ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/16997/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.,

представників учасників справи:

прокуратури: Кузнецова Ю.В. - прокурор відділу офісу Генерального прокурора (посв. № 0544685),

позивача - Вишневої міської ради Бучанського району Київської області -Смаляна А.В., в порядку самопредставництва,

відповідача - закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» - Лукомський П.В., адвокат (ордер від 13.12.2022),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2022 (суддя Полякова К.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 (головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.)

у справі № 910/16997/21

за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (далі - позивач)

до закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» (далі - ЗАТ «Українська будівельна компанія», відповідач)

про стягнення 3 080 264,15 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про стягнення із ЗАТ «Українська будівельна компанія» заборгованості у розмірі 3 080 264,15 грн., з них: 2 292 633,00 грн. - основний борг, 205 583,23 грн. - пеня, 181 086,60 грн. - 3% річних та 400 961,32 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що відповідачем у порушення умов укладеного 01.09.2017 договору № 77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина не виконано зобов`язання щодо своєчасної сплати пайового внеску у розмірі 2 292 633,00 грн., у зв`язку з чим існують підстави для стягнення з останнього зазначеної суми заборгованості з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/16997/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022, позовні вимоги задоволено частково. Визнано обґрунтованими позовні вимоги в частині вимоги про стягнення 191 052,75 грн. основного боргу, 35 204,37 грн. інфляційних втрат, 14 995,94 грн. - 3% річних. Присуджено до стягнення з відповідача на користь прокуратури 3603,80 грн. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення попередніх судових інстанцій, з посиланням на приписи статей 254 256 257 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), мотивовані спливом позовної давності в частині вимог про стягнення заборгованості за укладеним договором від 01.09.2017 № 77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина, а саме щодо місячних платежів з оплати коштів пайової участі за період з 30.11.2017 по 30.09.2018. Суди, з посиланням на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, вказали, що оскільки сторонами погоджено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок сплати ЗАТ «Українська будівельна компанія» пайової участі окремими частинами щомісячно, відповідно, право позивача вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а, отже, і початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів починається з моменту порушення строку його погашення, тобто, початок перебіг строку позовної давності для цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання боржником кожного із цих зобов`язань. Оскільки позов у даній справі поданий до суду 12.10.2021, суди попередніх судових інстанцій дійшли висновку про те, що позовна давність не сплинула щодо платежу в розмірі 191 052,75 грн., який підлягав сплаті до 31.10.2018. В іншій частині стосовно щомісячних платежів за період з 30.11.2017 по 30.09.2018 позовна давність сплинула, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення пайового внеску в сумі 2 101 580,25 грн. відмовлено. Також суди дійшли висновку про можливість нарахування 3% річних та інфляційних втрат лише на суму платежу в розмірі 191 052,75 грн., який підлягав сплаті до 31.10.2018. Суди зазначили, що з огляду на те, що позовна давність за платежами на суму 2 101 580,25 грн. за період з 30.11.2017 по 30.09.2018 сплинула, відповідно, позовна давність до вимог щодо нарахування на вказані платежі пені, 3% річних та інфляційних втрат також сплинула.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури зазначає про те, що судові рішення попередніх інстанцій (в частині відмови у задоволенні позову) прийняті з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим просить Суд судові рішення попередніх інстанцій скасувати в частині відмови в задоволенні позову, ухвалити в зазначеній частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування підстав касаційного оскарження заступник керівника Київської обласної прокуратури посилається на:

- пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права, а саме: приписи статей 254 256 261 ЦК України, статей 73 74 76-79 86 236 237 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.12.2019 у справі № 912/3644/17, від 29.04.2020 у справі № 911/3749/17, від 16.07.2019 у справі № 921/233/18, від 13.08.2019 у справі № 915/856/16 та від 03.10.2022 у справі № 924/837/21, від 20.09.2021 у справі № 910/23952/15 щодо початку перебігу позовної давності; також скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми процесуального права, а саме: приписи статей 13 76 86 ГПК України без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц стосовно неналежного дослідження у сукупності наявних у матеріалах справи доказів;

- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування: приписів статей 253 254 256 260 261 ЦК України, зокрема, стосовно обчислення позовної давності та початку перебігу позовної давності у спірних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на касаційну скаргу.

29.11.2022 від Вишневої міської ради Бучанського району Київської області надійшли письмові пояснення (позиція по справі), які остання просить Суд врахувати під час розгляду касаційної скарги.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.12.2022 № 29.3-02/2007 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 910/16997/21 у зв`язку з перебуванням судді Бенедисюка І.М. у відпустці.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 01.09.2017 Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ЗАТ «Українська будівельна компанія», яке виконує функції замовника будівництва «Будівництво житлового комплексу на вул. Балукова, 1 в селі Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області» (1-а черга будівництва) за адресою: 08136, Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вул. Балукова, 1, та діє від імені замовника будівництва товариства з обмеженою відповідальністю «СТБУД» та інших учасників згідно з договором № 30-04/2015 про спільну діяльність від 30.04.2015, укладено договір № 77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1 Договору замовник зобов`язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщини за будівництво житлового комплексу загальною площею 12736,85 кв.м, що знаходиться по вул. Балукова, 1, село Крюківщина, Києво-Святошинського району Київської області та перерахувати до спеціального цільового фонду села Крюківщина на спеціальний рахунок сільського бюджету, відкритий в Державній казначейській службі України в Києво-Святошинському районі (рахунок № 31515921700369, ОКПО 38010937, МФО 821018 ККД 24170000, банк одержувача ГУДКСУ в Київській області), грошові кошти на пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщини у розмірі, що дорівнює 2 292 633,00 грн. Розрахунок величини пайової участі (внеску) є невід`ємною частиною даного договору (додаток № 1).

За умовами пункту 2.1 Договору замовник зобов`язується перерахувати (частинами за календарним планом) кошти, зазначені у розділі I цього договору рівними частинами щомісячно після підписання даного договору, на рахунок цільового фонду села Крюківщина з призначенням платежу: «надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту». Графік оплати коштів пайової участі (внеску) є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання своїх зобов`язань за даним договором.

У додатку № 1 до Договору наведено розрахунок величини пайової участі (внеску) ЗАТ «Українська будівельна компанія» у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури по об`єкту будівництва, за яким пайова участь становить 2 292 633,00 грн.

Згідно з графіком оплати коштів пайової участі (внеску) ЗАТ «Українська будівельна компанія» (додаток № 2 до Договору) сторони відповідно до умов Договору домовилися про те, що оплату за Договором буде здійснено окремими частинами у такому розмірі й такі строки: щомісячно по 8,3% від загального розміру пайової участі у сумі 191 052,75 грн.: до 30.11.2017, 31.12.2017, 31.01.2018, 28.02.2018, 31.03.2018, 30.04.2018, 31.05.2018, 30.06.2018, 31.07.2018, 31.08.2018, 30.09.2018, 31.10.2018.

Судами також встановлено, що відповідно до рішення Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 04.12.2020 № 1-01/ІІ8-19 «Про початок реорганізації Крюківщинської сільської ради та її виконавчого комітету, шляхом приєднання до Вишневою міської ради та її виконавчого комітету» розпочата процедура реорганізації Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Пунктом 3 зазначеного рішення визначено, що Вишнева міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Крюківщинської сільської ради.

Рішенням Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 08.04.2021 № 1-01/V8-4 «Про затвердження передавального акту Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» затверджено передавальний акт Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Також 08.04.2021 складено акт № 8.16 приймання-передачі документів, у переліку якого зазначено, зокрема, про передачу договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина від 01.09.2017 № 77 та претензії від 17.12.2018.

Ураховуючи зазначене, суди встановили, що на підставі рішення Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 04.12.2020 № 1-01/ІІ8-19 Вишнева міська рада є правонаступником прав та обов`язків Крюківщинської сільської ради за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина від 01.09.2017 № 77.

У зв`язку з цим Вишневою міською радою направлено відповідачу листи-претензії від 09.03.2021 № 3/02-685, від 17.05.2021 № 3/02-1494, від 23.06.2021 № 3/02-1946 щодо виконання умов договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина від 01.09.2017 №77 та перерахування коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина до місцевого бюджету ради.

Проте, дані претензії залишені відповідачем без відповіді, а грошові кошти не сплачені.

З посиланням на те, що відповідачем у порушення умов укладеного 01.09.2017 договору № 77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина не виконано зобов`язання щодо своєчасної сплати пайового внеску у розмірі 2 292 633,00 грн., Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з цим позовом до суду.

У розгляді справи судом першої інстанції ЗАТ «Українська будівельна компанія» заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності щодо заявлених позовних вимог в частині вимоги про стягнення 2 101 580,25 грн. та до нарахованих на зазначену суму: пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача несплаченої суми пайового внеску, а також нарахованих на суму основного боргу пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Предметом касаційного перегляду є судові рішення попередніх інстанцій в частині, в якій у задоволенні позовних вимог судами попередніх інстанцій відмовлено з посиланням на сплив позовної давності. В іншій частині (в якій позовні вимоги задоволені) судові рішення попередніх інстанцій жодною із сторін спору не оскаржуються.

Так, суди попередніх судових інстанцій у вирішенні спору зі справи виходили, зокрема, з того, що оскільки сторонами у Договорі погоджено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок сплати ЗАТ «Українська будівельна компанія» пайової участі окремими частинами щомісячно, відповідно, право позивача вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а, отже, і початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів починається з моменту порушення строку його погашення, тобто, початок перебіг позовної давності для цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання боржником кожного із цих зобов`язань. Ураховуючи наведене, суди дійшли висновку, що строк позовної давності не сплив щодо платежу в розмірі 191 052,75 грн., який підлягав сплаті до 31.10.2018, а в іншій частині стосовно щомісячних платежів за період з 30.11.2017 по 30.09.2018 судами встановлено пропуск позовної давності. Оскільки доказів поважності причин його пропуску Прокурором не надано, у задоволенні позовних вимог про стягнення пайового внеску в сумі 2 101 580,25 грн. судами попередніх інстанцій відмовлено. Також суди дійшли висновку про можливість нарахування 3% річних та інфляційних втрат лише на платіж у розмірі 191 052,75 грн., який підлягав сплаті до 31.10.2018. З огляду на те, що позовна давність за платежами на суму 2 101 580,25 грн. за період з 30.11.2017 по 30.09.2018 сплинула, відповідно, позовна давність до вимог щодо нарахування на вказані платежі пені, 3% річних та інфляційних втрат також сплинула.

Верховний Суд вважає зазначені висновки судів попередніх судових в частині відмови в задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом позовної давності інстанцій передчасними, з огляду на таке.

У даній справі спірні правовідносини пов`язані зі сплатою відповідачем пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, порядок якої визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) правовідносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити кошти, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України встановлює, що господарські зобов`язання можуть, зокрема, виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Вимогами частин другої, третьої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено наступне зобов`язання замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті: такий замовник зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (частина дев`ята статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до частини п`ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у цій же редакції), величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Отже, безпосередньо нормами законодавства (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов`язок замовників будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та перерахування до відповідного місцевого бюджету розміру внеску пайової участі, визначеного договором.

Як убачається з матеріалів даної справи, безпосередньо на виконання положень статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Виконавчим комітетом Крюківщинської сільської ради прийнято рішення від 31.08.2017 № 5/27, відповідно до якого залучено ЗАТ «Українська будівельна компанія» до пайової участі, шляхом укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина (пункт 1 рішення); визначено відповідачу за будівництво житлового комплексу величину пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту села Крюківщина у розмірі 2 292 633 грн. (пункт 2 рішення); зобов`язано відповідача сплатити кошти пайової участі рівними частинами щомісяця до 31.10.2018 (пункт 3 рішення).

На виконання вказаного рішення від 31.08.2017 № 5/27 та імперативних вимог зазначеного Закону, 01.09.2017 сторонами по справі укладено Договір.

Так, згідно з умовами пункту 2.1 Договору замовник зобов`язався перерахувати (частинами за календарним планом) кошти, зазначені у розділі І цього договору рівними частинами щомісячно після підписання даного договору, на рахунок цільового фонду села Крюківщина з призначенням платежу: «надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту». Графік оплати коштів пайової участі (внеску) є невід`ємною частиною даного договору.

У додатку № 1 до Договору наведено розрахунок величини пайової участі (внеску) ЗАТ «Українська будівельна компанія» у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури по об`єкту будівництва, за яким пайова участь становить 2 292 633 грн.

Графіком оплати коштів пайової участі (внеску) ЗАТ «Українська будівельна компанія» (додаток № 2 до Договору) передбачено сплату відповідачем величини пайової участі окремими частинами у розмірі 191 052,75 грн., проте останній платіж відповідно до пункту 3 рішення від 31.08.2017 № 5/27 повинен бути сплачений до 31.10.2018.

Судами попередніх судових інстанцій у вирішенні спору, з посиланням на сплив позовної давності до частини заявлених позовних вимог, залишено поза увагою те, що Договір укладений саме на виконання рішення Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 31.08.2017 № 5/27 та імперативних норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), тому обов`язок відповідача щодо сплати в повному обсязі суми пайової участі повинен бути здійснений до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Таким чином, аналіз чинного законодавства (станом на момент виникнення спірних правовідносин) та умови укладеного сторонами Договору про пайову участь прямо передбачають обов`язок відповідача перерахувати кошти пайової участі в повному обсязі у строк до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, з якого (обов`язку) випливає відповідне господарське зобов`язання за Договором.

При цьому Суд враховує, що 20.09.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», пунктом 13 якого статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено. Вказаний Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 10-13 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2020 року.

Водночас пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» передбачено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Верховний Суд зазначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Стаття 253 ЦК України визначає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Приписи статті 260 ЦК України передбачають, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Отже, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав умови Договору, жодного платежу згідно з графіком у строк до 31.10.2018 не здійснив, у зв`язку з чим 12.10.2021 Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з цим позовом до суду на захист порушених інтересів держави внаслідок ненадходження до місцевого бюджету оплати пайової участі.

Судами попередніх судових інстанцій у порушення вимог статті 86 ГПК України зазначеного враховано не було, у зв`язку з чим суди дійшли помилкового висновку про те, що право позивача є порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного окремого платежу за Договором, тому і початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів починається з моменту порушення строку його сплати.

Крім того, заслуговують на увагу доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх судових інстанцій приписів статті 266 ЦК України щодо вимог про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у відповідності до статті 625 ЦК України, оскільки вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою у будь-якому випадку не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.10.202018 у справі № 922/4099/17, на яку посилається скаржник у доводах касаційної скарги.

Суди попередніх судових інстанцій, не врахувавши зазначеного висновку Верховного Суду, дійшли помилкового висновку про додатковий характер вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, Верховний Суд вважає частково обґрунтованими аргументи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів статей 253 254 256 260 261 266 625 ЦК України, зокрема, стосовно обчислення позовної давності та початку перебігу позовної давності у спірних правовідносинах з урахуванням приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порядку нарахування 3% річних, інфляційних витрат, що має визначальне значення для правильного вирішення спору у цій справі.

З урахуванням наведеного судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позову підлягають скасуванню з направленням справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій у справі в частині відмови в задоволенні позову скасувати, а справу у скасованій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо судових витрат у ній.

Керуючись статтями 300 308 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 зі справи № 910/16997/21 скасувати в частині відмови в задоволенні позову.

3. Справу № 910/16997/21 у скасованій частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

4. У решті рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 зі справи № 910/16997/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко