Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2021 року у справі №420/137/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 420/137/21

провадження № К/9901/8325/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Південного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Стас Л. В. (доповідач), суддів - Турецької І. О., Шеметенко Л. П.

І. Обставини справи

1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - позивач) звернулося до Південного офісу Державної аудиторської служби України (надалі також відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Державної аудиторської служби України про результати закупівлі UA-M-2020-12-01-000016.

2. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 січня 2021 року позовну заяву повернув позивачеві.

3. Позивач оскаржив це рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

4. П'ятий апеляційний адміністративний суд, дійшовши висновку про те, що апеляційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, ухвалою від 19 лютого 2021 року апеляційну скаргу повернув апелянту з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 298 КАС України.

5. Так, повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції зумовлено тим, що апеляційну скаргу від імені АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" підписано начальником підрозділу "Юридична служба" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" Копиком А. І. та представником АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" адвокатом Завалишиним Ю. О., які надали на підтвердження своїх повноважень довіреності № 69 та № 76 від 13 січня 2021 року відповідно. Указані довіреності видані АТ "Українська залізниця", від імені якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О. В. 13 січня 2021 року за реєстровим № 96, діють директор виконавчий регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Іщук Ю. К. та перший заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Федак Я. А., та в порядку передоручення довіреністю № 76 уповноважують адвоката Завалішина Ю. О., а довіреністю №69 уповноважують начальника підрозділу "Юридична служба" регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Копика О. І. вчиняти дії від імені регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця".

6. З огляду на відсутність документів на підтвердження повноважень директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Іщука Ю. К. та першого заступника директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Федака Я. А., зокрема, довіреності, виданої 13 січня 2021 року за реєстровим № 96, апеляційний суд прийняв рішення про повернення апелянту поданої ним апеляційної скарги.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. Позивачем подано касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції від 19 лютого 2021 року.

8. В обґрунтування касаційної скарги автор, з-поміж іншого, цитуючи витяги з Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зазначив, що повноваження адвоката Завалішина Ю. О. та начальника підрозділу "Юридична служба" регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Копика О. І. є належним чином підтвердженими указаними довіреностями. Суд апеляційної інстанції, на переконання скаржника, не скористався повноваженнями самостійної перевірки повноважень осіб, які підписали та подали апеляційну скаргу від імені АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", а переклав таке своє право у вигляді обов'язку на позивача.

9. Крім того, із посиланням на положення Статуту АТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 735 "Питання акціонерного товариства "Українська залізниця" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 року № 452 "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - Статут), автор указує на повноваження Голови правління Товариства представляти інтереси останнього в Україні та за її межами, представляти товариство у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, міжнародними організаціями, та має право першого підпису на довіреностях від імені товариства.

10. Скаржник наголошує на тому, що довіреності від імені товариства повинні бути підписані щонайменше двома особами: членами правління та/або іншими уповноваженими на це особами та виключно за таких умов вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу.

11. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

12. Верховний Суд ухвалою від 24 березня 2021 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною 3 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги; підставами касаційного оскарження є порушення з боку суду апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

ІІІ. Оцінка Верховного Суду

13. Відповідно до частин 1 , 2 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

14. Пунктом 1 частини 4 статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

15. Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати.

16. Визначення довіреності міститься у частині 3 статті 244 Цивільного кодексу України, за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.

17. Специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС.

18. Згідно з частинами 1 та 3 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.

19. За приписами частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені. Серед іншого, довіреністю фізичної або юридичної особи.

20. Відповідно до частин 1 та 2 статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

21. Аналіз наведених правових норм свідчить, що юридичні особи, суб'єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

22. При цьому у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

23. Водночас, дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми статті 59 КАС України також не вимагають додавання до апеляційної скарги документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника у випадку самопредставництва юридичної особи.

24. Отже, керівник юридичної особи має право реалізовувати процесуальні права сторони без подання документів, що засвідчують його повноваження.

25. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19 червня 2019 року (справа № 620/3827/18), від 31 січня 2020 року (справа №620/1491/19), від 27 лютого 2020 року (справа №826/19448/16), від 13 серпня 2020 року (справа №826/2850/17) та від 14 квітня 2021 року (справа № 640/27279/20).

26. Відповідно до пункту 124 Статуту будь-які договори, довіреності, інші правочини та документи, а також банківські та фінансові документи від імені товариства повинні бути підписані щонайменше двома особами: членами правління та/або іншими уповноваженими на це особами. Такі договори, довіреності, правочини та документи від імені товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для товариства виключно у разі, коли вони скріплені двома підписами.

27. Голова правління, зокрема, представляє товариство у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, міжнародними організаціями; має право першого підпису на довіреностях від імені товариства (підпункти 5,7 пункту 128 Статуту).

28. Як убачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" підписано та подано до П'ятого апеляційного адміністративного суду начальником підрозділу "Юридична служба" Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" Копиком О. І. та представником позивача - адвокатом Завалишиним Ю. О.

29. Як вже зазначалося вище, ці довіреності в порядку передоручення видані АТ "Українська залізниця", від імені якого на підставі посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О. В. 13 січня 2021 року за реєстровим № 96, діють директор виконавчий регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Іщук Ю. К. та перший заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Федак Я. А.

30. Вирішуючи спірні питання, які виникли у правозастосовній практиці, що стосуються представництва/самопредставництва учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині 1 статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

31. Так, приписами частини 1 статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

32. Отже, за наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або відомостями, які розміщено на офіційному вебсайті позивача, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

33. Слід зазначити, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за запитом за ідентифікаційним кодом ~organization0~ Іщук Юрій Костянтинович є керівником Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця".

34. Крім того, відомості про те, що Федак Ярослав Андрійович є першим заступником директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" містяться на офіційному веб-сайті регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця".

35. Таким чином, посилання суду апеляційної інстанції на відсутність документів, що підтверджують повноваження директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Іщука Ю. К. та першого заступника директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Федака Я. А., зокрема, довіреності від 13 січня 2021 року за реєстровим № 96 (на підставі якої, в свою чергу, оформлено в порядку передоручення довіреності на ім'я начальника підрозділу "Юридична служба" Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" Копика О. І. та представника позивача - адвоката Завалишина Ю. О., які підписали та подали апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції), як на підставу для її повернення є необґрунтованим, оскільки суд не був позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також іншими джерелами, що містять офіційну відкриту інформацію щодо керівництва товариства, зокрема, відомостями, розміщеними на його офіційному вебсайті.

36. Трактування положень статті 59 КАС у протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі.

37. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції помилково застосував приписи статті 59 КАС України та дійшов хибного висновку про необхідність підтвердження повноважень керівників регіональної філії "Львівська залізниця акціонерного товариства "Українська залізниця".

38. Верховний Суд також вважає за необхідне вказати, що суд апеляційної інстанції у силу пункту 2 частини 1 статті 305 КАС України наділений повноваженням закрити апеляційне провадження у випадку, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

39. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з направленням справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі.

40. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

41. Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

42. За наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

43. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

ІV. Судові витрати

44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не здійснює новий розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

2. Ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 420/137/21 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська