Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.08.2018 року у справі №826/27029/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 826/27029/15

адміністративне провадження № К/9901/58720/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Берназюка Я. О., Гриціва М. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/27029/15

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шулежко В. П.) від 30 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Літвіна Н. М., Мельничук В. П., Лічевецький І. В.) від 17 липня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 08 лютого 2016 року, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. в частині визнання договорів банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 06 лютого 2015 року № 005-21061-060215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 003-21061-090215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 004-210061-090215, укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», нікчемними та застосування до них наслідків нікчемності правочину (договору), яке оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року (у тому числі додатки до нього), та визнати протиправним та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які оформлені відповідними наказами та/або рішеннями та/або протоколами, і якими зазначені договори вважаються нікчемними та/або визнано нікчемними та/або до них вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів (правочинів);

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду щодо невключення відомостей про ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, згідно договорів банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 06 лютого 2015 року № 005-21061-060215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 003-21061-090215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 004-210061-090215, укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк»;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, відомості про ОСОБА_2 та подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 06 лютого 2015 року № 005-21061-060215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 003-21061-090215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 004-210061-090215, укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», за рахунок Фонду.

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що уповноваженою особою безпідставно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк».

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог, заявлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 в частині позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які оформлені відповідними наказами та/або рішеннями та/або протоколами, якими зазначені договори банківського вкладу (депозиту) від 06 лютого 2015 року № 005-21061-060215 «Лояльний» у доларах США, від 09 лютого 2015 року № 003-21061-090215 «Лояльний» у доларах США, від 09 лютого 2015 року № 004-21061-090215 «Лояльний» у доларах США вважаються нікчемними та/або визнано нікчемними та/або до них вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів (правочинів).

4. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича в частині визнання договорів банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 06 лютого 2015 року № 005-21061-060215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 003-21061-090215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 004-21061-090215, укладених між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», нікчемними та застосування до них наслідків нікчемності правочину (договору), яке оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення відомостей про ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договорів банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 06 лютого 2015 року № 005-21061-06215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 003-21061-090215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 004-21061-090215, укладених між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», що укладені між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 06.02.2015р. № 005-21061-060215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 003-21061-090215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 004-21061-090215, укладених між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Присуджено на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1461,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 09 серпня 2018 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

6. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії зазначеної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання уповноваженої особи про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у цій справі.

8. 27 серпня 2018 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк», в якому позивач просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

9. Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 345 КАС України.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 06 лютого 2015 року № 005-21061-060215, за умовами якого вкладник розміщує по 08 березня 2015 року на вкладному рахунку суму у розмірі 2790,00 доларів США.

11. Також, між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» підписана додаткова угода № 1 від 06 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) від 06 лютого 2015 року № 005-21061-060215, згідно якого сторони домовились викласти п. 1.8 договору в такій редакції «зарахування Вкладнику на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного рахунку Вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору».

12. Згідно платіжного доручення № 2 від 06 лютого 2015 року на рахунок позивача перераховано 2790,00 доларів США, призначення платежу: переказ коштів на депозитний рахунок згідно депозитного договору від 06 лютого 2015 року та додаткової угоди № 1 від 06 лютого 2015 року.

13. Між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 003-21061-090215, за умовами якого вкладник розміщує по 11 березня 2015 року на вкладному рахунку суму у розмірі 2394,00 доларів США.

14. Також, між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» підписана додаткова угода № 1 від 09 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) від 09 лютого 2015 року № 003-21061-090215, згідно якого сторони домовились викласти п. 1.8 договору в такій редакції «зарахування Вкладнику на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного рахунку Вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору».

15. Згідно платіжного доручення № 1 від 09 лютого 2015 року на рахунок позивача перераховано 2394,00 доларів США, призначення платежу: переказ коштів на депозитний рахунок згідно депозитного договору від 09 лютого 2015 року та додаткової угоди № 1 від 09 лютого 2015 року.

16. Між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 004-21061-090215, за умовами якого вкладник розміщує по 11 березня 2015 року на вкладному рахунку суму у розмірі 2000,00 доларів США.

17. Також, між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» підписана додаткова угода № 1 від 09 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) від 09 лютого 2015 року № 004-21061-090215, згідно якого сторони домовились викласти п. 1.8 договору в такій редакції «зарахування Вкладнику на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного рахунку Вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору».

18. Згідно платіжного доручення № 1 від 09 лютого 2015 року на рахунок позивача перераховано 2000,00 доларів США, призначення платежу: переказ коштів на депозитний рахунок згідно депозитного договору від 09 лютого 2015 року та додаткової угоди № 1 від 09 лютого 2015 року.

19. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.

20. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договорів № 005-21061-060215, № 003-21061-090215, № 004-21061-090215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

21. Відповідно до повідомлення від 23 вересня 2015 року № 8821/2304, 8821/2557, 8821/3079 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність договорів банківського вкладу (депозиту) № 005-21061-060215, № 003-21061-090215, № 004-21061-090215, укладених між нею та ПАТ «Дельта Банк», згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

22. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

23. У зв'язку з наведеним, відповідач не подав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

24. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що уповноваженою особою не доведено наявності підстав, визначених у п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, для визнання договорів банківського вкладу нікчемними, у зв'язку з перерахуванням коштів на вкладний (депозитний) рахунок для Вкладника від третьої особи, оскільки умови вказаних договорів банківського вкладу, укладених з позивачем, не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

26. Також, суди попередніх інстанцій зазначили, що законодавством не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти. Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, отже, позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних.

27.Крім того, суд зазначили, що уповноваженою особою не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. В силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

29. Зокрема, скаржник зазначив, дії уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.

30. Також скаржник зазначив, що перерахування грошових коштів на рахунки позивача відбулись з рахунків інших осіб під час дії постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», що свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.

31. Крім того, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій надано невірну правову оцінку вимогам ст. 36, 37, 38 Закону № 4452-VI, оскільки за результатами роботи Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було вирішено питання про нікчемність договорів банківського вкладу (депозиту) укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», та, як наслідок, у відповідача відсутній обов'язок включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу в межах гарантованої суми.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

33. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

34. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

35. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

36. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

37. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

38. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

39. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

40. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

41. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Дельта Банк» договори банківського вкладу (депозиту) № 005-21061-060215, № 003-21061-090215, № 004-21061-090215 та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти, отже, у розумінні закону, ОСОБА_2 є вкладником.

43. Укладення вказаних договорів та зарахування коштів на рахунки відбулись до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).

44. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

45. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).

46. Отже, колегія суддів погоджується з позиціями судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

47. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договорів банківського вкладу (депозиту) № 005-21061-060215, № 003-21061-090215, № 004-21061-090215, укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», колегія суддів зазначає наступне.

48. Згідно ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

49. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

50. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

51. Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

52. Також, колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

53. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

54. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

55. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», відтак не може бути розглянуто у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

56. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

57. Отже, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про визнання нікчемним договорів банківського вкладу (депозиту) укладених між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем слід скасувати та закрити провадження в цій частині. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року слід залишити без змін.

58. За правилами частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

59. Колегія суддів вважає, що підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139 341 345 349 354 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича в частині визнання договорів банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 06 лютого 2015 року № 005-21061-060215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 003-21061-090215, «Лояльний» у доларах США від 09 лютого 2015 року № 004-21061-090215, укладених між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», нікчемними та застосування до них наслідків нікчемності правочину (договору), яке оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року, скасувати, а провадження в цій частині закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців