Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2019 року

Київ

справа №815/1593/17

адміністративне провадження №К/9901/66757/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання прийняти наказ та вирішити питання щодо прийняття на службу до поліції, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року, постановлену у складі колегії суддів: Турецької І .О. (доповідач), Стас Л. П., Шеметенко Л. П.

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління МВС в Одеській області в особі: Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому, з урахуванням поданих уточнень, позивач просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області № 8 від 27.01.2017 р. про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. «г» ст. 64 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» (через скорочення штатів);

1.2. зобов`язати ГУМВС України в Одеській області видати наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. «з» ст. 64 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації»;

1.3. зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію».

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року позов задоволено.

3. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 09 листопада 2017 року змінив постанову суду першої інстанції, шляхом викладення абзацу четвертого її резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати ГУНП в Одеській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України на підставі його рапорту, відповідно до п.9 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. 19 квітня 2018 року, за заявою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі відділ примусового виконання), Одеський апеляційний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою роз`яснив свою постанову від 09 листопада 2017 року, вказавши, що зобов`язання ГУНП в Одеській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України на підставі його рапорту, відповідно до п.9 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію», має наслідком та підставою для видання ГУНП в Одеській області наказу про прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України.

5. 23 липня 2018 року ГУНП в Одеській області видано наказ №1065 о/с, яким ОСОБА_1 призначено старшим оперуповноваженим організаційно-методичного відділу управління карного розшуку ГУНП в Одеській області та установлено посадовий оклад у розмірі 2600 грн., присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

6. 26 вересня 2018 року представник ОСОБА_1 звернувся до відділу примусового виконання з проханням звернутися до Одеського апеляційного адміністративного суду з відповідною заявою про роз`яснення судового рішення, де необхідно зазначити наступні відомості:

- про звання, а саме відповідно п.12 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» та схеми співвідношення спеціальних звань, званню, яке мав ОСОБА_1 перед звільненням майор міліції відповідає майор поліції;

- про врахування у стаж служби ОСОБА_1 часу вимушеного прогулу за період з 06 листопада 2015 року по 23 липня 2018 року;

- відомості про сплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з урахуванням окладів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року для його посади, надбавок за вислугу років, додаткових надбавок та премії у процентному співвідношенні, які він отримав на момент незаконного звільнення.

7. 27 вересня 2018 року відділ примусового виконання звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою в якій просив роз`яснити постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року шляхом вирішення викладених вище питань.

8. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про роз`яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року.

9. Вказана ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зміст заяви відділу примусового виконання свідчить про незгоду ОСОБА_1 з наказом ГУНП в Одеській області №1065 о/с від 23 липня 2018 року про його прийняття на роботу, що був виданий на виконання рішень суду. Питання, які поставлені в заяві про роз`яснення судового рішення, не були предметом судового розгляду справи. Крім того, рішення суду, яке просить роз`яснити державний виконавець, вже виконано, що також виключає можливість його роз`яснення.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

10. Позивач, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у роз`ясненні судового рішення постановленою з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу.

11. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нову ухвалу суду касаційної інстанції, якою роз`яснити абзац четвертий резолютивної частини постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі №815/1593/17 та встановити, що формулювання рішення в частині «Зобов`язання Головного управління Національної поліції в Одеській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України» є підставою для видання наказу про прийняття ОСОБА_1 на службу до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому обов`язково необхідно зазначити:

- відомості про звання, а саме відповідно п.12 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» та схеми співвідношення спеціальних звань, званню, яке мав ОСОБА_1 перед звільненням майор міліції відповідає майор поліції;

- відомості про врахування у стаж служби ОСОБА_1 часу вимушеного прогулу за період з 06 листопада 2015 року по 23 липня 2018 року;

- відомості про сплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з урахуванням окладів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року для його посади, надбавок за вислугу років, додаткових надбавок та премії у процентному співвідношенні, які він отримав на момент незаконного звільнення.

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд мав право та обов`язок роз`яснити своє рішення та це роз`яснення ніяк не змінювало прийняте рішення.

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року та винести нову про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі №815/1593/17.

ІІІ. Нормативне врегулювання

14. Згідно із ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

15. У відповідності до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності, суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

ІV. Оцінка Верховного Суду

16. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

17. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

18. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

19. Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

20. При розгляді заяви про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.

21. Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, зі змісту заяви про роз`яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року вбачається, що фактично заявляються нові позовні вимоги, які не були предметом дослідження під час розгляду справи.

22. Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, вказана постанова суду виконана, що не заперечується позивачем.

23. Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, позивач фактично не погоджується з наказом ГУНП в Одеській області №1065 о/с від 23 липня 2018 року про його прийняття на роботу, що був виданий на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року.

24. Пленум Вищого адміністративного суду України в своїй постанові від 20 травня 2013 року N 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що судам необхідно враховувати, що не допускається подання заяви про роз`яснення судового рішення, яке вже виконано або закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

25. В контексті наведеного вище, беручи до уваги те, що судове рішення за роз`ясненням якого звернувся заявник вже виконано, докази чого містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов правильного та обгрунтовного висновку про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

26. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Судові витрати

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року у справі № 815/1593/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова