Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.03.2019 року у справі №910/1559/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/1559/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Студенця В.І.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал-Інвест-Україна"

відповідач-1 - Державна казначейська служба України

відповідач-2 - Головне територіальне управління юстиції у Львівській області,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-Інвест-Україна"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 21.01.2019

у складі колегії суддів: Мальченко А.О. (головуючий), Жук Г.А., Дикунської С.Я.

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-Інвест-Україна"

до Державної казначейської служби України,

Головного територіального управління юстиції у Львівській області

про відшкодування шкоди 405 459, 81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал-Інвест-Україна" (далі - ТОВ "Кристал-Інвест-Україна", позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач-1) та Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ГТУЮ у Львівській області, відповідач-2) про стягнення 405 459,81 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у зв`язку з протиправністю дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області) по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №54020211 від 25.05.2017 з виконання постанови № ВП 37673173 від 01.07.2015 про стягнення з ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" 405 459,81 грн. виконавчого збору, а також винесення постанови № ВП 37673173 від 01.07.2017 про стягнення з позивача виконавчого збору, що встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, позивач має право на відшкодування шкоди у розмірі 405 459,81 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.04.2018 у справі № 910/1559/18 позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України через казначейську службу України на користь ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" грошові кошти у розмірі 405 459, 81 грн. в рахунок відшкодування шкоди.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що переважна сума боргу була погашена позивачем поза межами виконавчого провадження; сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує стягнення виконавчого збору з боржника; відсутні підстави для повторного доказування неправомірності дій органів виконавчої служби, адже існування даної обставини підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили; відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, відбувається шляхом стягнення з державного бюджету відповідної суми відшкодування, а не з рахунку органу, яким завдано таку шкоду; грошові кошти в сумі 405 459,81 грн., які перераховані до державного бюджету підлягають стягненню на користь позивача, як завдані останньому збитки.

5. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

5.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 у справі № 5015/6798/11 з ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" стягнуто на користь ПАТ "ІМЕКСБАНК" в особі філії ПАТ "ІМЕКСБАНК" у м. Львові 4 222 117,67 грн. заборгованості, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.2. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 у справі № 5015/6798/11 залишено без змін.

5.3. На примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 у справі № 5015/6798/11 Господарським судом Львівської області видано наказ від 12.04.2012 № 5015/6798/11.

5.4. Постановою головного державного виконавця Германчук Р.В. від 22.04.2013 відкрито виконавче провадження № 37673173 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 12.04.2012 у справі №5015/6798/11, встановлено для боржника строк для добровільного виконання рішення суду до 29.04.2013, попереджено, що у випадку невиконання рішення в наданий для самостійного виконання строк, рішення буде виконано у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.

5.5. 24.05.2017 старшим державним виконавцем Курман Б.Г. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

5.6. 31.05.2017 старшим державним виконавцем Курман Б.Г. винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. В межах виконавчого провадження № 54020211 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" 405 459,81 грн. виконавчого збору на підставі постанови №ВП37673173, виданої 01.07.2015.

5.7. Постановою старшого державного виконавця Курман Б.Г. від 06.06.2017 накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Кристал-Інвест-Україна", що знаходяться на всіх рахунках, відкритих боржником в АТ "УкрСибБАНК", ПАТ "Полтава-банк", АТ "Укрексімбанк".

5.8. Постановою від 26.06.2017 арешт на вказані вище грошові кошти знято у зв`язку із надходженням 23.06.2017 на рахунок органу державної виконавчої служби коштів в сумі, необхідній для стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

5.9. ТОВ "Кристал-Інвест-Україна", вважаючи дії відділу державної виконавчої служби неправомірними, звернулося до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області.

5.10. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 у справі № 5015/6798/11 скаргу ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" задоволено частково, визнано недійсною постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області від 01.07.2015 про стягнення з ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" виконавчого збору в сумі 405459,81 грн.; визнано недійсною постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курман Б.Г. від 25.05.2017 про відкриття виконавчого провадження №54020211 з виконання постанови ВП №37673173, виданої 01.07.2015 про стягнення виконавчого збору в сумі 405459,81 грн.

5.11. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 у справі № 5015/6798/11 частково змінено та доповнено резолютивну частину ухвали наступним текстом: "визнати незаконними дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курман Б.Г. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 54020211 від 25.05.2017 з виконання постанови ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області № ВП 37673173 від 01.07.2015". В решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 залишено без змін.

5.12. Враховуючи обставини, викладені у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017, позивач звернувся до ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області із заявою № 156 від 18.12.2017 про повернення грошових коштів у розмірі 405 459,81 грн., стягнутих в межах виконавчого провадження № 54020211 в рахунок виконавчого збору на підставі постанови №ВП 37673173 від 01.07.2015, яку визнано судом недійсною.

5.13. Надаючи відповідь на вказану заяву, в листі №170 від 09.01.2018 відповідач-2 зазначив про відсутність правових підстав для повернення таких коштів.

5.14. У зв`язку з тим, що вказану суму виконавчого збору не було повернуто позивачеві, останній звернувся з даним позовом до суду про стягнення з Державного бюджету через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" 405 459,81 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним стягненням виконавчого збору.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 910/1559/18 апеляційну скаргу ГТУЮ у Львівській області на рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2018 у справі № 910/1559/18 задоволено. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2018 у справі № 910/1559/18 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" відмовлено повністю.

7. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що задовольняючи позовні вимоги у даній справі, суд першої інстанції правомірно виходив з наявності на момент її розгляду усіх елементів цивільно-правової відповідальності, в тому числі наявності встановленого факту неправомірності дій органу ДВС та незаконності прийнятих ним рішень. Проте, на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції встановлено відсутність такого обов`язкового елементу складу цивільного правопорушення, як незаконність дій державного органу, без якого прийняття рішення про притягнення до юридичної відповідальності цього органу шляхом стягнення з державного бюджету завданої ним шкоди, є неможливим та порушуватиме основоположні засади здійснення судочинства.

8. Під час розгляду справи, господарським судом апеляційної інстанції було встановлено:

8.1. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі № 5015/6798/11 касаційну скаргу ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 скасовано, а провадження за скаргою ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" на дії та рішення ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області закрито.

8.2. 10.01.2019 Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову у справі № 857/3786/18, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1340/4996/18 за адміністративним позовом ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" до УДВС ГТУЮ у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанов, зобов`язання вчинити дії, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1340/4996/18 залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 910/1559/18, ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 910/1559/18 та залишити в силі рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2018 у справі № 910/1559/18.

10. При цьому, скаржником ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 910/1559/18.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/1559/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2019.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Жукова С.В., судді - Пєскова В.Г. від 07.03.2019 клопотання ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" строк на касаційне оскарження. Прийнято касаційну скаргу ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" до провадження та ухвалено здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду м. Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/1559/18 за позовом ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" до Державної казначейської служби України, ГТУЮ у Львівській області про відшкодування шкоди 405 459, 81 грн. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.04.2019.

13. 08.04.2019 до Верховного Суду надійшов відзив відповідача-2 ГТУЮ у Львівській області на касаційну скаргу ТОВ "Кристал-Інвест-Україна", в якому вказує на її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 910/1559/18 - без змін.

14. У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/1559/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Студенець В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2019.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (позивача, ТОВ "Кристал-Інвест-Україна")

15. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 56 Конституції України, ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та процесуального права, зокрема ст. ст. 118, 236, 266, 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

16. Скаржник зазначає, що протиправність дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області встановлено ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 у справі № 5015/6798/11, яка на момент винесення рішення Господарським судом м. Києва від 25.04.2018 у справі № 910/1559/18 набрала законної сили та підлягала обов`язковому виконанню в силу вимог чинного законодавства.

17. Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції правомірно встановлено наявність усіх елементів складу правопорушення для відшкодування шкоди на користь позивача.

Доводи відповідача-2 (ГТУЮ у Львівській області)

18. Відповідач-2 у відзиві доводить про відсутність підстав для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

19. Зокрема, зазначає, що на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції встановлено відсутність такого обов`язкового елементу складу цивільного правопорушення, як незаконність дій державного органу, без якого прийняття рішення про притягнення до юридичної відповідальності цього органу шляхом стягнення з державного бюджету завданої ним шкоди, є неможливим та порушуватиме основоположні засади здійснення судочинства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в ст. 20 Господарського кодексу України, якою передбачено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) шкода, заподіяна державним виконавцем юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Ст. ст. 1173, 1174 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, згідно приписів ст. 56 Конституції України та ст. ст. 1173, 1174 ЦК України потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру шкоди;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою.

Так, спеціальна правова конструкція ст. ст. 1173, 1174 ЦК України, на відміну від загальних елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для наявності підстав для стягнення шкоди, виключає такий елемент як наявність вини.

Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, а тому предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіянням ним шкоди.

При цьому, неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

За змістом положень ГПК України:

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 3 і 4 ст. 13);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом вказаної норми, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При розгляді даної справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для повторного доказування неправомірності дій органів виконавчої служби, оскільки вказані обставини були встановлені ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.01.2017 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №5015/6798/11.

Задовольняючи позовні вимоги у даній справі, суд першої інстанції виходив з наявності на момент її розгляду усіх елементів цивільно-правової відповідальності, в тому числі наявності встановленого факту неправомірності дій органу ДВС та незаконності прийнятих ним рішень.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2018 та 10.04.2018 відповідачем-2 через загальний відділ діловодства до Господарського суду м. Києва були подані клопотання про зупинення провадження у справі №910/1559/18 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

В обґрунтування зазначених клопотань, відповідач-2 вказував на наявність на розгляді Касаційного господарського суду касаційної скарги ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 5015/6798/11, які стали підставою для подання позову у даній справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.04.2018 розгляд зазначених клопотань було відкладено до 25.04.2018, а в подальшому, при ухваленні оскаржуваного рішення в їх задоволенні було відмовлено з посиланням на ч. 3 ст. 195 ГПК України, з огляду на відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі.

Переглядаючи рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2018 у справі № 910/1559/18 в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі № 5015/6798/11 касаційну скаргу ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 скасовано, а провадження за скаргою ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" на дії та рішення ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області закрито.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача-2 повідомив суд, що після закриття провадження в господарській справі №5015/6798/11 щодо оскарження дій та рішень органів ДВС, ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до УДВС ГТУЮ у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанов та зобов`язання вчинити дії, однак, вказаний позов залишено без розгляду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10.01.2019 Восьмим апеляційним адміністративним судом винесено постанову у справі № 857/3786/18, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1340/4996/18 за адміністративним позовом ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" до УДВС ГТУЮ у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанов, зобов`язання вчинити дії, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1340/4996/18 залишено без змін.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи, що постанова Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 5015/6798/11 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019 у справі № 857/3786/18 були ухвалені після прийняття оскаржуваного рішення у даній справі, суд апеляційної інстанції визнав причини неподання відповідачем-2 вказаних доказів під час розгляду справи судом першої інстанції, а також станом на час звернення з апеляційною скаргою такими, що не залежали від нього з об`єктивних причин.

Виходячи з приписів ст. 269 ГПК України, необхідності перевірки законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції було прийнято подані відповідачем докази та здійснено перегляд справи з їх урахуванням.

За результатами розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність такого обов`язкового елементу складу цивільного правопорушення, як незаконність дій державного органу, без якого прийняття рішення про притягнення до юридичної відповідальності цього органу шляхом стягнення з державного бюджету завданої ним шкоди, є неможливим та порушуватиме основоположні засади здійснення судочинства.

З огляду на встановлені обставини справи та вимоги законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" до Державної казначейської служби України та ГТУЮ у Львівській області про стягнення 405 459,81 грн. в рахунок відшкодування шкоди.

22. Щодо суті касаційної скарги

Доводи заявника касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

23. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" та залишення постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 910/1559/18 без змін.

24. Судові витрати

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до положень вказаної норми Закону України "Про судовий збір" за позов заявлений ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" до відповідачів - органів державної влади про відшкодування шкоди, справляння судового збору не передбачено.

З огляду на зазначене та беручи до уваги, що ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" звільнене від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", справляння судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги на судове рішення прийняте по суті заявлених вимог у даній справі не провадиться.

За вказаних обставин, відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат у порядку визначеному ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-Інвест-Україна" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 910/1559/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.Г. Пєсков

В.І. Студенець