Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2020 року

Київ

справа №825/1885/17

адміністративне провадження №К/9901/23532/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Кравчука В.М., Саприкіної І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (головуючий суддя: Скалозуб Ю.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (головуючий суддя: Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі №825/1885/17 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відділу державної реєстрації Борзнянської районної державної адміністрації Манзюк Оксани Вікторівни, треті особи: Березнянське споживче товариство, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії,

В С Т А Н О В И В:

20.11.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відділу державної реєстрації Борзнянської районної державної адміністрації Манзюк О.В., треті особи: Березнянське споживче товариство, Мйошин С.М., в якому просив визнати протиправними дії щодо проведення 14.06.2017 державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Березнянське споживче товариство, скасувати реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи ; 14.06.2017 10501050023000062; Манзюк О.В.; Борзнянська районна державна адміністрація Чернігівської області; інші зміни".

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Позивачу роз`яснено, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що у цій справі оскаржуються реєстраційні дії, яким передує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів юридичної особи -Березнянське споживче товариство, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14.08.2019 позивач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржувані рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що спір виник у зв`язку з виконанням відповідачем публічно-владних функцій, а також наданням адміністративної послуги шляхом вчинення дії, а саме: внесення запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) з грубим порушенням положень діючого законодавства, не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Позивач стверджує, що даний спір є публічно-правовим та не є корпоративним, а тому, на його думку, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2019 відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

13.09.2019 від позивача на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2019 справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з оскарженням позивачем судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2010 справу повернуто на розгляд відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Повертаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів, пов`язаних з реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи вже висловлювалась у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а.

Відповідач та треті особи правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статті 2, 4, 19 КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Позивач стверджує, що ним оскаржуються до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відділу державної реєстрації Борзнянської районної державної адміністрації Манзюк О.В., пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів юридичної особи Березнянського споживчого товариства, посилаючись при цьому на недотримання відповідачем встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Проте судами попередніх інстанцій встановлено, що об`єктом спору є загальні збори членів Березнянського споживчого товариства від 13.07.2016 та ухвалені ними рішення. Скликання цих зборів і ухвалення ними рішень спричинило виникнення і тривання спірних правовідносин між позивачем та Березнянським споживчим товариством.

Тобто, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, звернення позивача до суду із цим позовом покликане необхідністю захисту права не у сфері публічно-правових відносин, а його корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

В даному випадку, без надання правової оцінки відносин між позивачем та третьою особою спір не може бути вирішено, а права позивача не можуть бути захищені ефективно.

Отже, у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, яким передує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів юридичної особи Березнянське споживче товариство, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а (провадження № 11-479апп18), 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а (провадження № 11-574апп18).

За такого правового регулювання, встановлених обставин та наявності правової позиції Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів Верховного Суду погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.

За приписами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Керуючись статті 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №825/1885/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В.М. Кравчук

І.В.Саприкіна