ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/10136/17

Верховний Суд у складі колегії суддів палати Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

представник позивача - Савчак Я.О.

відповідач-1 - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

представник відповідача-1 - Спектор М.О.

відповідач-2 - державне підприємство "СЕТАМ"

представник відповідача-2 - не з'явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з'явився

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватне акціонерне товариство "Сіріус Буд"

представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - не з'явився

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_6

представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Руденко М.А. - головуючого, Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю. від 23 січня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Маринченко Я.В. від 19 вересня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст та підстави позову

1. У червні 2017 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до державного підприємства "Сетам" та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило визнати недійсними електронні торги, проведені державним підприємством "Сетам" 05.05.2017, з реалізації арештованого нерухомого майна по лоту № 209561.

2. Позовна заява обґрунтована наступними обставинами.

3. 10.06.2015 Господарським судом міста Києва на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 20.02.2015 по третейській справі №Д-1796/13 та ухвали Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/10799/15 видано наказ про солідарне стягнення з приватного виробничого підприємства "Сіріус" та приватного акціонерного товариства "Сірус-буд" на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором №К-2004187 від 14.12.2010 у розмірі 289 936 558,20 грн.

4. 16.06.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51446996 щодо боржника - ПрАТ "Сіріус-Буд".

5. В рамках виконавчого провадження державним виконавцем було описано та арештовано нерухоме майно боржника - ПрАТ "Сіріус-Буд", а саме, нежитловий будинок - універмаг "Троєщина" загальною площею 16 175,30 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 21-А, який було передано в іпотеку згідно із договором іпотеки №К-2004187 від 14.12.2010, укладеним між ПрАТ "Сіріус-Буд" та ПАТ "Дельта Банк".

6. 30.11.2016 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої ТОВ "Прайм Гранд" в особі експерта Швирьова В.В. призначено експертом у виконавчому провадженні.

7. 13.12.2016 державним виконавцем було отримано Звіт №1485718_05122016_886 від 05.12.2016 ТОВ "Прайм Гранд" про проведення незалежної оцінки, у відповідності до якого ринкова вартість зазначеного нерухомого майна станом на 05.12.2016 становить 14 799 230,00 грн.

8. Про складення вищевказаного звіту було повідомлено сторін виконавчого провадження листом від 20.12.2016 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

9. 05.01.2017 року позивач надіслав до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву від 04.01.2017 №02.2.3-02, в якій просив провести рецензування звіту від 05.12.2016.

10. 01.03.2017 позивачем було надіслано до матеріалів виконавчого провадження Рецензію №37 від 24.02.2017 на Звіт №1485718_05122016_886 від 05.12.2016 про проведення незалежної оцінки, відповідно до висновків якої звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

11. Згідно з протоколом проведення електронних торгів №254401 від 05.05.2017 переможцем електронних торгів за лотом №209561 з найвищою ціновою пропозицією у сумі 16 550 000,00 грн. став учасник №3 - ОСОБА_6.

12. 18.05.2017 державним виконавцем складено акт №51446996/20 про реалізацію предмета іпотеки, відповідно до якого переможцем електронних торгів є ОСОБА_6, яким сплачено вартість нерухомого майна на загальну суму 15 722 500,00 грн.

13. Позивач, ПАТ "Дельта Банк", просило визнати зазначені електронні торги недійсними, у зв'язку із непогодженням з результатами торгів та незаконністю дій державного виконавця, а саме, передачею арештованого майна боржника на реалізацію за заниженою початковою ціною.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

15. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди прийшли до висновку про те, що оскаржувані електронні торги було проведено у відповідності до норм діючого законодавства і порушень порядку проведення торгів державним виконавцем та/або державним підприємством "Сетам" допущено не було.

16. При цьому, судами зазначено, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, в тому числі щодо оцінки майна боржника, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними, а позивач був ознайомлений з результатами оцінки нерухомого майна, надав позитивну рецензію на них та не оскаржував їх в судовому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач, ПАТ "Дельта Банк", подав касаційну скаргу, в якій просив рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу

18. Скаржник, ПАТ "Дельта Банк", обґрунтовує вимоги касаційної скарги наступними доводами (узагальнено):

18.1. Нерухоме майно, яке було предметом електронних торгів, було передано на реалізацію за ціною нижче вартості цього майна, погодженої сторонами виконавчого провадження, оскільки пунктом 2.3.1 договору іпотеки №К-2004187 ВІД 14.12.2010 зазначено, що заставна предмета іпотеки за згодою сторін становить 245 013 412, 48 грн.;

18.2. Судами першої та апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи, у зв'язку з чим останній був позбавлений права додатково довести факт порушення своїх прав в процесі реалізації майна, а саме заниження оцінки об'єкта нерухомого майна.

Доводи відповідача у відзиві на касаційну скаргу

19. Відповідач, ДП "Сетам", проти задоволення касаційної скарги заперечував та просив оскаржувані рішення залишити без змін з наступних підстав (узагальнено):,

19.1. Підставою для визнання електронних торгів недійсними може бути лише порушення порядку їх проведення, а дії державного виконавця у виконавчому провадженні, в тому числі щодо оцінки майна, мають самостійних порядок оскарження і не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними;

19.2. Позивач був повідомлений про результати оцінки майна, однак правом на їх оскарження у передбачений законом спосіб не скористався.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

20. Верховний Суд, приймаючи до уваги межі розгляду справи та повноваження касаційного суду, які встановлені ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

21. Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як на підставу для визнання електронних торгів недійсними та скасування оскаржуваних рішень, якими відмовлено у задоволенні таких вимог, посилається на порушення порядку визначення вартості майна боржника, що було передано на реалізацію.

22. Відповідно до пунктів 7, 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим законом, завершується у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом. Після набрання чинності цим законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього закону. Майно, передане на реалізацію до набрання чинності цим законом, продовжує реалізовуватись у порядку (у тому числі за вартістю), що діяв до набрання чинності цим законом. Якщо оцінка арештованого майна не проведена до набрання чинності цим законом, вона проводиться в порядку, визначеному цим законом.

23. Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо того, що оскільки станом на дату набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (05.10.2016) оцінка нерухомого майна боржника не була проведена та майно не було передане на реалізацію, проведення оцінки та реалізація арештованого майна здійснювались відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

25. При цьому, згідно ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

26. Таким чином, сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у випадку, якщо він не є стороною виконавчого провадження, мають право визначити вартість майна боржника за взаємною згодою між собою, про що зобов'язані повідомити державного виконавця у 10-денний строк з дня винесення ним постанови про арешт такого майна боржника.

27. З огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє доводи позивача, викладені у п. 18.1. даної постанови, оскільки судами не встановлено, що сторонами виконавчого провадження було узгоджено вартість спірного майна боржника та, відповідно, повідомлено державного виконавця про таке узгодження у встановлений законом порядок, а встановлена в договорі іпотеки заставна вартість такого майна не є згодою, про яку йдеться у частинах 1 та 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

28. У відповідності до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

29. Частиною 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

30. Таким чином, у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення про такі результати.

31. З огляду на зазначені законодавчі положення, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності доводів позивача про порушення державним виконавцем порядку визначення вартості майна з підстав заниження її вартості, оскільки, як встановлено судами, позивач був належним чином повідомлений про результати визначення вартості спірного майна, однак не скористався своїм правом на їх оскарження в судовому порядку у визначений законом спосіб та строк.

32. При цьому, Верховний Суд також приймає до уваги той факт, що не дивлячись на відсутність у положеннях Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, на відміну від Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, порядку та права сторін на рецензування звіту про оцінку майна, судами попередніх інстанції встановлено, що позивач надав до матеріалів виконавчого провадження позитивну рецензію на звіт про оцінку майна, у відповідності до якої звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

33. Окрім цього, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

34. Цей висновок узгоджується і з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.

35. Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1 - 3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

36. Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

37. Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

38. У відповідності до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

39. Згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

40. Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (Порядок), яким визначено правила проведення прилюдних торгів.

41. Аналіз положень "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

42. Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

43. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

44. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 24.10.2012 у справі №6-116цс12, та постановах Верховного Суду, зокрема, від 14.02.2018 у справі №490/5475/15.

45. Також, Верховний Суд вважає безпідставними доводи позивача, викладені у п. 18.2. даної постанови, оскільки як вже було зазначено та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, визначення вартості майна не входить до предмету доказування в даній справі, оскільки результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб та порядок оскарження, а відтак, суди правомірно відмовили у задоволенні клопотання позивача про проведення у справі судової експертизи щодо визначення вартості спірного майна.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Враховуючи вищенаведене, з огляду на не встановлення під час розгляду справи порушень правил проведення оскаржуваних електронних торгів, які можуть бути підставою для визнання їх недійсними у судовому порядку, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін, як такі що прийняті у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

47. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 січня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 19 вересня 2017 року у справі №910/10136/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.