Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2018 року

Київ

справа №524/2062/17

адміністративне провадження №К/9901/24560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області в складі судді Кривич Ж.О. від 31.05.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М., Тацій Л.В. від 17.10.2017 у справі №524/2062/17 за позовом ОСОБА_2 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В березні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ в Полтавській області, в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного УПФУ в Полтавській області від 21.02.2017 № 54 про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на десять років; зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2, починаючи з 14 лютого 2017 року пенсію відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 31.05.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі посилається на те, що безпосередня участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження не підтверджена, оскільки відсутні первинні документи щодо періодів роботи, населених пунктів чи об'єктів, де заявником проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1

Згідно копії паспорта дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також судами встановлено, що позивач з 09 травня 1986 року по 29 листопада 1986 року проходив строкову службу у Військовій частині 83212, яка була дислокована в с. Оране, Київської області.

14.02.2017 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням № 54 від 21.02.2017 Кременчуцьке ОУПФ відмовило в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю інформації щодо періодів роботи, населених пунктів чи об'єктів, де заявником проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено участь позивача в ліквідації наслідків аварії ЧАЕС саме в достатній кількості днів в 1986 році, що відповідно до приписів ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є підставою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення, зокрема, чоловіками 60 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону № 796--XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Згідно з абзацом сьомим підпункту "ґ" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII).

Отже, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідно до статті 15 Закону № 796-XII є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач в період 10.05.1986 по 08.08.1986 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, що підтверджується записом у військовому квитку.

Судами досліджено військовий квиток, архівну довідку Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 18.07.2016 р. №179/1/6827, копію картки обліку доз радіоактивного опромінювання та копію довідки від 29.11.1986 року №293, видану ВЧ № 83212 в якій зазначено виконання з 09.05.1986 р. по 29.11.1986 р. завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Колегія суддів приходить до висновку, що небезумовне співпадання участі позивача в ліквідації аварії на ЧАЕС свідчить на користь позивача, оскільки загалом підтверджується необхідна кількість днів перебування в зоні відчуження у 1986 році, що дає право на призначення пенсії за зниженням пенсійного віку на 10 років.

Також суд зазначає, що дислокація військової частини не в зоні відчуження не позбавляє особу можливості брати участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а така участь підтверджується рештою доказів.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач безпідставно відмовив у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду