейзен" не попередило позивача про прострочення внесення ним вкладу та не встановило додаткового строку для погашення відповідної заборгованості, а отже, позивача виключили зі складу учасників товариства без дотримання вимог ст.15 Закону "Про ТОВ та ТДВ" (з порушенням визначеної законом процедури виключення його зі складу учасників товариства), що є самостійною й достатньою правовою підставою для задоволення позовних вимог;

- позивач обрав ефективний спосіб захисту, який призведе до відновлення його порушеного права, а тому такий позов підлягає задоволенню (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а (п.32) та від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 (п.43));

- відповідачами є як саме товариство, так і всі особи, які є учасниками товариства на момент розгляду спору та були учасниками товариства до прийняття рішення загальних зборів 25.09.2019, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав порушення балансу інтересів як колишніх, так і існуючих учасників товариства є помилковими;

- позовна давність в один рік застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства (п.8 ч.2 ст.258 ЦК), а позовними вимогами у цьому спорі є вимоги щодо визнання розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників у товаристві, тому підлягає застосуванню ст.257 ЦК, яка визначає загальну позовну давність тривалістю у три роки з моменту проведення загальних зборів, які відбулися 25.09.2019;

- суд першої інстанції невірно застосував ст.15 Закону "Про ТОВ та ТДВ" та, як наслідок, не встановив протиправного виключення позивача зі складу учасників товариства.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

26. ТОВ "Люкс-Рейзен" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

27. Скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначає таке:

- суд апеляційної інстанції застосував правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а та від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, яка не підлягала застосуванню до спірних правовідносин через їх неподібність, правовідносини відрізняються за змістом, суб`єктним та об`єктним критерієм;

- суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування п.6 ч.1 ст.3, ст.13 ЦК (до основних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність; особа здійснює свої права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах), викладені у постановах від 15.05.2019 у справі №917/803/18, від 16.05.2018 у справі №907/576/17, від 10.04.2019 у справі №390/34/17;

- на підставі оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 фактично отримав переваги від своєї недобросовісної поведінки, оскільки він умисно не здійснював внесення грошових коштів для формування своєї частки в статутному капіталі з моменту створення ТОВ "Люкс-Рейзен";

- суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування ст.89 Господарського кодексу України (далі - ГК), ст.97 ЦК, ч.1 ст.58, п. "в" ч.1 ст.59 Закону "Про господарські товариства", ч.1 ст.29, частин 1-3 ст.30 Закону "Про ТОВ та ТДВ", викладені у постановах від 18.04.2018 у справі №922/1590/17, від 22.10.2019 у справі №923/876/16;

- суд апеляційної інстанції фактично виключив зі складу учасників ОСОБА_5 , частка у статутному капіталі якого складає 40 000,00 грн (23,53%) та включив до складу учасників ОСОБА_1 , чим втрутився в господарську діяльність ТОВ "Люкс-Рейзен";

- суд апеляційної інстанції не врахував баланс інтересів усіх учасників та самого товариства;

- суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку та встановив, що підпис в листі від 05.09.2019 №887 (повідомлення про проведення 25.09.2019 загальних зборів та їх порядок денний) належить ОСОБА_1 , а також те, що позивач у визначений статутом спосіб та термін був повідомлений про проведення загальних зборів товариства та їх порядок денний; при цьому суд апеляційної інстанції надав неправильну правову оцінку фактичним обставинам справи та помилково не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню (ст.41 Конституції України), в тому числі викладені в постанові пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя";

- відсутня правова позиція Верховного Суду щодо застосування пп. "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" за обставин, коли учасник не вніс свій внесок до статутного капіталу товариства, натомість намагається відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів за умови, що до відомостей про юридичну особу неодноразово вносились зміни, що стосуються структури товариства в тому числі в частині розміру статутного капіталу, складу учасників, перерозподілу часток його діючих учасників;

- відсутній правовий висновок Верховного Суду, щодо застосування скороченого строку позовної давності в один рік до правовідносин з визначення розміру статутного капіталу та часток учасників (п.8 ч.2 ст.258 ЦК).

28. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

29. Верховний Суд ухвалою від 25.07.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Люкс-Рейзен", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 31.08.2022, у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 у справі №924/700/21 відмовив.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо порушення вимог закону при виключенні учасника з товариства

30. Суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що оскільки ТОВ "Люкс-Рейзен" не попередило позивача про прострочення внесення ним вкладу та не встановило додаткового строку для погашення відповідної заборгованості, то позивача виключили зі складу учасників товариства без дотримання вимог ст.15 Закону "Про ТОВ та ТДВ" (з порушенням визначеної законом процедури), що є самостійною й достатньою правовою підставою для задоволення позовних вимог.

31. У ч.1 ст.15 Закону "Про ТОВ та ТДВ" передбачено, що якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів. Частина 2 цієї статті встановлює, що якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти рішення про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу.

32. Отже, суд апеляційної інстанції вважав відсутність повідомлення достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

33. Верховний Суд не погоджується з цим висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.

34. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, не взяв до уваги той факт, що позивач так і не оплатив свою частку у статутному капіталі - як у строки, встановлені статутом, так і на момент звернення з позовом до суду, а також не надав оцінки тому, чи правильний спосіб обрав позивач, чи дотриманий баланс інтересів позивача, інших учасників товариства та самого товариства, рівно як не оцінив факти недобросовісної поведінки позивача, про які стверджувало ТОВ "Люкс-Рейзен".

35. Суд апеляційної інстанції не врахував, що основне призначення статутного капіталу - це формування стартового капіталу товариства, необхідного для початку роботи, поки товариство не має власного майна та джерел доходу. Тому важливо, щоб кожен учасник товариства оплатив частку (вніс свій вклад до статутного капіталу) саме у передбачені статутом строки. За невиконання такого обов`язку учасник може бути виключений із товариства відповідно до ст.15 Закону "Про ТОВ і ТДВ".

36. Верховний Суд звертає увагу на те, що у новому Законі "Про ТОВ і ТДВ" законодавець взагалі значно звузив підстави виключення учасника із товариства порівняно із Законом "Про господарські товариства", відповідно до ст.64 якого учасник міг бути виключений з товариства за будь-які порушення своїх обов`язків.

37. При цьому законодавець лишив за вищим органом товариства - загальними зборами право виключити учасника, який не вніс свій вклад до статутного капіталу (відповідно до статей 15 та 30 Закону "Про ТОВ та ТДВ"). Отже, таке порушення розглядається як одне із найбільш суттєвих - таких, що підриває майнову основу функціонування товариства.

38. Скаржник стверджує, що позивач не міг не знати про факт невнесення ним вкладу, адже підписував статут, який містив відповідні положення, а отже, свідомо протягом тривалого часу порушував статут товариства.

39. Скаржник вважає, що позивач, отримавши повідомлення про проведення загальних зборів з питанням порядку денного "Про виконання учасниками ТОВ "Люкс-Рейзен" зобов`язань, вказаних у статуті товариства та Законі "Про ТОВ та ТДВ" та вирішення питання про їх подальшу участь у ТОВ "Люкс-Рейзен", не міг не розуміти суті цього питання, а отже і наслідків невнесення ним вкладу, передбачених як законом, так і статутом товариства.

40. Тому порушення товариством вимог ч.1 ст.15 Закону "Про ТОВ і ТДВ", мало бути оцінено судом у сукупності з іншими обставинами справи - строком, протягом якого учасник не вносив свій вклад, порушенням позивачем статуту і прав самого товариства та його учасників тощо.

Щодо обраного позивачем способу захисту (відновлення розміру капіталу та часток учасників, які існували на момент виключення)

41. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрав неналежний і неефективний спосіб захисту, оскільки задоволення позову позбавить права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Люкс-Рейзен" ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , та змінить розмір часток інших учасників - ОСОБА_3 та Зелінського А.В. (у відсотковому співвідношенні до загального розміру статутного капіталу), тим самим матиме місце безпідставне втручання в право власності цих осіб, яке є непорушним.

42. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на п.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а та п.43 постанови від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, зазначив, що позивач, звертаючись з позовом про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників у товаристві, обрав ефективний спосіб захисту, який призведе до відновлення його порушеного права, оскільки відповідачами є як саме товариство, так і всі особи, які є учасниками товариства на момент розгляду цього спору та були учасниками товариства до прийняття рішення загальних зборів 25.09.2019.

43. Верховний Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції частково помилковими.

44. На сьогодні існує стала та послідовна судова практика Верховного Суду щодо способу захисту прав особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені у зв`язку з виключенням зі складу учасників товариства.

45. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 №466/6221/16-а, перелік способів захисту учасників ТОВ та ТДВ міститься у ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Аналіз ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу ТОВ / ТДВ та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ / ТДВ, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.

46. У постанові від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (п.п. "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (п.п. "д" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

47. Подібні висновки щодо способу захисту прав особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників ТОВ, викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №911/1888/18, від 08.08.2022 у справі №911/2780/20, 01.08.2022 у справі №907/166/21, від 02.02.2022 у справі №911/803/20, від 01.12.2021 у справі №908/3467/19, від 03.11.2021 у справі №903/199/20, від 23.09.2021 у справі №908/2005/20, від 16.11.2021 у справі №924/1304/20.

48. Разом з тим, у п.62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 зазначено, що, ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суди мали врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які у разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

49. У цій справі позивач обрав правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), але невірно сформулював свої позовні вимоги, без урахування тих змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, а відповідно без урахування прав та інтересів інших учасників товариства.

50. У справі №924/1304/20, у якій ОСОБА_1 звертався з позовом до ТОВ "Люкс-Рейзен" та Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 25.09.2019 (протокол №21) та скасування відповідних реєстраційних дій, Верховний Суд зробив висновок про те, що позивачем був обраний неналежний спосіб захисту, а належним способом є звернення з позовом про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників (постанова Верховного Суду від 16.11.2021). Крім того, у пунктах 5.21, 5.22 цієї постанови зазначено, що, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Оскільки після прийняття оскаржуваного рішення зборами товариства до державного реєстру 15.10.2019, 26.12.2019, 27.12.2019 та 08.01.2020 вносилися зміни, зокрема, щодо складу засновників (учасників), розміру їх часток, розміру статутного капіталу, а наявний склад учасників ТОВ "Люкс-Рейзен" відрізняється від складу учасників, який прагне відновити позивач, судове рішення у даній справі (у разі задоволення позову), як вірно зазначили суди, з огляду на баланс інтересів усіх учасників буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших учасників ТОВ "Люкс-Рейзен".

51. Суд першої інстанції встановив, що на момент створення та реєстрації ТОВ "Люкс-Рейзен" засновниками (учасниками) товариства були: ОСОБА_1 (внесок у розмірі 40 000,00 грн - 33,34% статутного капіталу), ОСОБА_3 (внесок у розмірі 24 000,00 грн - 20,33% статутного капіталу), ОСОБА_2 (внесок у розмірі 40 000,00 грн - 33,33% статутного капіталу), ФОП Зелінський А.В. (внесок 16 000,00 грн - 13,34% статутного капіталу). Загальний розмір статутного капіталу становив 120 000,00 грн.

52. Після виключення позивача статутний зменшився до 80 тис. грн. Втім, після цього як розмір капіталу, так і склад учасників змінювався неодноразово.

53. Станом на 03.12.2020 засновниками (учасниками) ТОВ "Люкс-Рейзен" були: ОСОБА_2 (розмір внеску 90 000,00 грн - 52,94%), ОСОБА_3 (розмір внеску 24 000,00 грн - 14,12%), Зелінський А.В. (розмір внеску 16 000,00 грн - 22,86%), ОСОБА_5 (розмір внеску 40 000,00 грн - 23,53%). При цьому загальний розмір статутного капіталу становив вже 170 000,00 грн.

54. Для урахування балансу інтересів позивач мав би просити суд збільшити розмір статутного капіталу, який існував на момент звернення до суду з позовом, на розмір своєї частки (40 000,00 грн) і, залежно від номінального розміру частки кожного учасника у гривнях, визначити новий розмір часток учасників у відсотках (який для кожного учасника був би меншим). Так, у такому разі загальний розмір статутного капіталу збільшився б до 210 000,00 грн. Відповідно, учасники ТОВ "Люкс-Рейзен" володіли б таким розміром частки: ОСОБА_2 (розмір внеску 90 000,00 грн - 42,86%), ОСОБА_3 (розмір внеску 24 000,00 грн - 11,43%), Зелінський А.В. (розмір внеску 16 000,00 грн - 7,62%), ОСОБА_5 (розмір внеску 40 000,00 грн - 19,05%), ОСОБА_1 (внесок у розмірі 40 000,00 грн - 19,05%).

55. Спосіб захисту, який обрав позивач (повернення до стану, який існував на момент його виключення), має наслідком позбавлення інших учасників товариства їх часток у статутному капіталі (повністю або частково).

56. Внаслідок задоволення позову ОСОБА_1 інший учасник ОСОБА_5 був позбавлений права на частку у статутному капіталі взагалі, розмір частки учасника ОСОБА_2 був зменшений з 90 000,00 грн до 40 000,00 грн, тобто більш як вдвічі.

57. Частка є об`єктом права власності. Захищаючи права одного з учасників товариства, суд не може порушувати права власності інших учасників товариства.

58. Відповідно до ст.319 ЦК, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

59. Стаття 41 Конституції України встановлює, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, які встановлені законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості (крім умов воєнного чи надзвичайного стану, коли можливе наступне відшкодування.

60. Право на мирне володіння своїм майном гарантоване закріплене у ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол).

61. При цьому предметом регулювання ст.1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden, заяви №7151/75 та №7152/75), "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" (James and others v. the United Kingdom, заява № 8793/79), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), "Сєрков проти України" (заява №39766/05), "Колишній король Греції та інші проти Греції" (The former king of Greece and others v. Greece, заява №25701/94), "Трегубенко проти України" (заява №61333/00), "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

62. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків його дії.

63. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності (рішення ЄСПЛ у справах "Колишній король Греції та інші проти Греції" (The former king of Greece and others v. Greece, заява №25701/94), "Трегубенко проти України" (заява №61333/00).

64. Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст.1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

65. Таким чином, ст.1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

66. Як було зазначено, у цій справі не було встановлено, що учасники ТОВ "Люкс-Рейзен" набули прав на належні їм частки у статутному капіталі товариства у спосіб, що суперечить закону, статуту товариства або із порушенням прав чи законних інтересів інших осіб.

67. Натомість, як встановив суд першої інстанції, передумовою для виключення позивача з ТОВ "Люкс-Рейзен" було невнесення вкладу у статутний капітал товариства (позивач не спростовував цієї обставини). Тобто мала місце поведінка позивача, що не відповідача вимогам Закону та статуту ТОВ "Люкс-Рейзен".

Щодо недобросовісних дій позивача

68. ТОВ "Люкс-Рейзен" у касаційній скарзі зазначає, що на підставі оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 фактично отримав переваги від своєї недобросовісної поведінки, оскільки він умисно не здійснював внесення грошових коштів для формування своєї частки в статутному капіталі з моменту створення товариства. ОСОБА_1 протягом тривалого часу з моменту прийняття рішення про створення ТОВ "Люкс-Рейзен", про зобов`язання учасників здійснити свій вклад до статутного капіталу товариства та затвердження статуту товариства (тобто з 31.03.2017 по 07.07.2021 - звернення до суду з позовом у цій справі) не вчиняв жодних дій щодо виконання свого обов`язку. Натомість у січні 2019 року створив власну фірму - ТОВ "Люкс-Рейзен Біс", засновником та директором якої він є і яка має ідентичні з ТОВ "Люкс-Рейзен" види діяльності (що позивачем не заперечується). 13.10.2020 позивач зареєструвався як фізична особа-підприємець з такими самим видами діяльності. Стверджує, що позивач неодноразово повідомляв, що не бажає брати участь у ТОВ "Люкс-Рейзен", а здійснює господарську діяльність щодо перевезень через інші юридичні особи - ТОВ "Люкс-Рейзен Біс, приватні підприємства "Авто-Вікінг" та "АТП Поділля-Тур".

69. Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства. Тлумачення п.6 ч.1 ст.3 ЦК свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

70. Враховуючи це та вимоги ч.3 ст.509 ЦК, засади добросовісності, розумності та справедливості мають реалізовуватись і при виконанні особою своїх зобов`язань, в тому числі щодо володіння часткою у статутному капіталі господарського товариства.

71. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).

72. При цьому згідно з ч.3 ст.13 ЦК не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

73. Набувши статус учасника ТОВ "Люкс-Рейзен", позивач фактично був наділений як корпоративними правами щодо такого товариства, так і відповідними обов`язками.

74. Верховний Суд звертає увагу, що володіння часткою у статутному капіталі товариства з огляду на ст.319 ЦК та відповідні норми, що регулюють діяльність ТОВ, передбачає не лише наявність у учасника прав (в тому числі корпоративних прав), однак і відповідних обов`язків, в тому числі щодо оплати такої частки. При цьому інші учасники товариства справедливо розраховували на виконання ним таких обов`язків.

75. Відповідно до ст.14 Закону "Про ТОВ та ТДВ" кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом.

76. Пункт 8.2 статуту ТОВ "Люкс-Рейзен" передбачає обов`язок учасників вносити вклади у розмірі, порядку і способом, передбаченим статутом та рішенням зборів.

77. Суди попередніх інстанцій встановили, що граничний термін сплати позивачем внеску до статутного капіталу ТОВ "Люкс-Рейзен" настав 07.04.2017, оскаржуване рішення про виключення позивача з товариства було прийняте 25.09.2019. Тобто до дати його виключення з товариства позивач нехтував виконанням обов`язку щодо оплати частки протягом майже двох з половиною років.

78. Позивач не міг не знати про факт невнесення ним вкладу, адже підписував статут, який містив відповідні положення, а отже, свідомо порушував статут товариства.

79. Тобто фактично мала місце недобросовісна поведінка позивача, яка полягала у тривалому ухиленні від виконання ним своїх обов`язків, які випливають із факту набуття права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Люкс-Рейзен", що мало вплив як на функціонування самого товариства, так і на реалізацію іншими учасниками належних їм прав.

80. Частка у статутному капіталі товариства є особливим видом майна. Вона сама по собі не має вартості. Її вартість напряму залежить від вартості майна самого товариства. Отже, при створенні товариства ринкова вартість частки зазвичай дорівнює її номінальній вартості. Тоді як з перебігом часу ця цифра стає "історичною", а ринкова вартість частки може суттєво зрости (якщо бізнес товариства буде успішним) або зменшитися (якщо товариство буде вести збиткову господарську діяльність).

81. Позивач, звернувшись через чотири роки після створення товариства з позовом, спрямованим на відновлення своєї участі у товаристві, фактично хоче не відновити становище, яке існувало на момент створення товариства у 2017 році, а стати учасником товариства, яке чотири роки працювало на базі фінансових та особистих ресурсів інших учасників, які спільними зусиллями розвивали бізнес товариства без участі позивача.

82. Із наведеного вбачається, що у разі задоволення позову фактично матиме місце порушення принципу справедливого балансу інтересів відповідачів: як ТОВ "Люкс-Рейзен", так і його учасників, та позивача - колишнього учасника товариства.

Щодо застосування позовної давності

83. Скаржник зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування п.8 ч.2 ст.258 ЦК (скороченого строку позовної давності в один рік) до правовідносин з визначення розміру статутного капіталу та часток учасників. Вказує, що хоч рішення загальних зборів і не скасовується, проте у випадку задоволення позову будуть скасовані встановлені ним обставини.

84. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства (п.8 ч.2 ст.258 ЦК); оскільки позовними вимогами у цьому спорі є вимоги щодо визнання розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників у товаристві, то підлягає застосуванню ст.257 ЦК, відповідно до якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

85. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, що з урахуванням позовних вимог, пов`язаних із відновленням прав власності на частку, у цій справі підлягає застосуванню ст.257 ЦК, яка визначає загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Щодо втручання суду в питання виключної компетенції загальних зборів

86. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст.89 ГК, ст.97 ЦК, ч.1 ст.58, ч.1 ст.59 Закону "Про господарські товариства" та ч.1 ст.29, частин 1, 2, 3 ст.30 Закону "Про ТОВ та ТДВ" та фактично виключив зі складу учасників ОСОБА_5 із часткою в статутному капіталі 40 000,00 грн (23,53%), проте включив до складу учасників ОСОБА_1 , чим втрутився в господарську діяльність ТОВ "Люкс-Рейзен".

87. ТОВ "Люкс-Рейзен" вказує, що виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (загальні збори) може вирішувати питання про виключення учасника з товариства. Це питання за жодних обставин не може бути передане на вирішення виконавчому органу. Рішення про виключення учасника з ТОВ приймається товариством в особі вищого органу - загальних зборів учасників, а не учасниками як такими чи судом. Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 18.04.2018 у справі №922/1590/17, від 19.09.2018 у справі №916/34/18, від 11.06.2019 у справі №34/17-4952-2011.

88. Згідно з ч.1 ст.89 ГК управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

89. Частиною 2 ст.97 ЦК встановлено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

90. Згідно зі ст.29 Закону "Про ТОВ та ТДВ" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

91. Нормами Закону "Про ТОВ та ТДВ" передбачено, що учасник товариства може бути виключений:

- якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку (ч.2 ст.15 цього Закону);

- у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону (ч.2 ст.23 цього Закону).

92. Натомість, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення, яким визначив розмір часток учасників товариства у статутному капіталі та фактично виключив ОСОБА_5 зі складу учасників ТОВ "Люкс-Рейзен".

93. Вказані дії свідчать про втручання суду в питання виключної компетенції загальних зборів ТОВ. Доводи скаржника в цій частині знаходять своє підтвердження.

94. Виключення учасника з товариства належить до компетенції загальних зборів ТОВ. Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати питання про виключення учасника з товариства. Це питання не може бути передане на вирішення виконавчому органу або суду. Рішення про виключення учасника з ТОВ приймається товариством в особі вищого органу - загальних зборів учасників, а не учасниками як такими чи судом. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №905/859/19.

95. Втрата права власності на частку і статусу учасника за рішенням суду можлива лише у випадках витребування частки із чужого незаконного володіння або переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки. Такий спосіб захисту прав позивача як визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не може призводити до втрати іншими учасниками товариства права власності на їх частки та статусу учасників (корпоративних прав), тобто до фактичного виключення учасників з товариства.

96. З огляду на це, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення відбулося безпідставне втручання суду апеляційної інстанції у виключну компетенцію загальних зборів товариства. Тоді як суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, зазначивши, що спосіб захисту прав, обраний позивачем, призведе до втрати статусу учасника та права власності на частки іншими учасниками внаслідок ухвалення судового рішення, а отже, такі позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

97. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

98. Згідно із ч.1 ст.312 ГПК суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

99. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Судові витрати

100. Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати, понесені ТОВ "Люкс-Рейзен" щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 4 540,00 грн, підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Рейзен" задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 у справі №924/700/21 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2021 у справі №924/700/21 залишити в силі.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Рейзен" (29000, місто Хмельницький, вулиця Привокзальна площа, будинок 2, код ЄДРПОУ 41271160) судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 4 540,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Г. Вронська