Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/2504/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 (головуючий суддя Таран С. В., судді Філінюк І. Г., Богатир К. В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 (суддя Цісельський О. В.)

у справі № 916/2504/21

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області

до Державного підприємства "Український дитячий центр "Молода гвардія"

про зобов`язання повернути майно,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - ГУ ДСНС в Одеській області, Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Український дитячий центр "Молода гвардія" (далі - ДП "УДЦ "Молода гвардія", Відповідач) про зобов`язання повернути пожежне депо ЮДПК (інвентаризаційний номер 101210027) об`ємом 1569 куб.м, площею 392,2 кв. м, висотою 4 м, загальною площею земельної ділянки 1 210 кв. м, площею земельної ділянки під спорудою 396 кв. м, під дорожнім твердим покриттям 814 кв. м, яке розміщено на земельній ділянці території ДП "УДЦ "Молода гвардія".

2. Позовні вимоги обґрунтовано незаконністю заволодіння ДП "УДЦ "Молода гвардія" вищевказаним пожежним депо, яке перебуває на балансі Позивача, що, в свою чергу, зумовлює наявність перешкод у користуванні ГУ ДСНС в Одеській області цим майном.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.12.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2022, у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати по справі покладено на ГУ ДСНС в Одеській області; стягнуто з ГУ ДСНС в Одеській області на користь ДП "УДЦ "Молода гвардія" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 500,00 грн.

4. Судові рішення мотивовано недоведеністю Позивачем наявності у нього будь-яких законних прав на спірне пожежне депо, а також факту порушення цих прав Відповідачем. Розмір витрат на професійну правничу допомогу визнано обґрунтованим, співмірним із складністю справи та витраченим адвокатом часом, таким, що відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача

5. ГУ ДСНС в Одеській області подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 скасувати, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 17 003,15 грн.

6. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, положення статей 328 400 Цивільного кодексу України, оскільки відсутній правовий висновок Верховного Суду про застосування цих норм у подібних спірних правовідносинах; а розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу здійснено без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, у додаткових постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, щодо необхідності визначення суми відшкодування з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Позиція Відповідач у відзиві на касаційну скаргу

7. ДП "УДЦ "Молода гвардія" направило до Верховного Суду заперечення на касаційну скаргу, у якому заперечило доводи касаційної скарги та просило залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи встановлені судами

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 1924 році створено дитячий санаторій Головкурсанупру на курорті Лузанівка в м. Одесі.

9. Постановою Ради Міністрів УРСР № 59 від 10.01.1956 "Про організацію сезонного санаторного піонерського табору типу "Артек" в м. Одесі" вирішено реорганізувати дитячий санаторій Головкурсанупру на курорті Лузанівка в м. Одесі в сезонний санаторний піонерський табір типу "Артек" на 200 місць і назвати його "Молода гвардія", а також прийняти з 1956 року сезонний санаторний піонерський табір "Молода гвардія" на республіканський бюджет.

10. Постановою Ради Міністрів УРСР № 1805 від 02.11.1960 вирішено провести передачу республіканського піонерського табору "Молода гвардія" з відання Міністерства охорони здоров`я УРСР у відання ЦК ЛКСМУ безоплатно з усіма будинками, будівлями, спорудами, майном, інвентарем та автотранспортом.

11. Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих № 811 від 02.11.1961 республіканському піонерському табору "Молода гвардія" були відведені земельні ділянки, які прилягають до існуючої території даного табору, загальною площею 2,5 га.

12. Рішенням ЦК ЛКСМУ, оформленим протоколом засідання бюро ЦК ЛКСМУ № 5 від 3-5 грудня 1990 року, республіканський піонерський табір "Молода гвардія" передано Спілці піонерських організацій України.

13. 11.04.1991 складено акт про передачу майна республіканського піонерського табору "Молода гвардія" від ЦК ЛКСМУ до Координаційної ради Спілки піонерських організацій України, відповідно до якого майно табору передано у власність безоплатно згідно з актом оцінки майна від 11.04.1991.

14. В подальшому ЦК ЛКСМУ та Координаційна рада Спілки піонерських організацій України звернулися до Прем`єр-Міністра УРСР зі спільним листом від 29.05.1991, в якому просили терміново прийняти рішення Кабінету Міністрів УРСР про утримання та розвиток піонерського табору "Молода гвардія".

15. За результатами розгляду вищенаведеного звернення Рада Міністрів УРСР листом № 28-1802\54 від 13.08.1991 повідомила про передачу даного табору з відання Міністерства охорони здоров`я УРСР у відання ЦК ЛКСМУ безоплатно зі всіма будинками, спорудами, майном, інвентарем та автотранспортом, а також зазначила про те, що згідно з чинним законодавством ЦК ЛКСМУ має право самостійно передати зазначений заклад в інше відання, у зв`язку з чим відсутня потреба у прийнятті Кабінетом Міністрів УРСР рішення з даного питання.

16. Відповідно до протоколу № 13 від 20.09.1991 на засіданні бюро ЦК ЛКСМУ вирішено передати Спілці піонерських організацій України піонерський табір "Молода гвардія" з усіма будівлями, спорудами, автотранспортом, об`єктами будівництва, матеріальними цінностями по балансу на 01.07.1991 та затвердити акт передачі.

17. Постановою бюро Координаційної ради Спілки піонерських організацій України від 07.02.1992 проведено реорганізацію республіканського піонерського табіру "Молода гвардія" в Дитячий центр "Молода гвардія" Координаційної спілки піонерських організацій України та затверджено Статут даного дитячого центру, який зареєстровано рішенням Виконавчого комітету Суворовської райради народних депутатів № 928 від 17.04.1992.

18. 22.03.2000 Міністерством юстиції України зареєстровано Федерацію дитячих організацій України як всеукраїнську спілку дитячих громадської організацій.

19. Відповідно до пункту 3 постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність" від 20.12.1991 Тимчасовій комісії Верховної Ради України щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України доручено продовжити роботу по з`ясуванню всіх обставин, пов`язаних з власністю на майно ВЛКСМ ЛКСМУ та їх правонаступниками, при цьому до завершення роботи комісії накладено заборону на відчуження на користь інших юридичних осіб або громадян майна, яке належало ЛКСМ ЛКСМУ (МДС) і перейшло Спілці молодіжних організацій України як правонаступнику ЛКСМ (МДС).

20. З огляду на те, що результати роботи комісії не було оприлюднено, а правовий статус майна комсомолу залишався невизначеним, на підставі Закону України "Про підприємства, установи, організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.04.1992 та постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994 встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

21. Постановою Президії правління Добровільного пожежного товариства України № 5/2 від 30.06.2000 було зобов`язано директора Одеського облспецРБП ПР передати будинок дитячого пожежного депо (ЮДПК) та майно Учбово-методичного центру протипожежного виховання дітей на баланс Управління пожежної охорони УМВС України в Одеській області, а акт прийому-передачі направити на затвердження голові Добровільного пожежного товариства України.

22. У грудні 2000 року комісією, створеною на підставі розпорядження начальника УДПО УМВС України в Одеській області № 275 від 17.12.2000, складено акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, а саме: про приймання від ОДПТ будинку ЮДПК та макетів б/у виставки УМЦ ДЦ "Молода гвардія".

23. 06.11.2004 на замовлення Управління пожежної безпеки МНС України в Одеській області Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" виготовлено технічний паспорт на пожежне депо, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172.

24. Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2006 у справі № 30/2-06-102, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 та постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2006, задоволено зустрічну позовну заяву заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту та Фонду державного майна України до Одеської міської ради про визнання права власності; визнано право власності на цілісний майновий комплекс Дитячого центру "Молода гвардія" за державою (органом, до сфери управління якого відноситься Дитячий центр "Молода гвардія", зазначено Міністерство України у справах сім`ї, молоді та спорту).

25. Відповідно до інвентаризаційного опису основних засобів, складеного за результатами інвентаризації основних засобів Дитячого центру "Молода гвардія", проведеної з 26.09.2006 по 30.09.2006, до складу майна, яке значиться на балансовому рахунку вказаного дитячого центру станом на 01.10.2006, під № 56 значиться пожежне депо вартістю 317 259,00 грн.

26. 01.10.2006 комісією у складі представників Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту складено акт прийому-передачі, відповідно до якого даною комісією у присутності представників Дитячого центру "Молода гвардія" та Державного підприємства "Український центр сприяння розвитку дітей, молоді та сім`ї" згідно з актами інвентаризації цілісний майновий комплекс Дитячого центру "Молода гвардія" передано Державному підприємству "Український центр сприяння розвитку дітей, молоді та сім`ї".

27. 18.04.2008 на замовлення ДП "УДЦ "Молода гвардія" Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" виготовлено технічний паспорт на громадський будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172, в якому під літ. "Н" із загальною площею 321,2 кв. м значиться будівля пожежного депо. Відповідна інформація відображена також у журналі підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями під літ. "Н".

28. Відповідно до пункту 1.1 Статуту ДП "УДЦ "Молода гвардія", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 18 від 18.01.2012 та зареєстрованого 25.01.2012, дане державне підприємство створено Міністерством України у справах сім`ї, молоді та спорту наказом від 18.08.2005 № 1668 "Про створення Державних підприємств "Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд", "Український центр сприяння розвитку дітей, молоді та сім`ї", а наказом Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 24.10.2006 № 3591 "Про внесення змін до статуту Державного підприємства "Український центр сприяння розвитку дітей, молоді та сім`ї" перейменоване на ДП "УДЦ "Молода гвардія". Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1179 цілісний майновий комплекс ДП "УДЦ "Молода гвардія" передано до сфери управління Міністерства соціальної політики.

29. Відповідно до пункту 1.2 Статуту ДП "УДЦ "Молода гвардія" дане підприємство засноване на державній власності та є державним унітарним підприємством.

30. 26.02.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Бабіч А.В. проведено державну реєстрацію права державної власності Міністерства соціальної політики України на цілісний майновий комплекс ДП "УДЦ "Молода гвардія" загальною площею 45 020,6 кв.м (згідно з технічним паспортом від 18.04.2008), розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, Миколаївська дорога, 172, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 34547735 від 05.03.2015.

31. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.03.2015 (індексний номер 34540714), виданого Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, власником цілісного майнового комплексу ДП "УДЦ "Молода гвардія" за адресою: Одеська область, м. Одеса, Миколаївська дорога, 172, є Міністерство соціальної політики України (форма власності державна).

32. 30.09.2020 на адресу Позивача надійшла службова записка завідувачки виставкою відділу агітаційно-пропагандистської роботи ЦЗД ГУ ДСНС України, в якій остання повідомила про те, що працівники Відповідача забрали ключі від будівлі пожежного депо, розташованої на території Дитячого центру "Молода гвардія", та змінили замки.

33. Згідно з довідкою ГУ ДСНС в Одеській області № 01/165/13 від 10.08.2021 на балансі останнього перебуває будівля ЮДПК (інвентарний номер 101310027, балансова вартість 251907,00 грн), яка розташована на території Дитячого центру "Молода гвардія".

34. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, свої вимоги обґрунтував тим, що будівля пожежного депо збудована 18.04.1960 Добровільним пожежним товариством на території Одеського Всеукраїнського дитячого центру "Молода гвардія", як постійно діюча пожежно-технічна виставка та пожежне депо дружин юних пожежників, з метою проведення з дітьми з усіх регіонів держави виховної роботи, спрямованої на запобігання пожежам.

35. У лютому 2003 року пожежну охорону виведено із складу МВС та підпорядковано МНС. На базі УДПО УМВС в Одесі створено Головне Управління МНС України в Одеській області. Позивач є правонаступником управління пожежної охорони МВС в Одеській області.

36. За доводами Позивача спірна будівля пожежного депо належить йому на підставі постанови Президії правління Добровільного пожежного товариства України № 5/2 від 30.06.2000, а також розпорядження Управління державної пожежної охорони УМВС України в Одеській області № 275 від 17.12.2000, відповідно до якого ним прийнято на баланс Учбово-методичний центр протипожежного виховання дітей на базі ДЦ "Молода гвардія", що підтверджується інвентарною карткою № 1 обліку основних засобів у бюджетних установах.

37. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що суду не надано доказів будівництва спірного пожежного депо саме Добровільним пожежним товариством або доказів введення останнім цього майна в експлуатацію, як і не доведено, що ГУ ДСНС в Одеській області або його попередники, були правонаступниками Добровільного пожежного товариства. Позивач є лише балансоутримувачем пожежного депо, що підтверджено довідкою № 01/165/13 від 10.08.2021, виданою ГУ ДСНС в Одеській області, та інвентарною карткою обліку основних засобів № 691 від 02.08.2017, які не містять відомостей щодо первинних документів бухгалтерського обліку, на підставі яких було взято для обліку на балансі спірне пожежне депо, розташоване на території ДП "УДЦ "Молода гвардія", а отже Позивач не підтвердив наявність у нього речових прав на спірне майно, які підлягають захисту на рівні з правом власності.

38. Водночас, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.03.2015 (індексний номер: 34540714), яке видано Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської, власником цілісного майнового комплексу ДП "УДЦ "Молода гвардія" за адресою: Одеська область, м. Одеса, Миколаївська дорога, 172, є Міністерство соціальної політики України (форма власності державна), до складу якого входить і пожежне депо ЮДПК.

39. При цьому, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що такі витрати є доведеними, документально підтвердженими, відповідають критеріям реальності та розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи, а тому за відсутності обґрунтованого клопотання про зменшення таких витрат, підлягають задоволенню до стягнення у заявленому розмірі 27 500,00 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

40. В силу приписів частин першої - третьої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

41. Щодо оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд виходить із такого.

42. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

43. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

44. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

45. Аргументуючи підстави касаційного оскарження передбачені, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, ГУ ДСНС в Одеській області зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положення статей 328 400 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, зокрема, щодо можливості захисту порушеного права Позивача як балансоутримувача спірного майна, яке самоуправно привласнено та використовується Відповідачем.

46. За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

47. Згідно зі статтею 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

48. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що Позивачем не доведено факту набуття речових прав на розміщене на території ДП "УДЦ "Молода гвардія" пожежне депо ЮДПК, дійшли висновку про відсутність порушеного права або законного інтересу, які підлягали б захисту у обраний Позивачем спосіб, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

49. Скаржник, посилаючись у касаційній скарзі на необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування норм статей 328 400 Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах, належним чином не обґрунтував необхідність формування висновку щодо зазначених ним норм права, в контексті спірних правовідносин, з урахуванням встановлених обставин даної справи та підстав для відмови у задоволенні позову, тому, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи та підстави для відмови у задоволенні позову, вирішення питання застосування відповідних норм права не є визначальними для правильного вирішення спору, що виник у цій справі, а відтак, Верховний Суд не вбачає підстав для формування правового висновку щодо застосування вказаних норм у контексті спірних правовідносин (доводи касаційної скарги в цій частині не спростовують висновків судів попередніх інстанцій).

50. Отже, доводи щодо неправильного застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки скаржником не враховані фактичні обставини, встановлені у цій справі, які й визначають характер спірних правовідносин, а також матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини.

51. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не доводять порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, проте направлені на переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

52. Щодо оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд виходить з наступного.

53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП "УДЦ "Молода гвардія" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом у Господарському суді Одеської області справи № 916/2504/21 надано Договір про надання правової допомоги №187/П/3 (далі - Договір №187/П/3 від 13.12.2021), акт прийняття-передачі наданих послуг № 1 за Договором №187/П/3 від 13.12.2021, рахунок № 1 від 13.12.2021 на суму 27 500,00 грн, копію ордеру серії ОД №026811 від 16.12.2021 на представництво адвокатом Іванським Андрієм Йосиповичем інтересів Клієнта, у Господарському суді Одеської області, а також меморіального ордеру №421 від 04.11.2021, за яким на рахунок Фізичної особи-підприємця Іванського Андрія Йосиповича сплачено 30 000,00 грн та в графі "Призначення платежу" якого зазначено: "… ДП "УДЦ "Молода гвардія"//Послуги, дог.№ 96-П/З-01.11.2021 …".

54. Згідно з умовами Договору №187/П/3 від 13.12.2021 сторони узгодили, що Клієнт (ДП "УДЦ "Молода гвардія") доручає, а Адвокат (Іванський Андрій Йосипович) бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, за що Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар (винагороду) у розмірі та на умовах визначених Додатковим договором. Отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

55. Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 1 від 13.12.2021 вартість послуг з представництва та захисту інтересів Клієнта у всіх установах, підприємствах та органах незалежно від форми власності, в тому числі в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, в правоохоронних органах та органах судової влади всіх рівнів щодо захисту інтересів Клієнта у Господарському суді Одеської області у справі №916/2504/21 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про повернення пожежного депо ЮДПК (інвентарний номер 101210027) становить 27 500,00 грн.

56. Оцінивши надані Відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що меморіальний ордер №421 від 04.11.2021 не є належним доказом оплати ним правової допомоги за Договором №187/П/3 від 13.12.2021, оскільки, по-перше, кошти за цим договором сплачено більше, ніж за місяць до укладення Договору №187/П/3 від 13.12.2021; по-друге, отримувачем коштів значиться Іванський Андрій Йосипович як фізична особа-підприємець, а не адвокат, та, по-третє, в призначенні платежу платником вказані реквізити іншого договору (№96-П/З-01.11.2021). Між тим, враховуючи сталу правову позицію, відповідно до якої сам по собі факт сплати або несплати стороною суми витрат на професійну правничу допомогу не впливає на можливість проведення розподілу судових витрат за результатами розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені обставини не є підставою для відмови у розподілі таких судових витрат.

57. Разом з тим, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судами враховано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

58. При цьому такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

59. З урахуванням наведених критеріїв, суди оцінивши надані Відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, дійшли висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг (професійну правничу допомогу) адвоката (гонорар) є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); також враховано відсутність клопотання Позивача щодо зменшення заявленої до стягнення суми, при цьому зазначено, що суд, з урахуванням принципу диспозитивності, не вправі втручатися у договірні правовідносини та зменшувати гонорар погоджений сторонами, тому заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27500 грн визнано обґрунтованою та задоволено до стягнення з Позивача у повному обсязі.

60. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зазначеного висновку не спростовують, та направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, визначених частиною другою статті 300 ГПК України.

61. З огляду на викладене, судом касаційної інстанції відхиляються доводи ГУ ДСНС в Одеській області, викладені у касаційній скарзі, в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, щодо неврахування судами попередніх інстанцій при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу висновків Верховного Суду про те, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, у додаткових постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19), оскільки висновки у зазначених справах та у справі, що переглядається, не є різними за своїм змістом, а зроблені судом з урахуванням інших фактичних обставин, установлених при вирішенні питання відшкодування судових витрат. При цьому правові висновки щодо тлумачення норм права у цих справах, судами попередніх інстанцій враховано при розгляді даної справи, що переглядається.

62. З огляду на викладене, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

63. Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Висновки Верховного Суду

64. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

65. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

66. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень немає, отже у задоволенні касаційної скарги з зазначених скаржником підстав касаційного оскарження слід відмовити.

Щодо судових витрат

67. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2021у справі № 916/2504/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Суховий

Судді: І. Берднік

В. Зуєв