Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.11.2018 року у справі №372/1020/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року

Київ

справа №372/1020/17

адміністративне провадження №К/9901/19035/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2017 року (суддя Зінченко О.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (судді: Пилипенко О.Є. (головуючий), Кузьмишеної О.М., Шелест С.Б.) у справі № 372/1020/17 за позовом ОСОБА_2 до Житомирської митниці ДФС, Київської митниці ДФС про скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, до Житомирської митниці ДФС, Київської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування постанови про порушення митних правил № 0847/101000014/2016, від 21.03.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу Українита накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн, винесену Житомирською митницею ДФС.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною з підстав порушення відповідачем процедури розгляду справи у зв'язку із незабезпеченням його особистої участі при розгляді справи про порушення митних правил.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2017 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що фактичні обставини справи підтверджують вчинення позивачем порушення митних правил передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 вересня 2016 року через пункт пропуску «Вистоповичі-Нова Рудня» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС ОСОБА_2 ввіз на територію України транспортний засіб «BMW 525», кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер Р.Литва НОМЕР_2, з метою транзиту (особисте використання).

1 листопада 2016 року Житомирською митницею ДФС відносно ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил №0847/101000014/2016 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

21 березня 2017 року заступником начальника Житомирської митниці ДФС було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн, що підтверджується постановою.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що контролюючим органом порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема не дотримано вимоги статті 526 Кодексу в частині розгляду справи за його відсутності без врахування клопотань про перенесення розгляду справи з 25.01.2017, з 21.02.2017, з 21.03.2017 направлених ним на адресу контролюючого органу. Вказує на відсутність визначення у Митному кодексі України граничної кількості разів відкладення розгляду справи про порушення митних правил також зазначає, що диспозиція статті 526 Митного кодексу України не передбачає обов'язку особи надати обґрунтування причин і підстав клопотання перенесення розгляду справи про порушення митних правил, а також надати документи, що підтверджують поважність причин неявки.

9. Відповідач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу позивача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

10.1. Стаття 90

Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

10.2. Пункт 1 частина перша стаття 95

Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

10.3. Частина перша стаття 381

Громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

10.4. Частина перша стаття 458

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

10.5. Частина третя стаття 470

Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

10.6. Стаття 486

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

10.7. Стаття 488

Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

10.8. Стаття 498

Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

10.9. Частина перша стаття 522

Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

10.10. Частина перша стаття 526

Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

10.11. Частина друга стаття 526

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

10.12. Частина четверта стаття 526

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що митним законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

12. При цьому, наведені правові норми, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, також містять й певні застереження, націлені на попередження зловживання особою такими правами та на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень.

13. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено позивачем в касаційній скарзі, що він неодноразово повідомлявся про призначення розгляду справи.

14. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно того, що відповідачем прийнято постанову про порушення митних правил з порушенням вимог статті 526 Митного кодексу України за відсутності ОСОБА_2 за наявності клопотання про відкладення розгляду справи.

15. Митним кодексом України закріплено процесуальні права та гарантії особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Законодавчо закріплений алгоритм дій притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є однією з гарантій особи на повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин у кожній конкретній справі з метою запобігання прийняттю протиправних рішень митними органами.

16. При цьому, надане особам право на заявлення клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи, за відсутності обґрунтованих доводів для такого відкладення, не є абсолютним та не може перешкоджати розгляду справи у розумні строки, якщо з дій особи вбачається зловживання наданим їй процесуальним правом.

17. Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

19. Відповідно до п. 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

21. Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду