Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.08.2019 року у справі №820/4971/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа №820/4971/16

адміністративне провадження №К/9901/42521/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Лях О. П., суддів Подобайло З. Г., Яковенка М. М.,

установив:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2016 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, в якому просило до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зупинити експлуатацію відповідачем будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками планової перевірки об'єктів відповідача складений акт перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, яким установлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року позов задоволено. До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель та споруд фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, зупинено повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 негайно припинити використання цих будівель та споруд з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Обов'язок щодо забезпечення виконання цього рішення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції установив наявність порушень відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні та не здійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, що свідчить про наявність загрози життю та здоров'ю людей.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

6. Приймаючи постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що застосування заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відповідачем є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а настання таких наслідків належним чином не доведено. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що проведена відповідачем робота та вжиті заходи свідчать про добросовісність його намірів, а тому необґрунтованим є застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, посилаючись на порушення цим судом норм права, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник указує на те, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, відповідачем не усунуті в повному обсязі, а тому Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області уважає за доцільне невідкладно застосувати заходи реагування до об'єкта відповідача.

IV. Позиція інших учасників справи

9. Відповідачем заперечення (відзив) на касаційну скаргу не подано.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

11.15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції.

12. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

13. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Бучик А. Ю. (судді-доповідачу, головуючому судді), Гімону М. М., Мороз Л. Л.

15. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2019 року замінено у складі колегії суддів суддю Гімона М. М. на суддю Рибачука А. І.

16. Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року заяви про самовідвід суддів Бучик А. Ю., Мороз Л. Л., Рибачука А. І. задоволено та відведено їх від участі у розгляді цієї справи.

17. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 серпня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О. В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А., яку ухвалою від 16 серпня 2019 року прийнято до провадження.

18. Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 28 листопада 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

19. У період з 22 серпня 2016 року по 26 серпня 2016 року на підставі плану перевірки суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2016 року, наказу від 15 червня 2016 року №82 "Про проведення планових перевірок суб'єктів господарювання у третьому кварталі 2016 року" та повідомлення від 03 серпня 2016 року №590-282 Печенізького районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області співробітниками позивача проведено планову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на території, у будівлях та спорудах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

20. За результатами проведеної перевірки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено акт від 26 серпня 2016 року №50, яким установлено, що відповідач експлуатує будівлі та споруди з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме: існуюча система протипожежного захисту (пожежна сигналізація) в будівлі літери "Б ", "Д ", "Г" встановлена з порушеннями ліцензійних умов і не прийнята до експлуатації у відповідності до вимог нормативних документів; у магазині на першому поверсі на шляхах евакуації відсутнє евакуаційне освітлення; з'єднання жил електропроводів у розподільчих коробках у всіх будівлях здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; дерев'яні конструкції даху будівель літери "Б ", "В ", "Г ", "Д" не піддані вогнезахисному оброблянню; електрощити, групові електрощити у всіх будівлях не захищені автономними системами пожежогасіння; не відділено котельню від приміщень в будівлі літери "Б" протипожежними дверима; у торгових залах на другому поверсі опорядження (облицювання) підлоги та стель і першому поверсі опорядження (облицювання) стелі виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2; відсутній захист будівель магазину та допоміжних будівель літери "А ", "А1 ", "В ", "Б ", "Г ", "Д" від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд"; допускається експлуатація тимчасових електромереж у приміщеннях сторожки над котельнею, над дверними пройомами виходів з магазину; не проведено заміри опору ізоляцій електричних мереж по всім будівлям; не обладнано приміщення будівель літери "А ", "А1 ", "В" системами протипожежного захисту (пожежною сигналізацією); відсутня система зовнішнього протипожежного водопроводу у відповідності до ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі"; у всіх будівлях з кондиціонерами лінії живлення до кожного кондиціонера не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту та інші, перелік яких міститься в розділі акта перевірки "Опис виявлених порушень".

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

21. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

23. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

25. Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

26. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі-Закон №877-V; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

27. Згідно з ~law16~ планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

28. Відповідно до ~law17~ органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

29. Згідно з ~law18~ перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

30. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю) (~law19~).

31. Відповідно до ~law20~ на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

32. Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

33. Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

34. Відповідно до пунктів 1,4,10 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Частиною 2 статті 19 Конституції України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

35. Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

36. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі встановлення під час проведення перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

37. Позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).

38. При цьому захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкта підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

39. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

40. У матеріалах справи міститься акт від 26 серпня 2016 року №50, складений позивачем за результатами проведеної планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким установлено, що відповідач експлуатує будівлі та споруди з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

41. Верховний Суд наголошує на тому, що поняття "загрози життю та здоров'ю" є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.

42. Отже, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

43. Застосування заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відбувається до часу усунення відповідачем виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей. Таким чином, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає ту регулятивну функцію, яку покладену законодавцем в основу і правову підставу застосування такого заходу впливу.

44. Під час апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції установлено, що позивачем не надано доказів того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного припинення використання будівель та споруд.

45. Також судом апеляційної інстанції з'ясовано, що після проведення позивачем перевірки відповідач провів певні роботи та вжив заходи щодо усунення відповідних порушень.

46. З огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відповідачем є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а настання таких наслідків судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи не встановлено і це належним чином не доведено матеріалами справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, то Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення цього позову.

47. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин.

48. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

49. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

IХ. Судові витрати

50. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року в справі №820/4971/16 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко