Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.07.2018 року у справі №808/2457/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 808/2457/16

адміністративне провадження № К/9901/29100/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Головного управління ДФС України у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2016 (суддя Стрельнікова Н. В. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 (судді:

Прокопчук Т. С. (головуючий), Чабаненко С. В., Шлай А. В. ) у справі № 808/2457/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкової консультації,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкової консультації від 19.02.2016 №144/1408-01-17-01-19.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу, які містяться в наданій позивачу оскаржуваній податковій консультації від 19.02.2016 №144/1408-01-17-01-19, суперечать положенням чинного податкового законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017, позов задоволено, податкову консультацію Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.02.2016 № 144/14/08-01-17-01-19 визнано протиправною та скасовано.

4. Рішення судів мотивовані тим, що зазначення фізичною особою-підприємцем на виконання приписів п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України у річній податковій декларації доходу, отриманого не від підприємницької діяльності, у тому числі іноземного доходу, не змінює правил оподаткування такого доходу та сплати податкового зобов'язання, за загальними правилами, встановленими для платників податку - фізичних осіб, тобто сплата фізичною особою суми податкового зобов'язання має бути здійснена до 1 серпня року, що настає за звітним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДФС у Запорізькій області з листом вх. №45/ФОП від
29.01.2016 стосовно роз'яснення терміну сплати суми податку на доходи фізичних осіб фізичною особою - підприємцем, яким дохід від здійснення підприємницькою діяльності отримано не було, проте було отримано іноземний дохід як фізичною особою.

Листом №144/14/08-01-17-01-19 від 19.02.2016 відповідач надав позивачу відповідь (а. с. 7) про те, що у річній податковій декларації фізичної особи-підприємця поряд з доходами від підприємницької діяльності відображаються також інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи і відповідно остаточний розрахунок суми податкових зобов'язань з податку на доходи з фізичних осіб здійснюється з суми загального річного оподатковуваного доходу за звітний податковий рік, що підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого нормами Податкового кодексу України для подання такої податкової декларації.

Позивач вважаючи, що вказана консультація не відповідає вимогам законодавства, звернувся до суду з цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції доводів відносно того, що у річній податковій декларації фізичної особи-підприємця поряд з доходами від підприємницької діяльності відображаються також інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а сума податку на доходи фізичних осіб, визначена фізичною особою-підприємцем за підсумками остаточного розрахунку і зазначена ним у річній податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання такої податкової декларації. Також відповідач вказує на відсутність порушення прав позивача спірною податковою консультацією, оскільки задекларовані позивачем податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за звітний 2015 рік були сплачені ОСОБА_1 своєчасно 19.02.2016 (у 10-денний строк).

Вказані доводи відповідач наводив в запереченні на позовну заяву та в апеляційній скарзі.

9. Позивачем відзиву (заперечення) на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14.

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

10.2. Пункт 31.3 статті 33.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених Податковий кодекс України.

10.3. Підпункт 49.18.5 пункту 49.18 статті 49.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковий кодекс України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

10.4. Пункти 52.1,52.2 статті 52.

За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

10.5. Пункт 53.3 статті 53.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

10.6. Пункт 57.1 статті 57.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковий кодекс України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковий кодекс України.

10.7. Пункт 177.5 статті 177.

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податковий кодекс України для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

10.8. Підпункт 177.5.3. пункту 177.5 статті 177.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

10.9. Пункт 177.6 статті 177.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковий кодекс України для платників податку - фізичних осіб.

10.10. Пункт 177.11 статті 177.

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений Податковий кодекс України, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

10.11. Пункт 179.7 статті 177.

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

12. Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. В такій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися й інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

13. Якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи мають оподатковуватись та сплачуватись за загальними правилами, встановленими Податковий кодекс України для платників податку - фізичних осіб. Тобто сплата податкового зобов'язання з доходу отриманого не від провадження підприємницької діяльності здійснюється до 1 серпня року, що настає за звітним.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що фізична особа - підприємець, отримавши дохід (іноземний дохід), що не пов'язаний з його підприємницькою діяльністю, має зазначити такий дохід у річній податковій декларації, яку подає фізична особа - підприємець, та сплатити податкове зобов'язання з такого доходу до 1 серпня року, що настає за звітним роком.

16. Суди обґрунтовано не взяли до уваги доводи контролюючого органу відносно відсутності порушення прав позивача спірною податковою консультацією, оскільки задекларовані позивачем податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за звітний 2015 рік були сплачені ОСОБА_1 своєчасно
19.02.2016 (у 10-денний строк), оскільки сплата позивачем податкового зобов'язання раніше визначеного законодавством строку не спростовує протиправності висновків контролюючого органу викладених в податкової консультації від 19.02.2016 №144/1408-01-17-01-19, які не відповідають правовому регулюванню спірних правовідносин.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції з пояснень позивача, що він змушений був сплатити податкове зобов'язання у зазначені строки з метою уникнення відповідальності за несвоєчасну сплату таких зобов'язань. Однак у 2016 році позивачем знову було отримано іноземний дохід, отже з метою уникнення аналогічної ситуації у подальшому позивач і звернувся до суду з метою скасування спірної податкової консультації.

17. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Головного управління ДФС України у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі № 808/2457/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова