Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року

Київ

справа №814/1920/16

адміністративне провадження №К/9901/35690/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року (суддя І.Г. Ступакова) у справі № 814/1920/16 за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області до Державного підприємства «Дослідний завод інституту імпульсних процесів та технологій Національної академії наук України» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - позивач, контролюючий орган, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Дослідний завод інституту імпульсних процесів та технологій Національної академії наук України» (далі - відповідач, ДП «Дослідний завод інституту імпульсних процесів та технологій НАН України) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції перший заступник прокурора Миколаївської області Білоус О.В. 27 лютого 2017 року подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області у повному обсязі.

4. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року Прокуратурі Миколаївській області відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції). Рішення апеляційного суду мотивоване відсутністю поважних підстав пропуску Прокуратурою Миколаївської області строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, Прокуратура Миколаївської області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. У касаційній скарзі Прокуратура Миколаївської області посилається на необґрунтованість спірного судового рішення суду апеляційної інстанції, на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а також на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні рішення не було враховано, що представнику прокуратури була надана можливість ознайомитися з матеріалами справи № 814/1920/16 лише 17 лютого 2017 року, з причин, які не залежали від представника прокуратури, тому суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.

7. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):

9.1. Частини перша, друга статті 186.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

9.2. Абзац перший, другий частини четвертої статті 189.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Приписи абзацу другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

11. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року залишено без руху апеляційну скаргу Прокуратури Миколаївської області та надано тридцятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання Прокуратурою Миколаївської області заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин для поновлення такого строку. Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху Прокуратурою Миколаївської області отримано 19 квітня 2017 року (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення), що нею не заперечується.

12. На виконання вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху Прокуратурою Миколаївської області була надіслана заява про поновлення строку апеляційного оскарження.

13. Доводи Прокуратури Миколаївської області щодо наявності обґрунтованих причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у зв'язку з ознайомленням представника прокуратури з матеріалами справи № 814/1920/16 лише 17 лютого 2017 року, що унеможливлювало звернення із апеляційною скаргою у встановлені процесуальним законодавством строки, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, Прокуратурі Миколаївської області стало відомо про наявність рішення суду першої інстанції ще у січні 2017 року, про що в апеляційній скарзі зазначив сам представник прокуратури та що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, заяви першого заступника прокурора Миколаївської області № 05-153вих-17 про ознайомлення з матеріалами справи № 814/1920/16 поданої 23 січня 2017 року до Миколаївського окружного адміністративного суду, тоді як апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції Прокуратурою Миколаївської області була надіслана до суду - 27 лютого 2017 року.

Крім того, в апеляційній скарзі та в касаційній скарзі Прокуратура Миколаївської області посилається на те, що хоча представником прокуратури заява про ознайомлення з матеріалами справи № 814/1920/16 була подана ще в січні 2017 року, представник прокуратури зміг ознайомитися з матеріалами справи лише 17 лютого 2017 року, з причин, які не залежали від прокурора. Проте, колегія суддів зазначає, що Прокуратурою Миколаївської області не було надано ні до суду апеляційної інстанції, ні до суду касаційної інстанції жодних пояснень та належних і достатніх доказів про існування об'єктивних причин, що не залежали від волі представника прокуратури та перешкоджали ознайомитися з матеріалами справи № 814/1920/16 та звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у розумний строк, без зловживання передбаченими законодавством процесуальними правами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Таким чином, оскільки зазначені у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Прокуратурою Миколаївської області підстави поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції правильно визнав неповажними, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

15. Враховуючи частину четверту статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року слід залишити без задоволення.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі № 814/1920/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду