ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

справа № 280/717/19

адміністративне провадження № К/9901/23715/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду 12.12.2019 (колегія суддів: Ясенова Т.І., Головко О.В., Суховаров А.В.) у справі №280/717/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому просила:

визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 04.10.2018 №М-4192-3105/0/18-18 ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, яка розташована контур № 474 на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (кадастровий номер земельної ділянки: 2321587300:02:004:0087);

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, яка розташована контур № 474 на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (кадастровий номер земельної ділянки: 2321587300:02:004:0087) та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, яка розташована контур № 474 на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (кадастровий номер земельної ділянки : 2321587300:02:004:0087).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 позовні вимоги задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що після одержання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачем було виготовлено усі необхідні документи та розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який у 2018 році неодноразово надавався на затвердження відповідачу, проте, на всі звернення було відмовлено з різних підстав. Зазначає, що позивачем усувались всі виявлені відповідачем недоліки, проте, протягом року проект землеустрою так затверджено і не було. Посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №820/4852/17 та від 06.06.2019 у справі №808/4158/17.

Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2020 відкрито касаційне провадження на підставі п. 1 ч. ст. 328 КАС України, а саме неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №820/4852/17 та від 06.06.2019 у справі №808/4158/17.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення, просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що розпорядженням голови Вільнянської РДА в Запорізькій області від 24.03.2010 № 491 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельних ділянок для передачі у власність на території Тернівської сільської ради» ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) для подальшої передачі у власність, із земель резервного фонду (контур поля №474) на території Тернівської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства.

Запорізькою регіональною філією Державного підприємства «Центру ДЗК» проект землеустрою виготовлено у 2018 році.

Згідно висновку експерта державної експертизи про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.02.2018 №1497/82-18 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що Відділом у Вільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області було сформовано та зареєстровану земельну ділянку, присвоєно кадастровий номер 2321587300:02:004:0087, для ведення особистого селянського господарства.

Позивач протягом 2018 року неодноразово зверталась до відповідача із клопотанням (заявою) про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, проте отримувала відмову.

Так, на звернення позивача від 07.03.2018, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 16.03.2018 повідомлено позивача, що представлена на затвердження документація із землеустрою не відповідає вимогам і нормам чинного законодавства. Запропоновано долучити до проекту інформацію щодо відстані запроектованої до відведення земельної ділянки до розташованих поряд водних об`єктів. Уточнити інформацію зазначену у пункті 2 розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 24.03.2010 №491, стосовно чинності даного розпорядження. На підтвердження інформації щодо невикористаного позивачем права безоплатної приватизації із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства до матеріалів проекту долучено довідку не завірену належним чином станом на день подачі клопотання. Завдання на виконання робіт не відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 266.

За результатами розгляду заяви позивача від 23.04.2018 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 05.05.2018 повідомлено позивача, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: акт прийомки- передачі межових знаків на зберігання не в повній мірі відповідає інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від18.05.2010 № 376; необхідно долучити до проекту інформацію щодо відстані запроектованої до відведення земельної ділянки до розташованих поряд водних об`єктів; оновити інформацію долучену до проекту щодо агрохімічного обстеження ґрунтів; завдання на розроблення проекту землеустрою не посвідчені виконавцем робіт.

Відповідач листом від 04.10.2018, відмовив позивачу у задоволенні заяви про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 21.09.2018, оскільки у поданій позивачем на розгляд документації відсутня інформація щодо відстані запроектованої до відведення земельної ділянки до розташованих поряд водних об`єктів. Згідно статті 60 Земельного кодексу України при крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Вказано на необхідність доповнення документації інформацією. Також вказано про необхідність привести до єдиного виду інформацію, зазначену у проекті щодо агровиробничої групи ґрунтів та в матеріалах агрохімічного обстеження земельної ділянки, а також закінчився терміну дії довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

Вважаючи отримані відмови протиправними, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що листами від 16.03.2018 №М--1073-648/0/18-18, від 05.05.2018 №М--2068-1534/0/18-18, від 04.10.2018 №М--4192-3105/0/18-18 відповідач відмовляв позивачу у затвердженні поданого ним проекту землеустрою із зазначенням щоразу інших недоліків, ніж вказані у попередніх листах-відмовах. Вказав на існування висновку експерта державних експертиз "Про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" від 18.02.2018 №1497/82-18, в якому зазначено про відповідність проекту вимогам законодавства, та підсумкова оцінка проекту землеустрою: "погоджується". Відтак, суд дійшов висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області неодноразово відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяло всупереч вимогам чинного законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд вказав на невідповідність проекту землеустрою ст. 50 Закону України "Про землеустрій", а тому поданий проект не підлягає погодженню.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає обов`язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

У постановах Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №820/4852/17 та від 06.06.2019 у справі №808/4158/17, на підставі неврахування висновків яких відкрито касаційне провадження, закріплено висновок, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Проте судом апеляційної інстанції не встановлено та не надано оцінки чи погоджений поданий позивачкою для затвердження розроблений проект землеустрою земельної ділянки у порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України, що є визначальним для вирішення цього спору. Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд вказав на невідповідність проекту землеустрою ст. 50 Закону України "Про землеустрій", що підлягає оцінці на етапі його погодження, а не затвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду 12.12.2019 скасувати.

Справу №280/717/19 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук