Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/61/17

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Волинської області (суддя - В.А. Пахолюк) від 29.05.2017

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий - Т.Л. Філіпова, судді: Г.Б. Бучинська, В.В. Грязнов) від 26.09.2017

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації, Головного управління державної казначейської служби України у Волинської області

про стягнення 84 567 154 грн. 25 коп.

Учасники справи:

представник позивача - Некрасов Д.А., адвокат,

представник відповідача - Богдан С.В., адвокат,

представник третьої особи 1 - не з'явився,

представник третьої особи 2 - не з'явився.

Короткий зміст позовних вимог

1. 30.12.2016 Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (далі - Відповідач) 82 813 587 грн. 84 коп. заборгованості за надані Позивачем в жовтні 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу, а також 1 583 866 грн. 43 коп. пені та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 169 699 грн. 98 коп.

2. Позовна заява мотивована невиконанням Відповідачем за укладеним з Позивачем договором транспортування природного газу № 1512000700 від 17.12.2015 зобов'язань з оплати наданих послуг з балансування обсягів природного газу у жовтні 2016, оскільки Позивач встановив наявність у Відповідача негативного місячного небалансу в жовтні 2016 року в обсязі 9 721, 000 тис. куб. м., що підтверджується доказами у справі, не заперечується Відповідачем та не було врегульовано ним у строк та в порядку, визначеним умовами вказаного договору та Кодексом газотранспортної системи. Про вказані обставини Позивач повідомив Відповідача листом № 15704/12 від 16.11.2016, з моменту отримання якого у Відповідача виникло зобов'язання здійснити Позивачу оплату послуг з балансування на суму 82 813 587 грн. 84 коп. Через порушення Відповідачем строків оплати за вказаним договором відповідно до умов договору та вимог законодавства була нарахована пеня та 3 % річних.

3. 21.07.2017 Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 136 710 252 грн. 46 коп. заборгованості за надані Позивачем в жовтні, листопаді, та грудні 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу, а також 1 583 866 грн. 43 коп. пені та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 169 699 грн. 98 коп.

4. Заява про збільшення позовних вимог мотивована наявністю негативного місячного небалансу газу у Відповідача в листопаді та грудні 2016 року в обсязі 3 500, 5777 тис. м. куб та в обсязі 3 100, 187 тис. м. куб. відповідно, що також фактично визнається Відповідачем та про що останнього було повідомлено листами та актами про надання послуг з балансування у Відповідача, з моменту отримання та оформлення яких виникло зобов'язання сплатити Позивачу вартість наданих послуг.

5. 03.05.2017 Господарський суд Волинської області ухвалив залучити до участі у справі Департамент фінансів Волинської обласної державної адміністрації та Головне управління державної казначейської служби України у Волинської області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. 29.05.2017 Господарський суд Волинської області вирішив в задоволенні позову відмовити. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Відповідач належним чином виконував свої зобов'язання перед Позивачем за укладеним з останнім договором транспортування природного газу № 1512000700 від 17.12.2015 з урахуванням підписаних сторонами у даній справі, третіми особами, постачальником та теплопостачальними організаціями спільних протокольних рішень у 2016 року, які були переоформлені у 2017 року (далі - СПР), та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій", оскільки Відповідач неодноразово звертався до Волинської обласної державної адміністрації з метою забезпечення виконання зобов'язань, взятих на себе Третьою особою 1 в частині проведення фінансування розрахунків згідно з СПР. При цьому суд встановив відсутність вини Відповідача у спірних правовідносинах, у зв'язку із чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Суд зазначив, що СПР є елементами оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету та є вторинними та похідними від факту надання відповідних пільг та субсидій, тобто по суті змінюють порядок та строки розрахунків за укладеним між сторонами договором від 17.12.2015, у зв'язку із чим Відповідач був позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за послуги з транспортування природного газу, що в свою чергу свідчить про відсутність вини Відповідача у простроченні платежів, суму яких просить стягнути Позивач. Зважаючи на викладене відсутні підстави і для нарахування спірних сум пені та 3 % річних. Затримка у перерахування і коштів на виконання СПР викликана також датою підписання СПР останнім учасником - НАК "Нафтогаз України", з квітня по грудень 2016 року, у зв'язку із чим фінансування СПР не було проведено до кінця 2016 року, а також через відсутність бюджетних призначень відповідної субвенції державного бюджету. При цьому суд встановив, що станом на 01.03.2017 залишок непрофінансованих СПР, учасниками яких є Позивач та Відповідач, становить 173 519 429 грн. 49 коп., в тому числі по 6 переоформлених СПР у 2017 році на суму 141 104 526 грн. 64 коп.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. 26.09.2017 Рівненський апеляційний господарський суд вирішив рішення Господарського суду Волинської області від 29.05.2017 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Рішення апеляційного суду мотивоване тими ж аргументами, що наведені в рішенні суду першої інстанції, до яких доданий висновок про те, що через зміну згідно з укладених СПР порядку і строків проведення розрахунків за договором № 1512000700 від 17.12.2015 у Відповідача відсутнє прострочення виконання зобов'язань за цим договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. В жовтні 2017 року Позивач подав касаційну скаргу. У касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 29.05.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Зміна умов договору оформлюється письмово, підписується уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін, а посилання, що розрахунки за укладеним між сторонами договором від 17.12.2015 здійснюються на підставі СПР не відповідають дійсності та спростовуються нормами законодавства.

10. СПР були підписані 16.02.2017 та профінансовані після цієї дати, а тому не розповсюджуються на правовідносини у даній справі, із позовом у якій Позивач звернувся до настання цієї дати. При цьому скаржник послався на судову практику Вищого господарського суду України та Верховного Суду України із висновком про те, що поза межами дії договору про взаєморозрахунки нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат є правомірним, у зв'язку із чим відмова у стягнені сум пені та 3% річних у даній справі також є незаконною.

11. Небаланс обсягів природного газу за договором від 17.12.2015 стосується виключно використання Відповідачем природного газу на виробничо-технологічні витрати та на нормовані втрати та не мають жодного відношення до населення та субсидій.

12. Підпис уповноваженої особи Позивача на СПР не погоджує зміну умов та порядок розрахунків за вказаним договором, а погоджує отримання коштів від Відповідача, які будуть перераховані з Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 11.01.2005 № 20, а тому СПР не впливає та не змінює порядок та строки розрахунків між сторонами за таким договором.

Позиція Відповідача, викладена у запереченнях на касаційну скаргу

13. Відповідач заперечує проти доводів в касаційній скарзі з підстав, які є ідентичними правовій позиції судів, що викладена в оскаржуваних судових рішеннях.

Позиція Третьої особи 1, викладена у відзиві на касаційну скаргу

14. Третя особа 1 погодилась із правовою позицією та висновками, викладеними в оскаржуваних судових рішеннях з підстав, викладених у цих рішеннях.

Позиція Верховного Суду

Щодо зміни порядку та умов виконання договору

15. Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Частиною 1 статті 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

16. В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами 17.12.2015 укладений договір транспортування природного газу № 1512000700, вимоги про стягнення заборгованості за яким є предметом спору у даній справі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, якою затверджений Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, в грудні 2016 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області, Департаментом фінансів Волинської облдержадміністрації, товариством з обмеженою відповідальністю "Волингаз збут", Позивачем, Відповідачем та НАК "Нафтогаз України" з метою погашення спільної заборгованості були підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання по зазначеному договору, в тому числі на суму 89 000 000 грн. № 3618/у від 26.12.2016. При цьому встановлені обставини непроведення у 2016 році перерахувань по вказаному спільному протокольному рішенню на відповідну суму, оскільки кошти у 2016 році не виділялись. У зв'язку із цим 16.02.2017 між зазначеними сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 за договором від 17.12.2015 підписане спільне протокольне рішення № 1155/у на суму 89 000 000 грн. 00 коп. В розділі 4 цього рішення сторони, що підписали спільні протокольні рішення, погодили, що несуть відповідальність за недотримання вимог згаданої постановиКабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію розрахунків відповідно до вимог чинного законодавства.

Зазначеною постановоюКабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин та винесення оскаржуваних судових рішень) затверджений Порядок, згідно з яким держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг - а саме, витрат на придбання природного газу у гарантованого постачальника, його транспортування магістральними та внутрішньопромисловими газопроводами, переміщення розподільними газопроводами. Цим порядком визначений механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату природного газу. Тобто, державою офіційно визнається неможливість підприємства паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (в залежності від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).

Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до згаданого Порядку, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 20 від 11.01.2005, визначені Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України № 03.08.2015 № 493/688 (чинний на момент укладення спільних протокольних рішень у 2016-2017 роках).

Положеннями пункту 1.2. Порядку № 03.08.2015 № 493/688 визначено, що розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку2.

Суд зазначає, що спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок", ПАТ "Укртрансгаз", ПАТ "Укргазвидобування", виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за електроенергію та природний газ або вугілля додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Отже, підписавши спільні протокольні рішення, на які послались суди у даній справі, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу за договором № 1512000700 від 17.12.2015.

В свою чергу, Позивач, підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, у такий спосіб виявив свою згоду здійснити розрахунки відповідно до згаданого Порядку і тим самим погодився із зміною порядку та строків проведення розрахунків за надані ним послуги.

17. У зв'язку із викладеними обставинами, що були встановлені в ході розгляду справи, та наведеним аналізом норм законодавства, Суд дійшов висновку про те, що незалежно від того, що правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсує за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 904/1858/16.

Отже Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що, уклавши спільні протокольні рішення, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги згідно з договором 1512000700 від 17.12.2015.

У зв'язку із викладеними висновками Суд відхиляє доводи скаржника (пункти 9, 12) про те, що спільними протокольними рішеннями жодних змін до умов договору, зокрема, в частині строків оплати та відповідальності за прострочення не вносилось, а порядок внесення таких змін не відповідає нормам чинного законодавства - зокрема статтям 651, 652, 654 ЦК України.

18. Через наведений висновок про відсутність підстав для задоволення вимог щодо стягнення основної суми боргу, відхиляються доводи скаржника (пункт 10) про наявність підстав для задоволення похідних вимог від заявленої до стягнення основної суми боргу - вимог про стягнення сум пені та 3 % річних.

19. Таким чином доводи скаржника щодо неправомірності відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості за надані послуги з балансування обсягів природного газу за укладеним між сторонами договором транспортування природного газу № 1512000700 від 17.12.2015 та заявлені до стягнення суми за несвоєчасне виконання зобов'язань -пені та 3 % річних від простроченої суми не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

20. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про відмову у задоволенні позовних вимог зроблені у відповідності до норм законодавства, зокрема статей 526, 652, 654 Цивільного кодексу України, Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 20 від 11.01.2005, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. А тому з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та рішення місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані, а вимоги в касаційній скарзі - без задоволення.

21. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 129, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 29.05.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 903/61/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак