Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.09.2018 року у справі №923/1099/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 923/1099/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Погребняка В.Я., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

за участю представників:

Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - Конопліцького І.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» - Голубєвої С.В. і Предместнікової Д.О.,

розглянув у режимі відеоконференції касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2018

у складі колегії суддів: Богатиря К.В. (головуючий), Бєляновського В.В., Величко Т.А.

та на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.03.2018

у складі судді Закуріна М.К.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз»

про стягнення 7 960 045, 66 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної

інстанції

1. 30.12.2015 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ТОВ «Херсонрегіонгаз» (покупець) укладений договір купівлі-продажу природного газу № 16-192-Н, відповідно до умов п.1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця протягом 2016 року природний газ, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити його за пунктом 6.1. шляхом стовідсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу, а у разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до двадцятого числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Пунктом 7.2. договору сторонами досягнуто згоди щодо нарахування пені у разі, якщо до двадцятого числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині реалізації газу, покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.

2. В подальшому до цього договору сторонами укладені додаткові угоди від 31.01.2016 № 1, від 29.02.2016 № 2, від 31.03.2016 № 3, від 30.04.2016 № 4, від 23.05.2016 № 5.

3. Зокрема, додатковою угодою від 23.05.2016 № 5 ними внесені зміни до пункту 6.1. (доданий третій абзац), доданий додатковий пункт 7.7. договору та викладений в новій редакції пункт 10.2., а саме:

- абзац третій пункту 6.1. «Сторони погодили, що, з урахуванням п. 10.2. Договору, укладення договору (ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків, термінів та умов розрахунків за цим договором, не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, включаючи, але не обмежуючись обов'язком покупця сплатити на корить продавця неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 ЦК України»;

- пункт 7.7. «Сторони погодили, що, з урахуванням п. 10.2. Договору, укладення договору (ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, включаючи, але не обмежуючись обов'язком покупця сплатити на корить продавця неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості, в тому числі на суму заборгованості, яка є предметом регулювання договором (ами) про організацію взаєморозрахунків та спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ, за весь час прострочення до повного погашення заборгованості за цим договором»;

- пункт 10.2. «Сторони погодили наступний порядок внесення змін до цього договору: 10.2.1. Усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 10.3., 10.4. цього договору.

10.2.2. Сторони погодили, що зміни до цього договору, викладені не у формі додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин за цим договором.

10.2.3. Договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього договору та не може бути застосований до відносин за цим договором без підписання сторонами окремої додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору.

10.2.4. Будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами не вносять змін до цього договору та не можуть бути застосовані до відносин за цим договором без підписання сторонами окремої додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору …».

4. Водночас, вказаною додатковою угодою № 5 в її пункті 6 сторонами погоджено, що додаткова угода набуває чинності з дати її підписання та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з дати укладення цього договору, і діє протягом дії договору.

5. На виконання умов Договору та Додаткових угод до нього, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у 2016 році поставило, а ТОВ «Херсонрегіонгаз» прийняло у власність природний газ на загальну суму 572 811 423, 11 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, наявними в матеріалах справи, та не заперечувалось сторонами.

6. Між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Херсонрегіонгаз» укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, а саме:

- від 18.02.2016 № 561 на суму 81 492 212 грн,

- від 23.05.2016 № 1611 на суму 103 058 654, 21 грн,

- від 21.06.2016 № 1784 на суму 6 845 532, 36 грн,

- від 20.07.2016 № 1913 на суму 30 743 530, 83 грн,

- від 18.08.2016 № 2175 на суму 2 186 426, 81 грн,

- від 15.09.2016 № 2321 на суму 4 749 565, 16 грн,

- від 19.10.2016 № 2511на суму 7 301 485, 56 грн.

7. Відповідач за поставлений позивачем газ розрахувався, що підтверджується сальдо по підприємству ТОВ «Херсонрегіонгаз» за період з 01.01.2016 по 31.08.2017 та операціями по підприємству ТОВ «Херсонрегіонгаз» за період з 01.01.2016 по 31.08.2017, а також за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» від 11.01.2005 № 20, наявними в матеріалах справи, проте оплата вартості отриманого товару здійснювалася несвоєчасно та не у повному розмірі придбаного товару, що також не заперечувалось сторонами.

Подання позовної заяви

8. 01.12.2017 ПАТ НАК «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Херсонрегіонгаз», про стягнення 7 960 045,66 грн, з яких 7 386 013, 18 грн пені та 574 032, 48 грн річних, мотивуючи їх невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 № 16-192-Н щодо своєчасної оплати вартості товару протягом 2016 року, посилаючись при цьому на пункт 7.2. договору, яким передбачена відповідальність покупця за несвоєчасну сплату вартості отриманого газу, а також на положення статті 625 Цивільного кодексу України в частині стягнення річних. Зокрема, за розрахунком позивача по зобов'язаннях підлягають стягненню: за січень 1 746 529, 72 грн пені та 119 081, 55 грн річних; за лютий 1 231 553, 21 грн пені та 83 969, 54 грн річних; за березень 2 449 936, 09 грн пені та 194 062, 42 грн річних; за квітень 901 047, 25 грн пені та 75 433, 69 грн річних; за травень 515 062, 67 грн пені та 46 823, 88 грн річних; за червень 44 791, 35 грн пені та 4 151, 23 грн річних; за липень 93 646, 04 грн пені та 9 062, 51 грн річних; за серпень 197 421, 30 грн пені та 19 742, 09 грн річних; за вересень 206 025, 55 грн пені та 21 705, 57 грн річних.

Розгляд справи судами

9. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.03.2018 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Херсонрегіонгаз» на користь позивача пеню в сумі 4 907 582, 44 грн, 3 % річних в сумі 389 417, 18 грн та 79 449, 21 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

10. Місцевий господарський суд дійшов висновку про неналежне виконання ТОВ «Херсонрегіонгаз» договору купівлі-продажу природного газу № 16-192-Н від 30.12.2015, укладеного між сторонами, в частині строків оплати отриманого природного газу. Однак, суд задовольнив частково вимоги про стягнення 3% річних та пені, посилаючись на власний розрахунок через неврахування позивачем спільних протокольних рішень, які укладені між сторонами до 23.05.2016 року включно.

При цьому зазначено, що сторонами шляхом укладення правочинів - спільних протокольних рішень - змінено умови Договору № 16-192-Н щодо строків розрахунків та певних сум, але відносно періоду, який діяв до прийняття додаткової угоди № 5, а саме до 23.05.2016 року включно, оскільки у відповідності до положень статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

А укладення спільних протокольних рішень після 23.05.2016 не змінюють умов Договору № 16-192-Н щодо строків розрахунків та відповідальності за невиконання умов Договору, оскільки додатковою угодою № 5 сторони узгодили нерозповсюдження умов таких правочинів на умови Договору без внесення змін до Договору в певній формі, а саме шляхом укладення додаткових угод, які в даному випадку відсутні.

11. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 рішення Господарського суду Херсонської області від 30.03.2018 по справі № 923/1099/17 в частині стягнення пені змінено. Викладено резолютивну частину вказаного рішення в наступній редакції: «Позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Херсонрегіонгаз» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Херсонрегіонгаз» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» пеню в сумі 2 453 791, 22 грн та 3 % річних в сумі 389 417, 18 грн. В іншій частині позову відмовлено».

12. Апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції. При цьому, враховуючи повне виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого природного газу за спірним договором до звернення з даним позовом, незначний термін прострочення оплати вартості газу, відсутність спричинення збитків позивачу простроченням такої сплати, а також зважаючи на порядок проведення розрахунків за використаний природний газ, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1082, дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною першою статті 233 ГК України, частиною третьою статті 551 ЦК України, для зменшення на 50 % розміру заявленої до стягнення пені при прийнятті рішення у даній справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. 15.08.2018 ПАТ «НАК «Нафтогаз України» подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Херсонської області від 30.03.2018 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки в сумі 2 478 430, 74 грн та 3 % річних в сумі 184 615, 30 грн та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 в частині відмови в стягненні неустойки в сумі 4 932 221, 96 грн скасувати. Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги щодо стягнення неустойки в сумі 4 932 221, 96 грн та 3 % річних 184 615, 30 грн, у стягненні яких було відмовлено, задовольнити.

Скаржник зазначає, що при нарахуванні пені та 3 % річних позивачем обґрунтовано включені суми, які були сплачені спільними протокольними рішеннями в загальний розрахунок, так як на них також необхідно нараховувати пеню та 3 % річних, оскільки у відповідності до додаткової угоди № 5 абзац третій пункту 6.1 зазначено, зокрема, що сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.2 договору , укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків, термінів та умов розрахунків за цим договором, не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, включаючи, але не обмежуючись обов'язком покупця сплатити на користь продавця неустойку (штраф, пеню), платежі, відповідно до статті 625 ЦК України. Тобто сторонами обумовлена незмінність умов Договору підписанням спільних протокольних рішень про погашення заборгованості. Таким чином, скаржник вважає, що судами неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, що призвело до порушення статті 179 Господарського кодексу України та статей 627, 631, 653 Цивільного кодексу України. ПАТ «НАК «Нафтогаз України» також вважає, що суд апеляційної інстанції не мав права застосовувати статтю 233 Господарського кодексу України, не з'ясувавши всіх обставин, які передбачені цією нормою та не врахувавши інтереси позивача.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу.

14. 12.10.2018 до Верховного Суду від ТОВ «Херсонрегіонгаз» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

15. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача річних та пені у зв'язку з порушенням останнім строків оплати за поставлений природний газ.

16. Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач поставив обумовлений у договорі об'єм природного газу, проте відповідачем оплата вартості отриманого товару здійснювалася несвоєчасно та не у повному розмірі придбаного товару, що не заперечувалось сторонами.

17. Частиною першою статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

18. Зокрема, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК), що і мало місце у цій справі.

19. Між тим, як встановлено судами, в даному випадку вартість придбаного газу сплачувалася відповідачем двома способами - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача та шляхом проведення взаєморозрахунків через процедуру, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій».

20. Відтак, є обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що суми заборгованості за зобов'язаннями у період з січня по березень 2016 року повинні розраховуватися з урахуванням погашеної заборгованості за спільними протокольними рішеннями, укладеними до прийняття додаткової угоди № 5, тобто до 23.05.2016 включно.

21. Судова колегія відзначає, що умови додаткової угоди від 23.05.2016 № 5 не розповсюджуються на укладені до її прийняття спільні протокольні рішення, чим спростовуються доводи скаржника про незмінність строків, термінів та умов розрахунків за цим договором у разі укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, оскільки викладені вище зміни до договору були внесені лише 23.05.2016.

22. Тому правильно було судами перераховано суми неустойки та річних з урахуванням погашених зобов'язань за спільними протокольними рішеннями, укладеними до внесення змін до договору, якими сторони погодили незмінність строків, термінів та умов розрахунків за цим договором у разі укладення договорів про організацію взаєморозрахунків.

23. Доводи скаржника про неповне з'ясування судами всіх обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення статті 179 Господарського кодексу України та статей 627, 631, 653 Цивільного кодексу України, відхиляються судовою колегією, оскільки відповідно до положень статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

24. Твердження скаржника про неправильне застосування статті 233 Господарського кодексу України через нез'ясування всіх обставин, які передбачені цією нормою, та без врахування інтересів позивача, є безпідставними з огляду на те, що при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій суд апеляційної інстанції керувався повним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого природного газу за спірним договором до звернення з даним позовом, незначним терміном прострочення оплати вартості газу, відсутністю спричинення збитків позивачу простроченням такої сплати, а також нестабільністю надходжень коштів із бюджету, внаслідок чого відповідач не мав змоги своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за отриманий газ. Взявши до уваги перелічені вище обставини, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зменшив розмір пені, яка підлягала до стягнення з відповідача.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Таким чином, оскільки оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і про залишення без змін постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 30.03.2018.

В. Висновки про правильне застосування норм права

26. Умови додаткової угоди від 23.05.2016 № 5 не розповсюджуються на укладені до її прийняття спільні протокольні рішення, чим спростовуються доводи скаржника про незмінність строків, термінів та умов розрахунків за цим договором у разі укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, оскільки викладені вище зміни до договору були внесені лише 23.05.2016.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 30.03.2018 у справі № 923/1099/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді В.Я. Погребняк

В.Г. Суховий