Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.01.2018 року у справі №911/4079/16

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року

м. Київ

справа № 911/4079/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - Пантюшева Н.М., Гачак І.О. (в режимі відеоконференції),

відповідача - Ганенко Р.А., Баришенко С.В.,

третьої особи - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Клавдіївське лісове господарство"

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Антонової В.М.

від 16.02.2017 та

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О., Власов Ю.Л., Зеленін В.О.

від 14.06.2017,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця"

до Державного підприємства "Клавдіївське лісове господарство"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Чернівецька митниця Державної фіскальної служби України

про стягнення 94 169,70 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 08 грудня 2016 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 94 169,70 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач відправив зі станції "Немішаєве" до станції "Дорнешти" вагони з вантажем "лісоматеріали". Зазначені вагони були затримані правоохоронними органами та відправлені до станції "Вадул-Сірет" для здійснення митного огляду (переогляду) вантажу. На станції "Вадул-Сірет" митними органами здійснено заходи митного контролю вагонів, проведено огляд (переогляду) товарів. Внаслідок зазначених подій, позивач поніс витрати у розмірі 94 169,70 грн., пов'язані із здійсненням розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших операцій, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2017 позов був задоволений повністю. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 94 169,70 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів та 1 378,00 грн. судового збору.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 апеляційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що в силу приписів статей 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, статей 218, 338 Митного кодексу України, статей 46, 119, 121, 129 Статуту залізниць України, пунктів 2-4, 6, 10, 12, 13, 16 Правил користування вагонами, пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, пунктів 2.15, 2.16, 4.10, 4.11 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України, затвердженої спільним наказом Державної митної служби України та Міністерства транспорту та зв'язку України від 18.09.2008 №1019/1143, відповідач як вантажовідправник повинен відшкодувати позивачу понесені додаткові витрати під час проведення митного огляду вантажу, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару внаслідок здійснення митного контролю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 06 жовтня 2017 року відповідач подав касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2017, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. У травні 2016 року відповідач відправив зі станції "Немішаєве" Південно-Західної залізниці до станції "Дорнешти" вагони № 63448237, № 67859637, №65752156, № 65097982, № 60482635, № 60690401 з вантажем лісоматеріалів, про що укладено накладні відправок № 493551, №493569, № 493577, № 493601, № 493619, № 493627.

9. 18 травня 2016 року на станції "Ходорів" Львівської залізниці вказані вагони були затримані працівниками поліції.

10. Згідно з актом загальної форми від 18.05.2016 № 162 позивачем надано телеграфне повідомлення № 17 на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника.

11. Працівники Жидачівського відділення поліції надали позивачу ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 20.05.2016 та від 21.05.2016 у справі № 443/867/16-к про тимчасовий доступ до речей і документів.

12. На підставі листів Жидачівського відділення поліції від 28.05.2016 №3142/60/05-2016, від 31.05.2016 № 3225/60/05-2016, в яких вказано, що вагони з лісопродукцією необхідно скерувати на станцію "Вадул-Сірет"для ретельного митного огляду лісопродукції працівниками Чернівецької митниці із залученням відповідних спеціалістів з метою встановлення відповідності вантажу до товаро-супровідних документів, а також виявлення можливих порушень законодавства при транспортуванні товару, позивачем вагони відправлено на станцію "Вадул-Сірет" Львівської залізниці для здійснення митного огляду (переогляду) вантажу.

13. Про затримку вагонів станцією "Ходорів" складено акти загальної форми ГУ-23 від 28.05.2016 № 193, № 194, № 195, № 196, № 197, № 198 за затримку вагонів № 63448237, №67859637, № 67752156, № 65097982, №60482635, №60690401 з нарахування належних платежів на загальну суму 80 442,20 грн.

14. Після прибуття на станцію "Вадул-Сірет" вагони з вантажем лісоматеріалів затримано для здійснення переогляду згідно з актами загальної форми від 05.06.2016 № 766, № 768 на підставі листа Чернівецької митниці ДФС від 06.06.2016 № 24-70-62-20/03 та надані для здійснення митного огляду на ділянку митного контролю, про що здійснено телеграфні повідомлення № 16, № 26 на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника.

15. За результатами огляду митницею складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів від 07.06.2016 № 408020205/2016/000021, згідно з яким товари відповідають заявленим у електронних митних деклараціях та товаро-супровідних документах, порушень митних правил не виявлено.

16. Позивач склав акти загальної форми на випуск вагонів № 63448237, №67859637, №67752156, № 65097982, № 60482635, № 60690401 на станції "Вадул-Сірет" від 07.06.2016 №791, № 797 з нарахуванням належних платежів за затримку, згідно зі ставками Збірника тарифів № 1 із застосуванням коригувального коефіцієнта на загальну суму 13 727,50 грн.

17. Претензією від 21.11.2016 № НЮ-1213 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату 94 169,70 грн. за затримку вагонів. Відповідач вимогу не виконав, грошові кошти не сплатив.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. Відповідач вважає, що затримка вагонів у період 15.05.2016 - 28.05.2016 не пов'язані із здійсненням заходів митного контролю, тому до даних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 218 Митного кодексу України.

19. Відповідач у касаційній скарзі також зазначає, що відсутність його вини у затримці вагонів виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 119 Статуту залізниць України, пунктів 2, 10, 12, 13, 15 Правил користування вагонами і контейнерами, пункту 8 Правил зберігання вантажів.

20. Відповідач у касаційній скарзі також зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій частини 5 статті 338 Митного кодексу України.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

21. У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а її доводи необґрунтованими, оскільки посилання відповідача на положення статті 338 Митного кодексу України є безпідставними, а касаційна скарга зводиться до переоцінки доказів у справі.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

22. Господарський кодекс України

Стаття 306 частини 1-3

Перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

23. Закон України "Про залізничний транспорт"

Стаття 26 частина 1

Обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

24. Статут залізниць України

Стаття 119

За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Стаття 121

Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Стаття 129

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

25. Правила користування вагонами і контейнерам, затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113

Пункт 2

За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Пункт 13

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Пункт 16

Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

26. Правила зберігання вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644

Пункт 8

Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Пункт 9

За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

27. Митний кодекс України

Стаття 4 частина 1 пункт 29

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Стаття 218 частина 2

Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Стаття 338 частина 5

Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

28. Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, до якої Україна приєдналася 05.06.1992

Стаття 5

При відсутності відповідних положень в цій Угоді, застосовується національне законодавство тієї країни, в якій повноважна особа реалізовує свої права.

Стаття 28 § 6

Якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла по причинам, не залежним від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

Стаття 32 § 1

Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в порядку передбаченому статтею 31 "Оплата провізних платежів та неустойок".

29. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 43

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

30. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

31. Суд зазначає, що касаційна скарга відповідача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

32. Суд відхиляє аргумент відповідача про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статей 218, частини 5 статті 338 Митного кодексу України та статті 119 Статуту залізниць України. Тобто, доводи про те, що відшкодування вартості розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших операцій за час проведення огляду (переогляду) товару має здійснюватися органом, з ініціативи якого прийнято рішення про проведення митного огляду.

33. Суд зазначає, що виходячи з системного аналізу змісту положень статей 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, статей 218, 338 Митного кодексу України, статей 119, 121 Статуту залізниць України, вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних та перевантажувальних робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю.

34. У разі ж відсутності виявлення такого факту вантажовідправник може стягнути в судовому порядку понесені ним збитки у розмірі вартості сплачених залізниці витрат з того органу, за ініціативою якого було проведено затримку товару на станціях залізниці чи на підходах до них.

35. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

37. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

38. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Клавдіївське лісове господарство" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі №911/4079/16, якими позовні вимоги задоволено повністю, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець