Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/2317/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 (головуючий суддя: Орєшкіна Е.В., судді: Чус В.О., Кощеєв І.М.),

ухвалену за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист»

про забезпечення позову

у справі № 908/2317/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» (далі - ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист»)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс» (далі - ТОВ «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс»)

про стягнення заборгованості.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс» про стягнення заборгованості у розмірі 1 308 569,67 грн., яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору субпідряду від 21.09.2021 № 0609/2021/С в частині оплати виконаних позивачем, як субпідрядником, робіт.

Також від ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» надійшла заява про забезпечення позову, а саме, позивач просив суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах заявленої у позові суми 1 308 569,67 грн., які (кошти) розміщені на всіх рахунках, що знаходяться в банківських установах.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2022 зі справи № 908/2317/22 (суддя Горохов І.С.) заяву ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» задоволено: накладено арешт на грошові кошти в межах заявленої до стягнення у позові суми в розмірі 1 308 569,00 грн., що належать ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист», розміщених на всіх рахунках, які знаходиться в усіх банківських установах.

Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано з посиланням на: адекватність, обґрунтованість заявлених заходів забезпечення позову, їх співмірність заявленим позовним вимогам.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.11.2022 зі справи № 908/2317/22 скасовано; у задоволенні заяви ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» про забезпечення позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» на користь ТОВ «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс» 2481,00 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано з посиланням на те, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову у справі № 908/2317/22 та неможливості в подальшому виконати рішення суду у ній, а заява ґрунтується лише на припущеннях можливого невиконання чи утрудненого виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист», з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду від 07.02.2023 зі справи скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду від 21.11.2022 залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції у розгляді заяви було порушено норми процесуального права, що регламентують підстави та заходи забезпечення позову (статті 136-137 Господарського процесуального кодексу України, далі- ГПК України) та застосовано їх без урахування висновків щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14.12.2022 у справі № 922/1369/22, від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 06.10.2022 у справі № 910/12087/21, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу (який надійшов до Суду в межах строку, визначеного частиною восьмою статті 165 ГПК України за підписом керівника юридичної особи) ТОВ «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс» просило Суд залишити постанову суду апеляційної без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на ухвалення постанови з додержанням норм матеріального та процесуального права.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, з також з інших підстав, визначених законом.

За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Верховний Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

При цьому частина четверта статті 137 ГПК України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19.

Верховний Суд зазначає, що обрання належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази, та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову у справі та неможливості в подальшому виконати рішення суду у ній, а заява ґрунтується лише на припущеннях можливого невиконання чи утрудненого виконання рішення суду, дійшов заснованого на законі висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» про забезпечення позову.

Суд касаційної інстанції, у свою чергу, в силу приписів статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому Верховний Суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання (заяви) про забезпечення позову.

Зазначеним спростовується довід скаржника про те, що судом апеляційної інстанції безпідставно відхилено у розгляді заяви про забезпечення позову посилання ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» на неналежне виконання ТОВ «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс» умов договору субпідряду від 21.09.2021 № 0609/2021/С, виконання позивачем робіт за договором, ухилення ТОВ «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс» від їх прийняття та оплати.

У зв`язку з наведеним та з урахуванням меж повноважень суду касаційної інстанції Суд вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» про забезпечення позову. Тому доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 136 137 ГПК України, є необґрунтованими.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 922/1369/22, від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 06.10.2022 у справі № 910/12087/21, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22, як на підставу скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки відповідна оцінка наданих заявником доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, здійснюється судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин конкретної справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Суд вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Судові витрати

Судовий збір з касаційної скарги покладається на ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист», оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 908/2317/22 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова