Історія справи

Ухвала КГС ВП від 16.08.2018 року у справі №923/34/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/34/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідача - Семенової І.К. (адвокат),

прокуратури - Суходольського С.М. (представник за посвідченням),

третьої особи - не з'явилися,

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.03.2018 (суддя Пригуза П.Д.) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 (головуючий - Колоколов С.І., судді: Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.) у справі

за позовом Прокурора - заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Левченка Олексія Петровича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради,

про анулювання паспорта прив'язки тимчасової споруди, звільнення території земельної ділянки шляхом демонтажу тимчасової споруди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У січні 2018 року Прокурор-заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Левченка Олексія Петровича (далі - ФОП Левченко О.П., підприємець) про: 1) анулювання паспорта прив'язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності №8 від 03.06.2016, яким ФОП Левченку О.П. погоджено розміщення тимчасової споруди за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, 67, зупиночного комплексу зі змінами, внесення яких погоджено 11.04.2017; 2) зобов'язання ФОП Левченка О.П. звільнити територію земельної ділянки площею 106,7кв.м. вартістю 205770,95 грн., розташованої за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, 67, шляхом демонтажу тимчасової споруди.

Позовна заява обґрунтовується порушенням відповідачем приписів Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068 (далі - Порядок №244) та порушенням права територіальної громади м. Херсона як власника земельної ділянки, оскільки у ФОП Левченка О.П. відсутні документи на користування займаною земельною ділянкою.

Херсонська міська рада заперечувала проти задоволення позовних вимог прокурора та просила у позові відмовити повністю з тих підстав, що відповідно до законодавства України виключною компетенцією Держгеокадастру є організація та здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, у частині дотримання земельного законодавства, використання, охорони земель усіх категорій та форм власності, у зв'язку з чим, органом, від імені та в інтересах якого має право звертатися прокурор, є саме Держгеокадастр, а не міська рада.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Рішення та постанова мотивовані недоведеністю порушення прав Херсонської міської ради у сфері земельних відносин і благоустрою населеного пункту, дотриманням вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Порядку №244 при оформленні паспорта прив'язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності №8 від 03.06.2016 та відсутністю передбачених законом підстав для його анулювання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, заступник прокурора Одеської області звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 80, 83, 116, 123, 124, 152 ЗК України, статей 1, 3, 6, 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", статей 16, 51, 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 6 Закону України "Про дорожній рух", статті 18 Закону України "Про автомобільні дороги", пунктів 1.4, 1.12, 2.1, 2.2, 2.7 Порядку №244 та статей 74, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наголошуючи на тому, що: 1) ФОП Левченко О.П. розмістив тимчасову споруду без оформлення права на земельну ділянку, внаслідок чого суд, не врахувавши правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2018 по справі №918/633/16, дійшов помилкового висновку про те, що паспорт прив'язки надає суб'єкту господарювання право встановлювати тимчасові споруди без отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку; 2)відповідачем не доведено, що зупинка громадського транспорту, на території якої розміщено тимчасову споруду, є об'єктом благоустрою; 3) суд апеляційної інстанції не врахував зазначені у листі Херсонської міської ради від 21.10.2016 №8-15612-11/12 обставини встановлення підприємцем тимчасової споруди у межах "червоних ліній" проспекту Ушакова, що є недопустимим; 4) помилковим є висновок апеляційного суду про відсутність повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування щодо оформлення та анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

ФОП Левченко О.П. у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ФОП Левченко О.П. на підставі паспорта прив'язки стаціонарної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (далі - паспорт прив'язки), який дійсний з 03.07.2017 до 03.07.2018, отримав право на розміщення тимчасової споруди (далі - ТС) за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, 67, зупиночний комплекс (два торгівельних павільйони з навісом). Загальна площа павільйонів №1 та №2 становить по 20,6 кв.м. кожен.

З паспорта прив'язки, схеми розміщення зупиночного комплексу, схеми благоустрою прилеглої території об'єкт (ТС) має цільове призначення "зупинка громадського транспорту "Обласна лікарня", розташований уздовж дорожнього асфальтобетонного покриття пр. Ушакова, 67 у м. Херсоні.

21.10.2016 Виконавчий комітет Херсонської міської ради направив керівнику Херсонської місцевої прокуратури лист №8-15612-11/12, в якому зазначив, що ФОП Бітковій Ю.Д. виданий паспорт прив'язки ТС від 03.06.2016 №8 на розміщення зупиночного комплексу (два торговельних павільйони з навісом) на просп. Ушакова, 67, який не є малою архітектурною формою. Паспортом прив'язки ТС від 03.06.2016 №8, передбачено благоустрій прилеглої до ТС території тротуарною плиткою, укладання якої здійснюватиметься замовником.

03.08.2018 Виконавчий комітет Херсонської міської ради направив керівнику Херсонської місцевої прокуратури лист №8-9032-11/12, в якому вказано, що до паспорта прив'язки ТС від 03.06.2016 №8 внесено зміни у зв'язку з переоформленням права власності на ФОП Левченка О.П. та продовжено його дію до 03.07.2018.

В подальшому, Виконавчий комітет Херсонської міської ради листом від 05.12.2017 повідомив Херсонську місцеву прокуратуру про те, що паспорт прив'язки ТС від 03.06.2016 №8 дійсний до 17.06.2018.

Судами також встановлено, що 18.01.2018 Херсонська місцева прокуратура направила лист №70/31-17, яким повідомила Херсонську міську раду, що відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено підстави для вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову в інтересах держави в особі Херсонської міської ради до ФОП Левченка О.П. про анулювання паспорта прив'язки тимчасової споруди та звільнення території земельної ділянки шляхом демонтажу тимчасової споруди.

В основу оскаржуваних рішення і постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про те, що прокурором не наведено будь-яких доказів на підтвердження порушення відповідачем вимог Порядку №244, за наявності яких виникли б підстави для анулювання паспорта прив'язки ТС від 03.06.2016 №8 відповідно до пункту 2.27 цього Порядку, тоді як сама по собі відсутність у підприємця документів на користування спірною земельною ділянкою не робить неможливим оформлення та видачу паспорта прив'язки.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів визначено як комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів (підпункти 1, 2 частини першої статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 цього Закону до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам'ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування.

Згідно з частинами 2, 3 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Якщо тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності є МАФом, її встановлення здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Частиною 4 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначено Порядком №244, який є спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з отриманням ФОП Левченком О.П. паспорта прив'язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, 67, зупиночний комплекс (два торгівельних павільйони з навісом).

Так, відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Порядку №244 ТС - це одноповерхова споруда, що встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. ТС можуть бути пересувними та стаціонарними.

Пунктами 2.1, 2.20, 2.21, 2.30, 2.31 Порядку №244 визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС, установлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу, а розміщення ТС самовільно забороняється.

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 Порядку №244 відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви перевіряє відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам. У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю.

Відповідно до пунктів 2.10, 2.12, 2.24, 2.25 Порядку №244 паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, та підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу міської ради. Паспорт прив'язки виготовляється у двох примірниках. Один примірник зберігається у замовника ТС, другий - у відповідному органі з питань містобудування та архітектури. Відомості паспорта прив'язки вносяться органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або відповідної районної державної адміністрації в інформаційну базу містобудівного кадастру (для стаціонарних ТС). Паспорт прив'язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

Згідно з пунктами 2.3, 2.6 та 2.11 Порядку №244 перелік документів для отримання паспорта прив'язки ТС є вичерпним. Зазначеними пунктами не передбачено надання документів про відведення земельних ділянок під розміщення ТС.

Пунктом 2.7 Порядку №244 передбачено, що паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Таким чином, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядок №244 не містять приписів щодо обов'язкового попереднього або наступного набуття суб'єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на яких вони мають бажання встановити ТС для здійснення підприємницької діяльності.

Що стосується додатка 1 до Порядку №244, який передбачає надання інформації щодо площі земельної ділянки згідно з документами землекористування, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України листом від 21.02.2012 №7/14-2737 роз'яснено, що така інформація наводиться у випадках, коли заявник уже є власником земельної ділянки і має намір розмістити ТС саме на цій земельній ділянці. У інших випадках надання такої інформації не є обов'язковим.

Отже, додаток 1 до Порядку №244 не встановлює, порівняно з текстом цього Порядку, нових норм і правил поведінки, а лише визначає форму документа, що має назву "Паспорт прив'язки".

Таким чином, для розміщення ТС за умови наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування земельна ділянка не відводиться, а обов'язок щодо зазначення площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування стосується лише тих суб'єктів господарювання, які є власниками земельної ділянки. Отже, посилання прокурора на те, що право встановлення ТС має лише власник землі або землекористувач, є безпідставним (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 по справі №905/1552/16).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розміщена відповідачем ТС, яка відповідає паспорту прив'язки зі строком дії до 03.07.2018, виданого управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, розміщена на асфальтному покритті просп. Ушакова, що у розумінні статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" є об'єктом благоустрою.

За таких обставин, апеляційним судом правомірно спростовано посилання прокуратури Херсонської області на те, що відсутність документів на користування спірною земельною ділянкою унеможливлює оформлення та видачу паспорту прив'язки, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що паспорт прив'язки видано ФОП Левченку О.П. відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2018 по справі №905/1552/16, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з недоведеністю як порушення прав Херсонської міської ради у сфері земельних відносин і благоустрою населеного пункту, так і порушення відповідачем вимог Порядку №244, за наявності яких могли б виникнути підстави для анулювання паспорта прив'язки ТС від 03.06.2016 №8.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Керуючись частинами 1, 4 статті 236 ГПК України, касаційна інстанція відхиляє доводи скаржника про незаконне розміщення ФОП Левченко О.П. тимчасової споруди без оформлення правовстановлюючого документа на земельну ділянку, оскільки ці доводи ґрунтуються на помилковому довільному тлумаченні норм містобудівельного і земельного законодавства та суперечать правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.06.2018 по справі №905/1552/16.

Зважаючи на це, колегія суддів не приймає до уваги посилання прокуратури в обґрунтування своїх заперечень на неврахування судами попередніх інстанцій постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2018 по справі №918/633/16, у якій міститься інший правовий висновок у подібних правовідносинах, оскільки згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

З урахуванням змісту статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", колегія суддів вважає, що територія зупинки громадського транспорту "Обласна лікарня" по просп. Ушакова, 67, у м. Херсоні, на якій відповідачем розміщено тимчасову споруду, належить до об'єкта благоустрою м. Херсона, чим спростовується твердження скаржника про недоведеність віднесення зупинок громадського транспорту до об'єктів благоустрою.

Водночас, колегія суддів не може прийняти до уваги доводи прокуратури щодо неврахування судом апеляційної інстанції зазначених у листі Херсонської міської ради від 21.10.2016 №8-15612-11/12 обставин недопустимого встановлення підприємцем тимчасової споруди у межах "червоних ліній" проспекту Ушакова в м. Херсоні, з огляду на таке.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно з частиною 3 статті 300 ГПК України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.03.2018 підготовче провадження у справі №923/34/18 було закрито.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні правильно зазначив, що прокурор, як на єдину підставу для анулювання паспорту прив'язки, посилається на відсутність рішень щодо відведення у власність або в користування земельної ділянки під розміщення ТС.

Як вбачається з матеріалів справи, ані позовна заява, ані апеляційна скарга не містять посилання на обставину розміщення відповідачем тимчасової споруди у межах "червоних ліній" проспекту Ушакова в м. Херсоні, яке (посилання) переконливо свідчить про зміну прокурором підстав позову лише під час касаційного перегляду справи, що не відповідає приписам процесуального закону.

Касаційна інстанція погоджується з аргументами скаржника про помилковість висновку апеляційного суду щодо відсутності у виконавчих органів сільської, селищної та міської ради повноважень з оформлення та анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд, оскільки за змістом пунктів 2.2-2.7, 2.10, 2.12, 2.27 Порядку №244 такі повноваження належать органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, а згідно з абзацом 7 частини 1 статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" до уповноважених органів містобудування та архітектури належать виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що зазначене помилкове посилання апеляційного суду не призвело до прийняття неправильної по суті постанови, тому не може бути достатньою підставою для її скасування, оскільки згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

В свою чергу, касаційна інстанція погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами відповідача, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується вищенаведеними висновками судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог у зв'язку з недоведеністю порушення прав Херсонської міської ради у сфері земельних відносин і благоустрою населеного пункту, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову прийнято з правильним застосуванням норм матеріального права (статті 1, 3, 6, 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 10, 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", статті 16, 51, 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункти 2.2-2.7, 2.10, 2.12, 2.24, 2.25, 2.27, 2.30, 2.31 Порядку №244) та без порушення норм процесуального права (статті 74, 86, 236, 269 ГПК України).

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з чим, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішення і постанови відсутні.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 27.03.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 у справі №923/34/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков