Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.08.2019 року у справі №454/2012/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2019 року

Київ

справа №454/2012/17

адміністративне провадження №К/9901/22259/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.

суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №454/2012/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Старунського Д. М., суддів: Багрія В. М.,Курильця А. Р.,-

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації щодо неперерахування та недоплати йому разової грошової допомоги до 05 травня у 2016 році в розмірі, встановленому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації нарахувати і виплатити йому разову грошову допомогу до 05 травня у 2016 році відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком.

2. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14.03.2019 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

3. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернуто позивачу.

4. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019, а справу №454/2012/17 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5.15.04.2019 позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яка підписана особою, зазначеною як представник позивача - адвокат Огорілко Юрій Володимирович.

На підтвердження повноважень представника позивача, до апеляційної скарги надано ксерокопію довіреності від 14.12.2016, виданої від імені ОСОБА_1, якою уповноважено адвоката Огорілка Ю. В. представляти його інтереси, а також копію доручення від 14.05.2016 №291/6 для надання безоплатної вторинної правової допомоги, які засвідчені самим Огорілком Ю. В.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом апеляційної інстанції повернуто відповідачу апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України, зважаючи на те, що ксерокопія довіреності, яка подана до апеляційної скарги, засвідчена підписом повіреної особи, а не довірителем, у зв'язку з чим, таку судом апеляційної інстанції не визнано належним чином оформленою, оскільки така форма посвідчення не є достовірним доказом уповноваження довірителем адвоката Огорілка Ю. В. на представництво його інтересів у суді. Зважаючи на що, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Огорілку Ю. В. щодо його представництва у суді апеляційної інстанції та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень, зважаючи на те, що повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами або належним чином завіреними копіями: ордеру, виданого на ведення справи в суді, договору, свідоцтва або довіреності.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на положення пункту 9 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", які надають право адвокату, під час здійснення адвокатської діяльності вчиняти дії необхідні для належного надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, на підставі чого, адвокатом Огорілком Ю. В. було засвідчено копію довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1, яка видана та посвідчена Червоноградським міським центром із надання вторинної правової допомоги. Крім того, представник позивача вказує, що судом першої інстанції було перевірено його повноваження та допущено до участі у справі як представника позивача, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції мав можливість встановити наявність у нього повноважень для представництва позивача у суді або у разі, наявності сумніву, на виконання вимог статті 296 КАС України, залишити апеляційну скаргу без руху, для надання можливості усунути недоліки апеляційної скарги.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

9. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов наступних висновків.

11. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

12. Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

13. Статтею 59 КАС України визначено документи, що підтверджують повноваження представників.

Згідно з пунктом 1 частини 1 вищевказаної статті КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин 5 -6 статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з частиною 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною 4 статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

14. В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

15. Відповідно до частини 3 статті 21 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" повноваження адвоката для представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

16. Статтею 25 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" передбачені права суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Так, зокрема, згідно з пунктом 3 частини першої вказаної статті суб'єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право: представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

17. Як свідчать матеріали справи, апеляційна скарга від імені позивача підписана адвокатом Огорілком Ю. В., який на підтвердження своїх повноважень надав копію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 14.12.2016 №291/6, виданого Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Зі змісту вказаного доручення слідує, що доручення видане для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1, особі, яка належить до однієї з категорій, визначених пунктам 1, 2, 8, 9, 10, 11, 12 статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" - до використання всіх національних засобів правового захисту, а у випадках складення документів - до моменту завершення складення таких документів, зокрема, складання процесуальних документів.

18. Суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу виходив з того, що ксерокопія довіреності, яка додана до апеляційної скарги, засвідчена підписом повіреної особи, а не довірителем, у зв'язку з чим не визнається судом належним чином оформленою, оскільки така форма посвідчення не є достовірним доказом уповноваження довірителем адвоката Огорілка Ю. В. на представництво його інтересів у суді, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що у матеріалах апеляційної скарги відсутній будь-який документ, який би підтверджував рішення позивача реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення через представника та, відповідно, обсяг повноважень, наданий цьому представнику.

19. Відповідно до положень частини 2 статті 25 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі права та гарантії, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

20. Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.

21. Представник позивача є адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1775 від 30.11.2010) і на нього поширюється дія Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Оскільки представник позивача у процесі здійснення адвокатської діяльності представляв інтереси ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, він, як адвокат, має право посвідчувати копії документів у справах, зокрема і копії довіреності.

22. Окрім того, відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Інших вимог до копій письмового документа процесуальний закон не містить.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі необґрунтовано не врахував, що згідно з положеннями статті 296 КАС України подання оригіналів документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, не передбачено та окремих спеціальних вимог для засвідчення копій не встановлено.

Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано, що саме адвокат Огорілко Ю. В. від імені позивача підписав позовну заяву у даній справі та на підтвердження своїх повноважень долучив до неї ті ж самі документи (копію довіреності від 14.12.2016 та копію доручення від 14.05.2016 №291/6), які були подані ним до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

23. Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що повернення в даному випадку апеляційної скарги позивачеві на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України є проявом правового формалізму з боку суду при вирішенні питання відповідності апеляційної скарги вимогам закону, який обмежує право особи на розгляд її справи судом.

24. Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.

25. Так, у рішенні від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України" (заява №24003/07) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17.01.2012 у справі "Станев проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява №36760/06).

26. Відтак, згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальний, але й фактичний. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

27. Відтак, суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

28. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для повернення апеляційної скарги, а тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

29. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019.

Справу №454/2012/17 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

А. І. Рибачук

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду