Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.04.2019 року у справі №808/2758/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

Київ

справа №808/2758/16

адміністративне провадження №К/9901/40124/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої об'єднаної державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 (суддя - Прудивус О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (судді: Чумак С.Ю. (головуючий), Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі №808/2758/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Спеціалізованої об'єднаної державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС та Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - позивач, ПАТ «Запорізький завод феросплавів») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої об'єднаної державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) та Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь позивача по декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року в розмірі 45 300 000,00 грн; стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану за період з 06.09.2016 по 20.09.2016 на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за червень 2016 року у розмірі 542 114,75 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючі органи не виконали свого обов'язку по бюджетному відшкодуванню в строки встановлені статтею 200 ПК України. По факту простроченої заборгованості у позивача виникло право на відшкодування пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, відповідно пункту 200.23 статті 200 ПК України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017, задоволено адміністративний позов частково. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» пеню, нараховану з 06.09.2016 по 20.09.2016 на суму простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за червень 2016 року у розмірі 542 114,75 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з встановлення факту повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2016 року поза межами строків визначених пунктами 200.10 та 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, що обумовлює стягнення на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами встановлено, що 20.07.2016 позивач направив контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ за червень 2016 року, згідно з даними якої визначена позивачем сума ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України, становить 45 300 000,00 грн (рядок 20.2.1 декларації).

25.08.2016 контролюючий орган прийняв висновок про суми відшкодування позивачу ПДВ № 1132-07 на загальну суму 45 300 000,00 грн.

26.08.2016 відповідач склав реєстр висновків про суми відшкодування ПДВ № 20, до якого, зокрема увійшов і висновок про суми відшкодування позивачу ПДВ від 25.08.2016 №1132-07 на загальну суму 45 300 000,00 грн.

Висновок про суми відшкодування позивачу ПДВ від 25.08.2016 №1132-07 та реєстр висновків про суми відшкодування ПДВ відповідач 26.08.2016, 05.09.2016, 13.09.2016, 21.09.2016, 29.09.2016 направляв органу казначейства, однак такі повертались без виконання з підстав відсутності у органу казначейства узагальненої інформації щодо визначених у висновку обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ.

29.09.2016 контролюючий орган надав органу казначейства узагальнену інформацію щодо визначених у висновках обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, сформовану за зверненнями головних управлінь ДФС.

29.09.2016 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача в обслуговуючому банку суму відшкодування ПДВ на загальну суму 45 300 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.09.2016 № 1144.

Несвоєчасне повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість обумовило звернення позивач до суду із цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права та вказує та те, що контролюючий орган дотримувався порядку щодо необхідності узгодження вищестоящими органами сум відшкодування та у відповідності до вимог законодавства своєчасно сформував реєстр сум бюджетного відшкодування та разом з відповідним висновком направив до органу казначейської служби.

9. Позивачем надано відзив (заперечення) на касаційну скаргу відповідача, у яких просить залишити касаційну скаргу без задоволені, а рішення суду попередньої інстанцій без змін з посиланням на необґрунтованість такої скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1 Стаття 200

10.1.1 Пункт 200.7

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

10.1.2 Пункт 200.10

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

10.1.3 Пункт 200.12

Орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

10.1.4 Пункт 200.13

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

10.1.5 Пункт 200.15

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

10.1.6 Пункт 200.23

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

11. Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, (далі - Порядок №39).

11.1. Пункт 9 Порядку № 39,

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

12. Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України 03.02.2011 №68/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за №199/18937.

12.1 Пункт 5

Центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. У разі виконання платником податків, який має право на отримання бюджетного відшкодування, вимог статті 200 Податкового кодексу України, за умови підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

14. Неподання контролюючим органом у строк встановлений статтею 200 ПК України до органів Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення, у зв'язку з цим, заборгованості бюджету з податку на додану вартість, обумовлює набуття платником податку права на пред'явлення вимоги про стягнення пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, за якою суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в запереченні на позовну заяву, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом підтверджено суму бюджетного відшкодування, що заявлена позивачем у поданій податковій декларації (висновок від 25.08.2016 про суми відшкодування позивачу ПДВ № 1132-07), проте не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як вірно встановлено судами, відшкодування ПДВ за червень 2016 року в розмірі 45 300 000 грн мало відбутися на підставі висновку у термін до 05.09.2016, а тому в період з 06.09.2016 по 20.09.2016, сума бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2016 року в розмірі 45 300 000,00 грн, яка не була відшкодована позивачу протягом визначено законом строку набула статусу заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Сам факт несвоєчасного перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не є спірним у даній справі, розрахунок наданий позивачем досліджений судами попередніх інстанцій, помилок не встановлено, а відтак наявні підстави для стягнення пені на виконання вимог пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

18. У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

19. Не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

20. Крім того, норми Порядку №39, які передбачають необхідність отримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не ставлять в залежність відшкодування бюджетної заборгованості від отримання органом казначейської служби узагальненої інформації від податкового органу.

У свою чергу, висновок органами державної податкової служби подається після отримання узагальненої інформації від центрального органу державної податкової служби, яка в свою чергу останнім одночасно направляється і до Державного казначейства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що обов'язковою умовою повернення бюджетного відшкодування з ПДВ є наявність висновку податкового органу, який готується територіальним органом ДФС.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що твердження контролюючого органу про неможливість своєчасного бюджетного відшкодування суми ПДВ через ненадходження узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ від вищестоящих органів є необґрунтованими, оскільки недотримання вимог вказаного Порядку з боку відповідача стосовно неотримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ не повинно порушувати права та інтереси платника податків.

Крім того, суду вами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи контролюючого органу про неналежний спосіб захисту та посилання на правову позицію з цього приводу Верховного Суду України, викладену в постановах від 16 вересня 2015 року у справі №21-881а15 та від 27 жовтня 2015 року у справі №2а-592/12/1370 (21-1145а15), оскільки у вказаних справах ВСУ висловився щодо належного способу захисту позивача при відшкодуванні бюджетної заборгованості з ПДВ та неможливості застосування в цьому випадку стягнення заборгованості в судовому порядку, що не є тотожним предмету спору в даній справі, де стягується пеня, нарахована на суму бюджетної заборгованості з ПДВ. Норми Податкового кодексу України не вимагають при нарахуванні пені застосування порядку відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ. Виникнення сум бюджетної заборгованості та пені є різними за своєю правовою суттю.

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено порядок бюджетного відшкодування сум ПДВ та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в запереченні на позовну заяву так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в запереченні на позов та апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статтю 200 Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Спеціалізованої об'єднаної державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 залишити без задоволення.

24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої об'єднаної державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі №808/2758/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду