Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 640/19765/18

касаційне провадження № К/9901/14293/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року (головуючий суддя - Огурцов О.П.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ганечко О.М.; судді: Кузьменко В.В., Василенко Я.М.)

у справі № 640/19765/18

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 квітня 2018 року № 0003084613 в частині застосування штрафу в розмірі 717492,20 грн та від 11 квітня 2018 року № 0003094613 в частині застосування штрафу в розмірі 3725111,27 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. При цьому присуджено за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь платника понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Східне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те що, неналежна організація роботи Дніпропетровського окружного адміністративного суду та порушення принципу розумності процесуальних строків не може призводити до значних втрат Державного бюджету України. Крім того, звертає увагу на недоведеність представником позивача розміру понесених витрат на правничу допомогу та відсутність їх належного документального підтвердження.

Верховний Суд ухвалою від 20 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Східного МУ ДПС по роботі з ВПП.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених сум грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, за результатами проведених перевірок, наслідки якої оформлено актом від 16 березня 2018 року № 101/28-10-46-13-00178353.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з підстави несвоєчасної сплати до бюджету узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, збільшеної згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08 лютого 2017 року № 0000574613, у розмірі 3587476,00 грн із затримкою на 65 календарних днів та узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, збільшеної згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14 липня 2017 року № 0005534613 у розмірі 37251112,70 грн із затримкою на 6 календарних днів.

На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на вказане порушення контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 квітня 2018 року № 0003084613, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 717492,20 грн, та від 11 квітня 2018 року № 0003094613, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 3725111,27 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії в оскаржуваних частинах, Верховний Суд виходить із такого.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За правилами пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, платник податків у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем набрання судовим рішенням законної сили, який є днем узгодження відповідного грошового зобов`язання. При цьому, у разі якщо платник не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в зазначені строки він притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 126 ПК України.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що позивачем не допущено порушення строків сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на прибуток згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 08 лютого 2017 року № 0000574613 та від 14 липня 2017 року № 0005534613, оскільки постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі № 804/3001/17 набрала законної сили 10 лютого 2018 року, а ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 804/6782/17 - 03 січня 2018 року, що підтверджується інформацією, наданою Дніпропетровським окружним адміністративним судом. В свою чергу, погашення сум грошового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 08 лютого 2017 року № 0000574613 та від 14 липня 2017 року № 0005534613 здійснено ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в повному обсязі 27 грудня 2017 року.

Щодо твердження відповідача про порушення Дніпропетровським окружним адміністративним судом законодавчих норм стосовно неналежної організації роботи суду та порушення принципу розумності процесуальних строків, що може призводити до значних втрат Державного бюджету України, то воно не підтверджено жодними доказами, а касаційна скарга містить лише посилання на норми Кодексу адміністративного судочинства України стосовно строків оскарження рішення суду першої інстанції та порядку набрання ним законної сили.

Що стосується доводів контролюючого органу про недоведеність представником позивача розміру понесених витрат на правничу допомогу та відсутність їх належного документального підтвердження, то вони, як з`ясовано судами, спростовуються наявними в матеріалах справи копіями договору від 01 жовтня 2019 року № 3179-ПУ про надання правової допомоги, додаткової угоди від 10 жовтня 2019 року до нього, акта надання послуг від 22 вересня 2020 року № 44, в якому визначено вартість послуг у розмірі 10000,00 грн, що складається з: участі у судових засіданнях 28 листопада 2019 року, 15 вересня 2020 року, 22 вересня 2020 року (3 год., 6000,00 грн); підготовки та подання заяви про надання доказів понесення витрат (1 год., 2000,00 грн), підготовки заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу (1 год., 2000 грн).

Натомість Східним МУ ДПС по роботі з ВПП як суб`єктом владних повноважень не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом у цій справі робіт. Клопотань відповідачем із наведенням обґрунтувань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявлялося.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги контролюючого органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник