Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2018 року

Київ

справа №819/1013/16

адміністративне провадження №К/9901/26762/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Березина»

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 (суддя Шульгач М.П.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 (судді Каралюс В.М., Затолочний В.С., Матковська З.М.)

у справі № 819/1013/16 (876/8260/16)

за позовом Приватного агропромислового підприємства «Березина»

до Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області

про скасування наказу та визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року Приватне агропромислове підприємство «Березина» (далі - позивач, ПАП «Березина») звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Тернопільській області), в якому просило суд скасувати наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки від 16 серпня 2016 року № 790 та визнати дії відповідача щодо призначення та проведення документальної виїзної планової перевірки незаконними.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.10.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що копію наказу про проведення планової документальної перевірки було отримано позивачем не за десять днів до початку перевірки, а за 6 календарних днів до її початку. Вручення під розписку наказу про проведення перевірки та повідомлення про її проведення та направлення таких рекомендованим листом із повідомленням про вручення не можуть розцінюватися як тотожні дії. Крім того, в касаційній скарзі позивач посилається на рішення Верховного суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14. Також, посадовими особами податкового органу під час виходу за податковою адресою для проведення перевірки було пред'явлено посвідчення невстановленого зразка неіснуючого органу державної влади.

Відповідач процесуальним правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Тернопільській області видано наказ від 16.08.2016 № 790 «Про проведення документальної планової перевірки ПАП «Березина». Підставою для призначення вказаної перевірки було включення ПАП «Березина» до плану графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ-й квартал 2016 року.

17.08.2016 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, початок перевірки вказано 29.08.2016.

Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно із пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Конструкція вказаної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки - вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки та надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку проведення такої. Однак, вказана норма не містить застереження щодо ознайомлення платника з вказаними документами саме за 10 днів до початку проведення такої перевірки за умови надсилання платнику податків копії наказу та письмового повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що копію наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати проведення перевірки було отримано позивачем 22.08.2016, в той час як датою початку проведення перевірки є 29.08.2016. Тобто з вказаними документами платник податків був ознайомлений до початку проведення перевірки. Порушення встановленого пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України порядку надіслання вказаних документів на адресу позивача судами попередніх інстанцій не встановлено. Посилання ТОВ «Березина» на рішення Верховного суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 судом не приймається до уваги, позаяк за встановлених у вказаній справі обставин судами була надана оцінка порушеній процедурі проведення позапланової невиїзної перевірки. Особливості проведення таких перевірок встановлені статтею 79 Податкового кодексу України. У вказаній справі Верховний Суд України дійшов до висновку, що Податковим кодексом України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про порушення встановленого порядку проведення планової виїзної перевірки ПАП «Березина».

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наказом Державної фіскальної служби України від 23 жовтня 2014 року, № 207 дозволено посадовим особам фіскальної служби використовувати посвідчення посадових осіб органів доходів і зборів при незмінності назви посади працівника.

Посилання позивача на рішення Чортківського районного суду у справі № 608/1457/16-п про адміністративне правопорушення, яким провадження у справі закрито в зв'язку відсутністю складу правопорушення щодо недопущення до проведення документальної податкової перевірки не впливає на висновки щодо правомірності чи протиправності оскаржуваного наказу від 16.08.2016 № 790, позаяк вказаним рішенням не встановлено жодних обставин, які б стосувалися предмета доказування в даній справі та які є обов'язковими для суду відповідно до положень частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Березина» залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у справі № 819/1013/16 (876/8260/16) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. ЮрченкоЗ оригіналом згідно