Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/2310/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

(головуючий - Дучал Н.М., судді - Геза Т.Д., Склярук О.І.)

від 05.03.2018,

за скаргою публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго",

на дії Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,

у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток",

до публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго",

про стягнення 522 968,38 грн,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (надалі - ПАТ "Запоріжжяобленерго") звернулось до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії державної виконавчої служби в якій просило: визнати дії Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження ВП №53300889 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 у справі №908/2310/16 неправомірними; визнати постанову Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 17.11.2017 про стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" виконавчого збору, прийняту в рамках ВП №53300889 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 у справі №908/2310/16 недійсною; визнати дії Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо відкриття виконавчого провадження ВП №55198190 з виконання постанови від 17.11.2017 ВП №53300889 про стягнення виконавчого збору неправомірними; визнати постанову Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 20.11.2017 про відкриття виконавчого провадження ВП №55198190 з виконання постанови від 17.11.2017 ВП №53300889 про стягнення виконавчого збору недійсною.

В обґрунтування скарги ПАТ "Запоріжжяобленерго" стверджувало, що Вознесенівський ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області неправомірно виніс постанову про стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" виконавчого збору в сумі 53081,29 грн., оскільки державним виконавцем не було вжито жодних заходів примусового виконання рішення у справі №908/2310/16. Відповідач наголошував, що виконавчий збір стягується лише за умови фактичного стягнення державним виконавцем суми боргу присудженої за наказом суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2018 в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що примусове виконання рішення суду розпочинається з дня відкриття виконавчого провадження і не передбачає добровільного (самостійного) виконання рішення суду боржником. Можливість добровільного виконання рішення є у боржника до пред'явлення виконавчого документу на примусове виконання до органу державної виконавчої служби, а тому доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження ВП №53300889 є неправомірними, а висновок про не вчинення державним виконавцем жодних дій з примусового виконання рішення суду та стягнення суми боргу, не ґрунтується на нормах Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2018 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.01.2018 у справі №908/2310/16 - задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.01.2018 у справі №908/2310/16 - скасовано та прийнято нове рішення, яким скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на дії Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - задоволено, а саме: визнано неправомірними дії Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження ВП №53300889 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 у справі №908/2310/16; визнано недійсною постанову Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 17.11.2017 про стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" виконавчого збору, прийняту в рамках ВП №53300889 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 у справі №908/2310/16; визнано неправомірними дії Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо відкриття виконавчого провадження ВП №55198190 з виконання постанови від 17.11.2017 ВП №53300889 про стягнення виконавчого збору; визнано недійсною постанову Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 20.11.2017 про відкриття виконавчого провадження ВП №55198190 з виконання постанови від 17.11.2017 ВП №53300889 про стягнення виконавчого збору.

Задовольняючи апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", Донецький апеляційний господарський суд виходив з того, що при примусовому виконанні наказу Господарського суду Запорізької області у справі №908/2310/16 стягнення державним виконавцем з боржника на користь стягувача присуджених сум не відбулось, а тому у державного виконавця не було законних підстав розраховувати та стягувати виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що присуджена судом до стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго", і як наслідок не було правових підстав для винесення постанови ВП №53300889 від 17.11.2017 про стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" виконавчого збору у розмірі 53 081,29 грн, як такої, що не відповідає вимогам ст.27 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з прийнятою постановою, 26.03.2018 Вознесенівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області звернувся з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі № 908/2310/16 до суду касаційної інстанції.

У поданій касаційній скарзі Вознесенівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2018, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції, якою було відмовлено в задоволенні скарги відповідача про визнання неправомірними дій державних виконавців щодо стягнення виконавчого збору та про визнання постанов про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови щодо стягнення виконавчого збору недійсними.

Перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 названого Кодексу визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Натомість, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду даної справи.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (надалі - Закон), згідно з частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом № 1404-VIII встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції, розглянувши по суті скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на дії Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо визнання недійсною постанови цього відділу про стягнення виконавчого збору не звернули уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, тому припустилися порушення відповідних норм процесуального права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 313 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування постановлених у справі судових рішень та закриття провадження у справі за скаргою публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на дії Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Керуючись статтями 129, 308, 313, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.01.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі № 908/2310/16 скасувати.

3. Провадження у справі за скаргою публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на дії Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді В. Студенець

І. Ткач