Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2018 року у справі №815/6476/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2018 року

Київ

справа №815/6476/16

адміністративне провадження №К/9901/381/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 815/6476/16

за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини А2393 генерал-лейтенанта Грищенка Андрія Миколайовича про визнання протиправним та скасування наказу, дисциплінарного стягнення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 (прийняту в складі головуючого судді - Самойлюк Г.П.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 (прийняту в складі колегії суддів: головуючого - Осіпова Ю.В., суддів: Димерлія О. О., Скрипченка В. О.), у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Командира військової частини А2393 генерал-лейтенанта Грищенка А. М., в якому просив суд:

1.1 визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття рішення за результатами розгляду скарги та надання на неї несвоєчасної відповіді;

1.2 визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 603 від 03.10.2016 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків та накладення дисциплінарного стягнення «Сувора догана»;

1.3 визнати протиправним та скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, накладене згідно наказу командира військової частини А2393 генерал-лейтенанта Грищенка А. М. № 603 від 03.10.2016.

2. В обґрунтування позову посилався на те, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, яка не була оголошена є протиправним та здійснено не у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та з порушенням процедури накладення.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.05.2017 закрив провадження у цій справі в частині вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття рішення за результатами розгляду скарги та надання на неї несвоєчасної відповіді.

4. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 15.05.2017 у задоволені позову відмовив.

5. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, у зв'язку з відсутністю оперативного обліку засобів вимірювання номенклатури служби метрології і стандартизації, що послугувало підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у вигляді суворої догани. Водночас належними та допустимими доказами позивачем не спростовано порушення ним вимог статей 11, 16, 82-84, 92 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.11.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 - без змін.

7. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Судом першої інстанції не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечення

8. ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до суду, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів обох інстанцій, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (ОСОБА_1)

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами обох інстанцій зроблені неправильні висновки стосовно відсутності підстав для задоволення позову, зокрема:

9.1 притягаючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем неправильно застосовано зміст посадових обов'язків начальника служби метрології та стандартизації полку, оскільки наказом Міністра оборони України від 24.02.2016, № 161 позивача призначено на посаду начальника служби метрології та стандартизації озброєння;

9.2. позивач вважає, що притягаючи його до дисциплінарної відповідальності, відповідач не врахував ступінь дисциплінарного покарання;

9.3. судами не надана оцінка, виконання обов'язків начальника служби метрології та стандартизації озброєння під час тимчасової відсутності позивача на службі.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Позивач - підполковник (на момент укладення контракту капітан) ОСОБА_1, уклав контракт з Міністерством оборони України в особі Командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковником Воробйовим В. П. про проходження служби у Збройних Силах України, який набрав чинності 24.06.2011.

11. 15.06.2016 ТВО командира військової частини А2393 генерал-майором Вишнівським О. В. видано наказ №120, яким ОСОБА_1 продовжено термін військової служби з дати закінчення попереднього контракту з 24.06.2016.

12. 29.02.2016 позивач прийняв справи та приступив до виконання своїх безпосередніх обов'язків начальника служби метрології та стандартизації озброєння військової частини А2393, відповідно до наказу Міністра оборони України №161 від 24.02.2016.

13. 01.03.2017 наказом командира військової частини А2393 по стройовій частині позивача зараховано до списків особового складу військової частини з 29.02.2016 на всі види грошового забезпечення, у зв'язку з чим вважався таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків відповідно до наказу Міністра оборони України №161 (по особовому складу) від 24.02.2016.

14. За наслідками перевірки за період з 12.09.2016 по 16.09.2016 посадовими особами Головної інспекції Міністерства оборони України встановлено, зокрема, відсутність будь-яких документів обліку по службі метрології та стандартизації озброєння військової частини А2393 та вказано, що причинами такого стану справ з оперативним обліком військового майна в службах озброєння ОК «Південь» є низький рівень фахової підготовки офіцерів озброєння, недостатня вимогливість з боку начальника озброєння та старших начальників по службам озброєння, відсутність командування з боку командування ОК «Південь».

15. 17.09.2016 наказом командира військової частини А2393 генерал-майора Грищенка А. М. № 562, з метою з'ясування причин та умов, що призвели до відсутності оперативного обліку в службі метрології та стандартизації озброєння військової частини А2393, було призначено службове розслідування.

16. 29.09.2016 позивач ознайомився з результатами службового розслідування.

17. 30.09.2016 командиром військової частини А2393 генерал-майором Грищенком А. М. затверджено акт про результати службового розслідування за фактом недбалого ставлення до виконання своїх обов'язків начальником служби метрології та стандартизації озброєння військової частини А2393 підполковником ОСОБА_1, яким зафіксований, встановлений під час проведення службового розслідування, факт порушення статей 11, 16, 82-84, 92 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

18. 03.10.2016 наказом командира військової частини А2393 генерал-майора Грищенка А. М. № 603 підполковника ОСОБА_1, за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 11, 16, 82-84, 92 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «суворої догани».

19. Не погоджуюсь з зазначеними вище діями та спірним наказом Командира військової частини А2393 генерал-лейтенанта Грищенка Андрія Миколайовича, позивач звернувся до суду із цим позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Закон України від 24.03.1999 № 551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"

20.1. Розділ I Загальні положення, стаття 4

Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

21. Розділ III Стягнення за порушення військової дисципліни, стаття 45

У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

22. Права командирів (начальників) накладати дисциплінарні стягнення на підлеглих офіцерів, стаття 72

Командир корпусу, крім прав, якими наділено командира бригади, дивізії, має право щодо вищих офіцерів робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану.

23. Порядок накладення дисциплінарних стягнень, стаття 84

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Щодо доводів касаційної скарги.

26. Посилання позивача на відсутність у нього обов'язку ведення оперативного обліку по службі на підставі того, що він був призначений на посаду начальника служби метрології та стандартизації озброєння, тоді як такі обов'язки мав виконувати начальник служби метрології та стандартизації полку, на думку колегії суддів, спростовується наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 № 690, Положенням про озброєння оперативного командування "Південь", затверджене наказом командира військової частини А2393, Положенням про метрологічну службу Міністерства оборони України та Збройних Сил України, затверджене наказом Міністра оборони України від 15.122006 № 731 та Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. У вказаному наказі Міністра оборони України записано, що облік вимірювальної техніки військового призначення у військовій частині організовує начальник служби метрології та стандартизації частини, а пунктом 5.18 визначено особливості обліку вимірювальної техніки військового призначення.

Виконувати свої службові обов'язки, у тому числі, що зазначені у наказах Міністра оборони України та у положеннях, зобов'язаний кожний військовослужбовець, відповідно до статті 16 Закон України від 24.03.1999, № 548-XIV "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України".

Слід наголосити, що Статут внутрішньої служби Збройних Сил України визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.

Однак, як встановлено судами службові обов'язки, доручені позивачу за посадою, виконано не було, що було встановлено за наслідками службового розслідування.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди обох інстанцій дійшли правильних висновків про доведеність факту неналежного виконання позивачем своїх службових обов'язків, відповідно до статей 11, 16, 82-84, 92 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та правомірність застосування до нього дисциплінарного стягнення.

27. Твердження позивача щодо порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарних стягнень (спочатку нагадування про обов'язки служби, потім накладення дисциплінарного стягнення «ЗАУВАЖЕННЯ», далі «ДОГАНА», згодом «СУВОРА ДОГАНА»), є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (ч. 2 ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Враховуючи, що вид дисциплінарного стягнення, який може бути накладений на молодших та старших офіцерів, відповідно до статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не визначає випадки чи послідовність їх накладення, колегія суддів вважає, що у командира існує встановлений законом обов'язок стосовно кожного випадку правопорушення, обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності.

28. Щодо посилань ОСОБА_1 на не дослідження судами виконання обов'язків особою, яка виконували їх під час тимчасової відсутності позивача, колегія суддів вважає їх неприйнятними, оскільки предмет спору пов'язаний з дисциплінарним стягненням за не виконанням службових обов'язків саме позивачем.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

30. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходив з того, що всі доводи позивача були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішень судів в касаційній скарзі не зазначено.

31. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

32. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх