Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

м. Київ

справа №711/6389/17

адміністративне провадження №К/9901/29411/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М., -

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 711/6389/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ГУ ПФУ

на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 вересня 2017 року у складі судді Степаненка О.М. та

ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Бужак Н.П., суддів Костюк Л.О., Троян Н.М., -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльності ГУ ПФУ щодо непроведення перерахунку його пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» (далі - Закон № 900-VIII), статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988) та зобов'язати ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату його пенсії з 01 січня 2016 року без обмеження будь-яким строком.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що збільшення грошового забезпечення поліцейських відповідно до постанови № 988, є безумовною підставою для перерахунку його пенсії згідно із частиною третьою статті 63 Закону № 2262-XII.

Придніпровський районний суд м. Черкаси постановою від 13 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988, а відтак відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо непроведення позивачу перерахунку його пенсії, відповідно до Закону № 900-VIII, статті 63 Закону № 2262-XII, постанови № 988, починаючи з 01 січня 2016 року.

27 жовтня 2017 року ГУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними, оскільки перерахунок та виплати перерахованих пенсій буде проведено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Вищий адміністративний суд Україною ухвалою від 31 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС, інвалідом 2 групи та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.

11 липня 2017 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про проведення перерахунку його пенсії з 01 січня 2016 року в зв'язку з набуттям чинності Закону № 900-VIII та постанови № 988.

Проте, листом від 27 липня 2017 року № 518/В-10 ГУ ПФУ відмовило позивачу в проведенні такого перерахунку пенсії, пославшись на ту обставину, що перерахунок та виплата пенсій буде проведена після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що довідка про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 надійшла до ГУ ПФУ від ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області 19 травня 2017 року, лист Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2017 року щодо перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (міліції) надійшов 28 березня 2017 року.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 20 лютого 2018 року (справа № 669/512/17) виснував, що аналіз положень Закону № 900-VIII, статті 63 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45, дає підстави вважати, що зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Згідно зі статтею 51 Закону № 2262-ХІІ позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.

Отже, оскільки алгоритм дій органами внутрішніх справ, передбачений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 щодо здійснення перерахунку пенсії у відповідності до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови № 988 було дотримано, відповідач, отримавши довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу, зобов'язаний був здійснити відповідний перерахунок, однак такого перерахунку не здійснив, чим допустив бездіяльність.

Враховуючи те, що цей висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, прийнятий за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується визнання неправомірною бездіяльності пенсійного органу щодо перерахунку пенсії відповідно до статті 63 закону № 2262-ХІІ та Постанови № 988 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ліквідаційною комісію відповідного органу внутрішніх справ, то висновок судів попередніх інстанцій про право позивача на такий перерахунок пенсії та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення такого перерахунку узгоджується з вимогами законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі № 711/6389/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду