Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 240/9731/20

адміністративне провадження № К/990/918/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Загороднюка А.Г., Соколова В.М.

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №240/9731/20

за позовом ОСОБА_1

до Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Житомирської обласної прокуратури

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року (головуючий суддя: Курко О.П., судді: Біла Л.М., Гонтарук В.М.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:

1.1. визнати протиправним і скасувати рішення про неуспішне проходження атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора №14 від 10 червня 2020 року, яке прийняте Третьою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур;

1.2. зобов`язати уповноважену кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур, створену на підставі наказу Генерального прокурора, призначити новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року позов задоволено:

2.1. визнано протиправним і скасовано рішення про неуспішне проходження заступником прокурора Житомирської області ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора № 14 від 10 червня 2020 року, яке прийняте Третьою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур;

2.2. зобов`язано уповноважену кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур, створену на підставі наказу Генерального прокурора, призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2.3. визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора №422к від 30 жовтня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Житомирської області й органів прокуратури;

2.4. поновлено ОСОБА_1 у Житомирській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді заступника прокурора Житомирської області з 5 листопада 2020 року;

2.5. cтягнуто з Житомирської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі: 571020,30 грн;

2.6. стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі: 2522,40 грн;

2.7. допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді й стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

3. Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року відкрито апеляційні провадження за скаргами Офісу Генерального прокурора і Житомирської обласної прокуратури.

4. Надалі ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 і зупинено апеляційне провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/23005/19.

5. Зупиняючи провадження в справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що справу ОСОБА_1 неможливо розглянути до набрання законної сили судового рішення в справі №640/23005/19, предметом оскарження у якій є визнання протиправним і скасування наказу Генеральної прокуратури України від 3 жовтня 2019 року №221 «Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації» (далі також - «Порядок №221»).

6. Указавши на те, що ОСОБА_1 проходив атестацію відповідно до вимог Порядку №221 і наказ про його затвердження оскаржується у справі №640/23005/19, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення у зазначеній справі може вплинути на права й обов`язки сторін у справі ОСОБА_1 . На цій основі суд апеляційної інстанції констатував об`єктивну неможливість розгляду справи ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/23005/19.

7. Не погоджуючись із указаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Житомирська обласна прокуратура оскаржила її у касаційному порядку.

8. У касаційній скарзі скаржник вказує на відсутність підстав зупиняти провадження. Одночасно з цим, стверджує, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 236 242 КАС України, застосування яких призвело до неправильного вирішення питання у справі, що в силу частини першої статті 353 цього Кодексу є підставою для її скасування й направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8.1. Позиція скаржника полягає в тому, що суд апеляційної інстанції належно не обґрунтував наявність правового зв`язку між очікуваним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за наслідками розгляду справи №640/23005/19 і предметом спору у справі ОСОБА_1 . Також скаржник стверджує, що апеляційний суд у достатній мірі не конкретизував, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду цього спору без попереднього вирішення зазначеної справи.

9. Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року відкрито касаційне провадження №К/990/918/22 за касаційною скаргою Житомирської обласної прокуратури.

10. Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримали 31 січня і 9 серпня 2022 року, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

11. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

12. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної норм процесуального права.

13. Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

14. Верховний Суд неодноразово зазначав, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

15. У спорах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, пов`язаних із реалізацією Закону України від 19 вересня 2019 року №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - «Закон №113-IX»), зупинення провадження в адміністративних справах до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі може бути визнано необхідним за умов дійсної пов`язаності потенційного результату розгляду цього питання із фактичними обставинами адміністративної справи та належного обґрунтування судом необхідності такого зупинення.

16. Подібні висновки щодо застосування згаданих норм процесуального права висловлені Верховним Судом у постановах від 17 червня 2021 року у справі №640/23666/19, від 18 листопада 2021 року у справі №120/2101/20-а, від 7 липня 2022 року у справі №240/1284/21, від 12 липня 2022 року у справі №240/9762/20, від 14 липня 2022 року у справі №120/2525/20-а.

17. Водночас, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції належним чином не обґрунтував наявності зв`язку між очікуваними судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за наслідками розгляду справи №640/23005/19 і предметом цього спору. Суд апеляційної інстанції у достатній мірі не конкретизував, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи без попереднього вирішення зазначеної справи та не відобразив відповідні висновки у своїй ухвалі.

18. Фактично підставою для зупинення стало те, що у правовій позиції позивача є посилання на проходження ним атестації відповідно до вимог Порядку № 221, який оскаржується у адміністративній справі №640/23005/19. Однак, у чому полягають потреба зупинення провадження та взаємозв`язок указаної справи зі спірними правовідносинами, апеляційний суд належним чином не обґрунтував.

19. Верховний Суд зауважує, що у розглядуваному випадку відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №640/23005/19 з огляду на те, що Порядок №221 наразі є чинним і регулює чіткі правила поведінки для визначеного кола осіб, а посилання суду апеляційної інстанції на гіпотетичність визнання його протиправним і нечинним не містить під собою правового підґрунтя.

20. Крім того, Суд звертає увагу на положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

21. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав-учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами упродовж розумного строку.

22. Практика Європейського суду з прав людини з цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких: складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо.

23. Не вдаючись до детального аналізу практики Європейського суду з прав людини з питання, що розглядається, колегія суддів ураховує висновки цього суду про те, що трудові спори за своєю природою вимагають оперативного вирішення, ураховуючи значимість цього питання для зацікавленої особи, яка через звільнення втрачає засоби для існування.

24. Отже, тривале зволікання судами з розглядом трудових спорів, різновидом яких є спори щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, ставить під загрозу дотримання з боку України пункту 1 статті 6 Конвенції.

25. Окремо слід зазначити, що зупинення провадження у справі щодо проходження публічної служби покладає на обох сторін надмірний тягар правової невизначеності.

26. Так, орган, з якого звільнено особу, не може прийняти на цю посаду іншу особу з огляду на можливість поновлення на цій посаді попереднього працівника, а особа, яку звільнено, не розуміє перспективи свого подальшого проходження публічної служби та потреби у працевлаштуванні.

27. У зв`язку з цим, для даної категорії справ законодавством встановлено стислі процесуальні строки з метою своєчасного й оперативного розгляду: місячний строк для звернення до суду замість загального шестимісячного; віднесено такі справи до справ незначної складності зі зменшеними строками розгляду.

28. Тож невиправдане зупинення провадження у справах цієї категорії є неприпустимим і не відповідає завданням адміністративного судочинства.

29. За наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд констатує, що оскаржувану ухвала не відповідає визначеним КАС України критеріям законності й обґрунтованості.

30. Оскаржувана ухвала не містить аргументованих і переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі ОСОБА_1 , як у частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі №640/23005/9, так і в частині того, що зібрані у розглядуваній справі докази дійсно не дозволяють встановити й оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить приписам пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.

31. Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

32. Відповідно до частин першої й четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

33. На основі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги Житомирської обласної прокуратури і наявність підстав для її задоволення, тож оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

34. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури задовольнити.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року скасувати, а справу №240/9731/20 направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду