Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.07.2019 року у справі №826/2008/16
Постанова КАС ВП від 25.07.2019 року у справі №826/2008/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2019 року

Київ

справа №826/2008/16

адміністративне провадження №К/9901/12513/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шевцової Н.В.,

секретар - Носадча О.Є.,

за участю

представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2,

представника відповідача 1 - Грінцова М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

касаційну скаргу Національної поліції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року (головуючий суддя - Аблов Є.В., судді - Погрібніченко І.М., Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року (головуючий суддя - Бужак Н.П., судді - Костюк Л.О., Мацедонська В.Е.) у справі

за позовом ОСОБА_3

до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України № 2, Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України № 2

про визнання протиправними дій, скасування рішень, поновлення на посаді, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2016 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України № 2 (далі - Центральна атестаційна комісія), Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України № 2 (далі - Центральна апеляційна атестаційна комісія) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

1.1. - визнати протиправним рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_3 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1 пункту 2 Наказу Національної поліції України від 26.11.2015 року №116 «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України»;

1.2. - визнати дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_3 протиправними;

1.3. - визнати незаконним і скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, що оформлене протоколом від 13.01.2016 року та зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа в частині зазначення « 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», який прийнятий відносно ОСОБА_3 ;

1.4. - визнати незаконним і скасувати рішення (висновок) Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України, оформлене протоколом від 28.03.2016 року та зазначене в розділі V «Висновок апеляційної атестаційної комісії» атестаційного листа в частині зазначення «відхилити скаргу», який прийнятий стосовно ОСОБА_3 ;

1.5. - визнати протиправним і скасувати наказ Національної поліції України №232 о/с від 12.04.2016 року в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за пунктом 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

1.6. - поновити ОСОБА_3 на посаді заступника начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що атестація його була проведена незаконно, оскільки підстави для проведення останньої згідно чинного законодавства були відсутні. Водночас, вказував на порушення процедури проведення атестування, зокрема воно проводилося не правомочним складом, необ`єктивно, без врахування професійних якостей позивача, його характеристик та висновку безпосереднього керівника. При цьому, на думку позивача, оцінка була проведена за ознаками, що безпосередньо не пов`язані з виконуваною ним роботою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю:

3.1. Визнано протиправним рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_3 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1 пункту 2 Наказу Національної поліції України від 26.11.2015 року №116 "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України".

3.2. Визнано протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_3 .

3.3. Визнано протиправним і скасовано рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, що оформлене протоколом від 13.01.2016 року та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа в частині зазначення " 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийняте відносно ОСОБА_3 .

3.4. Визнано протиправним і скасовано рішення (висновок) Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України, оформлене протоколом від 28.03.2016 року та зазначене в розділі V "Висновок апеляційної атестаційної комісії" атестаційного листа в частині зазначення "відхилити скаргу", прийняте відносно ОСОБА_3 .

3.5. Визнано протиправним і скасовано наказ Національної поліції України №232 о/с від 12.04.2016 року в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за пунктом 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

3.6. Поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського і проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби. Метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв`язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей. До списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII. Разом з тим, першим відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не доведено, що ОСОБА_3 підлягав атестації та, відповідно включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації позивача, які передбачені ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII, та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що останній мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров`я чи у зв`язку із не виконанням службових обов`язків. Норми Закону № 580-VIII, у тому числі розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення», не передбачають процедури переатестації та не встановлюють додаткових підстав для атестації. Також суд зазначив, що рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене атестаційним листом від 13.01.2016 року прийняте без врахування професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки ОСОБА_3 , а тому наявні підстави для його скасування. Під час розгляду справи представниками Центральної атестаційної комісії та Центральної апеляційної атестаційної комісії не подано жодних належних та допустимих доказів правомірності прийнятих рішень. Водночас, матеріали справи свідчать про прийняття останніх без врахуванням всіх обставин справи, без дотримання критерію об`єктивності та обґрунтованості, тобто без дотримання вимог встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Національна поліція України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю.

6. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року апеляційну скаргу Національної поліції України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року - залишено без змін.

7. Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. Національна поліція України (далі - скаржник) в серпні 2016 року звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року.

9. У касаційній скарзі Національна поліція України, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що атестування позивача здійснювалося не Національною поліцією України, а атестаційними комісіями. Метою проведення атестування є, серед іншого, оцінка успішності виконання службових обов`язків поліцейським на займаній посаді. Наказ Національної поліції України від 26.11.2015 року №116 має організаційно-розпорядчий характер та розрахований в застосуванні виключно на керівників підрозділів Національної поліції України, а списки поліцейських, які підлягають атестуванню на підставі цього наказу ніколи не складалися. Скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для атестування позивача і посилається на те, що призначення атестування переслідує на меті визначення відповідності поліцейського займаній посаді шляхом перевірки успішності виконання ним службових обов`язків для прийняття рішення щодо його просування по службі. Негативний висновок стосовно позивача зроблено на підставі всебічного розгляду всіх наявних у комісії матеріалів і на підставі аналізу наданих особою відповідей. Також вважає, що суди вийшли за межі наданих повноважень, втрутившись в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки суди надали оцінку рішенням атестаційних комісій. Вважає безпідставним посилання судів на постанову Верховного Суду України від 11.03.2014р. №21-13а14 та відповідний висновок щодо можливості звільнення на підставі п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» лише в порядку накладення дисциплінарного стягнення.

11. Крім того, вважає, що судами безпідставно було залишено поза увагою порушення позивачем строків звернення до суду із вимогами про оскарження дій Національної поліції України щодо проведення його атестування та включення до списків поліцейських, які підлягають атестуванню. Зазначає, що позивачу про його атестування стало відомо ще 26.11.2015 року. При цьому, ОСОБА_3 не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду.

12. ОСОБА_3 надав заперечення на касаційну скаргу, якими просив відмовити в задоволені касаційної скарги і залишити оскаржувані рішення без змін. Зазначає, що посилання скаржника про проведення атестації виключно атестаційними комісіями без Національної поліції України суперечить встановленим обставинам справи та не ґрунтується на нормах ч.3 і ч.4 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію». Вважає, що ч.2 ст.57 вказаного Закону містить виключний перелік підстав, за наявності яких керівник поліції приймає рішення про проведення атестування. Посилається на те, що строк звернення до суду з цим позовом обчислюється з моменту порушення прав і охоронюваних інтересів позивача, тобто з моменту, коли він дізнався про рішення атестаційної комісії, а саме з 20.01.2016 року. Також вважає обґрунтованим висновок про те, що рішення Центральної атестаційної комісії від 13.01.2016 року прийняте без урахування професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки позивача. При цьому, жодна позовна вимога позивача не містить прохання щодо встановлення судом нового висновку про відповідність його займаній посаді.

13. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

14. Представник відповідача 1 в судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

15. Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення касаційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення.

16. Представники відповідачів 2, 3, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. Наказом Національної поліції України "По особовому складу" від 07.11.2015 року №66 о/с, в порядку переатестування, як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України та присвоєно спеціальне звання «підполковник поліції».

18. Згідно наказу Національної поліції України від 23.11.2015 року №102 "Про організацію заходів тестування особового складу Національної поліції України" з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої можливості та відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 року №1465, наказано керівникам структурних підрозділів Національної поліції України, серед іншого забезпечити доведення до відома всього особового складу під підпис умови проведення атестування працівників, визначені згаданою Інструкцією.

19. Відповідно до наказу Національної поліції України від 26.11.2015 року №116 "Про проведення атестування поліцейського апарату Національної поліції України" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року №1465, наказано, зокрема керівникам структурних підрозділів Національної поліції України апарату Національної поліції України: 1) скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню; 2) скласти атестаційні листи на поліцейських; 3) підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими; 4) довести до поліцейських інформацію про час і місце проведення атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття в разі необхідності.

20. Згідно розділу II атестаційного листа ОСОБА_3 від 13.01.2016 року, за висновком прямого керівника позивач відповідає займаній посаді.

21. Водночас, відповідно до висновку Центральної атестаційної комісії від 13.01.2016 року ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню через службову невідповідність.

22. З висновком Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 13.01.2016 року позивач ознайомився 20.01.2016 року.

23. Не погоджуючись з цим висновком комісії позивачем подано апеляційну скаргу на висновок Центральної атестаційної комісії, за наслідком розгляду якої Центральною апеляційною атестаційною комісією складно висновок від 28.03.2016 року, який оформлений протоколом ОП№15.00004918.

24. Центральна апеляційна атестаційна комісія дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню.

25. На підставі оскаржуваних висновків наказом Національної поліції України від 12.04.2016 року №232 о/с "По особовому складу" підполковника ОСОБА_3 , заступника начальника управління Головного слідчого управління звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

26. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Частина 6 статті 43 Конституції України: громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

28. Частина 4 статті 52 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»: комплектуванню в порядку просування по службі посад молодшого, середнього та вищого складу поліції, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті, за рішенням керівника, уповноваженого призначати на такі посади, може передувати або проведення конкурсу, або проведення атестації.

29. Стаття 57 Закону України «Про Національну поліцію»: атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

30. Частина 1 статті 58 Закону України «Про Національну поліцію»: призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.

31. Пункт 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»: поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: через службову невідповідність.

32. Пункт 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію»: працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

33. Пункт 2 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 17.11.2015р. № 1465, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890 (далі - Інструкція № 1465): керівники всіх рівнів зобов`язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об`єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

34. Пункт 3 розділу І Інструкції № 1465): атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

35. Пункт 5 розділу І Інструкції № 1465: атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

36. Підпункт 1 пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 1465: у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії: центральні атестаційні комісії, персональний склад яких затверджується наказом Національної поліції України. До повноважень центральних атестаційних комісій належить проведення атестування всіх поліцейських.

37. Пункт 1 розділу IV Інструкції № 1465: організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

38. Пункт 10-12 розділу IV Інструкції № 1465: з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов`язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з`явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

39. Пункт 15-20 розділу IV Інструкції № 1465: атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов`язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

40. Підпункт 1 пункту 1 розділу VІ Інструкції № 1465: у Національній поліції України створюються такі апеляційні атестаційні комісії: центральні апеляційні атестаційні комісії. До повноважень центральних апеляційних атестаційних комісій входить розгляд скарг поліцейських на висновок центральних атестаційних комісій та атестаційних комісій, які були створені в територіальних (міжрегіональних) органах Національної поліції України.

41. Частини 1 та 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017р.): адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

42. Стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017р.): адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

43. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

44. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

45. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

46. Зі змісту встановлених судами обставин випливає, що позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».

47. Отже, питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено в листопаді 2015 року на момент видання наказу про призначення на посаду.

48. Разом з цим, приписами пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції.

49. Перелік підстав проведення атестування поліцейських передбачений статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а) які претендують на вищу посаду; б) щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність. Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

50. При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» підстав проведення атестування повинна бути пов`язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

51. Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар`єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України «Про Національну поліцію».

52. Колегія суддів зазначає, що мета атестування, закріплена в частині 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв`язку з вичерпними підставами, визначеними в частині другій згаданої статті.

53. Під час розгляду цієї справи відповідачем не доведено наявність підстав для проведення атестування, що передбачені ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію».

54. Проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», суперечить вимогам цього закону.

55. Оскаржувані судові рішення відповідають наведеним висновкам.

56. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

57. Отже, суди правильно задовольнили позовні вимоги в частині оскарження дій щодо проведення атестування позивача, висновків (рішень) атестаційних комісій і наказу про звільнення та, як наслідок, щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді.

58. Щодо посилання скаржника на те, що атестування позивача здійснювали атестаційні комісії, а не Національна поліція України, Суд зазначає, що Центральна атестаційна комісія і Центральна апеляційна атестаційна комісія створені безпосередньо в Національній поліції України та здійснювали атестацію позивача на підставі відповідного рішення голови Національної поліції України. Тому позивачем правильно заявлено позовні вимоги в цій частині до Національної поліції України.

59. Крім того, Суд зазначає, що, перевіряючи спірні рішення атестаційних комісій згідно ч.3 ст.2 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року), у тому числі на відповідність критерію обґрунтованості, суди попередніх інстанцій не втручалися в дискреційні повноваження цих комісій та не приймали власних висновків щодо відповідності або не відповідності позивача займаній посаді.

60. Верховний Суд України у постанові від 04.11.2014р. №21-426а14 зазначив, що задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб`єкта владних повноважень повністю або частково, скасувати акт індивідуальної дії та обов`язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.

61. Проте, задовольняючи позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді, суд першої інстанції не вказав дату, з якої ОСОБА_3 поновлено на посаді.

62. Суд апеляційної інстанції залишив вказане поза увагою.

63. Оскільки наказом № 232 о/с від 12 квітня 2016 року позивача звільнено з посади з 12.04.2016р., останній підлягає поновленню на посаді з 13.04.2016р.

64. Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

65. Враховуючи наведене, у вказаній частині позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій є помилковими лише в частині не визначення дати, з якої позивача поновлено на посаді, а тому відповідно до ч.4 ст.351 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення в резолютивній частині шляхом зазначення дати, з якої позивач поновлений на посаді.

66. Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_3 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, Суд зазначає наступне.

67. Про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом в цій частині відповідач вказував як в письмових запереченнях на позов, так і в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції.

68. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не було порушено строку звернення до адміністративного суду.

69. Проте, судами попередніх інстанцій не було встановлено фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи в цій частині, а саме коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

70. При цьому, посилання позивача щодо того, що строк звернення до суду з цим позовом до суду обчислюється з моменту ознайомлення з висновком Центральної атестаційної комісії є обґрунтованим тільки щодо позовної вимоги про оскарження рішення (висновку) цієї комісії.

71. Відповідно до п.1 ч.2 ст.353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази.

72. При цьому, ч.4 ст.353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

73. Зважаючи на те, що допущені судами порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_3 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, - підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому слід вжити визначені законом заходи, необхідні для встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

74. Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

75. Касаційну скаргу Національної поліції України - задовольнити частково.

76. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року:

76.1. Змінити шляхом зазначення в резолютивній частині дати поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України з 13 квітня 2016 року.

76.2. Скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_3 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

77. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року - залишити без змін.

78. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Повний текст постанови виготовлено 25 липня 2019 року.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

Н.В. Шевцова