Історія справи

Постанова КГС ВП від 04.12.2019 року у справі №873/76/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 873/76/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л. В.,

судді: Кондратова І. Д., Ткач І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К. О.;

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ліщинівське"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(суддя - Зубець Л. П. )

від 01.10.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛНЗ"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого Третейського суду при корпорації "Радник" від
09.07.2019 у справі №06/10-2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛНЗ",

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ліщинівське"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

рішенням Черкаського обласного постійно діючого Третейського суду при корпорації "Радник" від 09.07.2019 у третейській справі № 06/10-2019 задоволено позов ТОВ "ЛНЗ" до СТОВ "Ліщинівське".

Стягнуто з СТОВ "Ліщинівське" на користь ТОВ "ЛНЗ" 283 919,69 грн боргу за поставлений товар, 59 903,02 грн пені, 60 206,53 грн 3% річних, 16 268,60 інфляційних втрат та 5 202,98 грн третейського збору.

06.09.2019 ТОВ "ЛНЗ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого Третейського суду при корпорації "Радник" від 09.07.2019 у третейській справі № 06/10-2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 заяву ТОВ "ЛНЗ" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду задоволено.

Апеляційний суд виходив з відсутності доказів наявності будь-яких обставин для відмови у видачі виконавчого документу на виконання рішення третейського суду, визначених у Законі України "Про третейські суди" та у Господарському процесуальному кодексі України, а також врахував, що вказане третейське рішення відповідачем самостійно не виконано.

СТОВ "Ліщинівське" подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Підставами для скасування судової ухвали відповідач зазначає порушення норм процесуального права господарським судом. Вказує, що Північний апеляційний господарський суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, а оскаржувана ухвала суду постановлена з неповним з'ясуванням обставин справи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін. Зазначає, що чинним законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, які у цій справі відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Верховний Суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст. 327 Господарського процесуального кодексу України та п. 1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

Відповідно до ч. 2 ст. 352 ГПК України, заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом. Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

За вимогами ч. 3 ст. 354 ГПК України, при розгляді справи господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ч. 3 ст. 354 ГПК України.

Згідно з ст. 355 ГПК України, суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні підстави відмови у видачі виконавчого документа передбачені ст. 56 Закону України "Про третейські суди".

Відповідно до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду, а лише перевіряє наявність або відсутність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України.

Як правильно встановлено Північним апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи, справа про стягнення боргу за договором поставки, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до ст. 6 Закону України "Про третейські суди"; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою у вигляді третейського застереження у договорі (п. 10.2 договору поставки № Д-ТО-18-00947 від 02.04.2018) та цим рішенням не вирішувалися питання, які виходять за межі третейської угоди; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та регламенту Черкаського обласного постійно діючого Третейського суду при корпорації "Радник"; рішення третейського суду не містить способів захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачених законом; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі; ТОВ "ЛНЗ" не пропущений встановлений ч. 2 ст. 352 ГПК України та ч. 1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" трирічний строк для звернення за видачею виконавчого документа; матеріали справи не містять доказів визнання недійсною третейської угоди; постійно діючий третейський суд надав на вимогу господарського суду відповідну справу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів наявності обставин, визначених ст. 355 ГПК України та ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" як підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що Північний апеляційний господарський суд правомірно задовольнив заяву ТОВ "ЛНЗ" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого Третейського суду при корпорації "Радник" від 09.07.2019 у справі №06/10-2019.

Щодо аргументів апеляційної скарги про те, що Північний апеляційний господарський суд протиправно розглянув справу за відсутності представника відповідача, а оскаржувана ухвала суду постановлена з неповним з'ясуванням обставин справи необхідно зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Північний апеляційний господарський суд належним чином повідомив СТОВ "Ліщинівське" про час і місце проведення судового засідання, призначеного на 01.10.2019, за результатами проведення якого було прийнято оскаржувану ухвалу.

Вказане підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що СТОВ "Ліщинівське" 10.09.2019 отримало ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 у цій справі про призначення розгляду справи на 01.10.2019.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів Верховного Суду під час розгляду апеляційної скарги не вбачає.

За таких обставин ухвала Північного апеляційного господарського суду прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на СТОВ "Ліщинівське".

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284, 356 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ліщинівське" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі за № 873/76/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді І. Кондратова

І. Ткач