Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2020 року у справі №240/381/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа №240/381/19

адміністративне провадження №К/9901/36639/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року (судді Смілянець Е. С., Капустинський М. М., Охрімчук І. Г. ) у справі №240/381/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛА:

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" (далі - ТОВ "Граніт") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області) від 25 жовтня 2018 року №
0029501413.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що щебінь не підпадає під визначення "корисної копалини" чи "мінеральної сировини", оскільки є продукцією оброблювальної промисловості, яка отримується у результаті подальшої переробки корисної копалини. Корисна копалина Миропільського родовища гранітогнейсів, яка добувається ТОВ "Граніт" відкритим методом, після проведення буровибухових робіт перетворюється у породу гірничу скельну - гірничу масу (камінь бутовий). Порода гірнича скельна - гірнича маса (камінь бутовий) складується на складі готової продукції гірничого цеху ТОВ "Граніт". Таким чином, готовою (товарною) продукцією для розрахунку плати за користування надрами, на думку позивача, є порода гірнича скельна - гірнича маса (камінь бутовий), що знаходиться на складі готової продукції гірничого цеху.

ТОВ "Граніт" видобуває корисні копалини (гранітогнейси), які у результаті добування перетворюються на породу гірничу скельну - гірничу масу, що є процесом первинної переробки корисної копалини, а не добування. Оскільки гірнича маса (камінь бутовий) реалізується дуже рідко, а використовується, в основному, для подальшої (вторинної) переробки, то слід обчислювати даний податок за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) вартість одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) при розрахунку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

З урахуванням вищенаведеного ТОВ "Граніт" обчислює рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин, виходячи з розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

На думку позивача, висновок податкового органу про заниження податкових зобов'язань з плати за користування надрами та рентної плати за користування надрами і врахування витрат на вторинну переробку видобутого каменю бутового до складу даного податку є безпідставним.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 27 червня 2019 року позов задовольнив.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки суб'єкт господарювання видобуває корисні копалини (граніти), які використовує у господарській діяльності для виробництва щебеневої продукції, тобто не реалізує видобуті корисні копалини, то вартість видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин обчислюється за розрахунковою вартістю видобутих корисних копалин. З огляду на наведене ТОВ "Граніт" правомірно обчислювало рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин, виходячи з розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Постановою від 21 листопада 2019 року Сьомий апеляційний адміністративний суд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року скасував, у задоволенні позову ТОВ "Граніт" відмовив.

Не погодившись із рішенням апеляційного суду, ТОВ "Граніт" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при розгляді справи, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.

Касаційна скарга розглядаються у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", що набрав чинності у зазначену вище дату.

Обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди встановили, що відповідно до статуту ТОВ "Граніт" предметом його діяльності є: видобуток гірничої маси та виробництво щебню; видобуток блочного каменю; експлуатація родовищ корисних копалин; добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю тощо.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Граніт" відповідачем складено акт перевірки від 2 жовтня 2018 року №1160/06-30-14-13/13563220, згідно з висновками якого позивачем занижено плату за користування надрами та рентну плату за користування надрами.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС в Житомирській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2018 року № 0029501413, яким ТОВ "Граніт" збільшено на 3242065,00 грн суму грошового зобов'язання за платежами: плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі за податковими зобов'язаннями 2593652,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 648413,00 грн.

Рішенням від 28 грудня 2018 року №42295/6/99-99-11-06-01-25 ДФС України оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

Відповідно до пункту 252.3 статті 252 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належить, зокрема, обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною.

Згідно з підпунктом 14.1.91 пункту 14.1 статті 14 ПК України корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Мінеральна сировина - товарна продукція гірничого підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів (підпункт 14.1.112 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

За змістом підпункту 14.1.37 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу підпункту 14.1.37 пункту 14.1 статті 14 ПК України - це діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.

Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничого підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм) (підпункт 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Проаналізувавши наведені норми, апеляційний суд дійшов висновку про те, що об'єктом оподаткування є обсяг товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у тому числі тієї, що пройшла стадію первинної переробки (збагачення). При цьому до первинної переробки (збагачення) відноситься сировина, яка пройшла сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм). Водночас не належить до первинної переробки сировина, яка збагачена фізико-хімічним методом з якісною зміною мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури та продукція, що пройшла операції агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що процес дроблення каменю охоплюється поняттям "первинна переробка", яка в сукупності із добуванням і складає зміст діяльності гірничого підприємства, а тому визнав помилковим висновок суду першої інстанції щодо неможливості визнання корисною копалиною (мінеральною сировиною) продукції, отриманої при подальшій переробці корисної копалини, що є продукцією переробної промисловості.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 804/4526/18 (К/9901/3509/19).

Відповідно до частин 1 -3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним приписам закону оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну Головного управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" залишити без задоволення.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

Є. А. Усенко