Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2018 року

м. Київ

справа №822/2202/16

адміністративне провадження №К/9901/45190/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження справу № №822/2202/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року (суддя Блонський В.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року (колегія суддів у складі Смілянця Е.С., Залімського І.Г., Сушка О.О.) у справі №822/2202/16 за позовом ОСОБА_1 до Красилівської районної державної адміністрації, Державного реєстратора Красилівської державної районної адміністрації Хмельницької області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування внесення змін.

І. РУХ СПРАВИ

1. Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - ОСОБА_5, в якому із врахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати внесення змін державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Андрощуком Віталієм Вікторовичем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт» щодо зміни керівника на ОСОБА_5 від 14.11.2002.

2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

3. 28.04.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі №822/2202/16

4. У касаційній скарзі Позивач просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.05.2017 у зазначеній справі було відкрито провадження. 26.05.2017 надійшов відзив від Третьої особи ОСОБА_5, відповідача, а 30.05.2017 - від Відповідача.

6. Позивачі заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності. Крім того, ними було заявлено клопотання про забезпечення позову, але ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017 у задоволенні даного клопотання було відмовлено.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 та третя особа - ОСОБА_5 на дату розгляду адміністративного спору є засновниками (учасниками) юридичної особи - ТОВ «Гарт», що підтверджується поясненнями сторін, третьої особи та її представника, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

8. Згідно запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.11.2002, ОСОБА_5, являється керівником ТОВ «Гарт». Запис про керівника ТОВ «Гарт» зроблений в зв'язку із проведенням державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «Гарт», про що зроблений відповідний запис в ЄДР тією ж датою-14.11.2002.

9. Державна реєстрація юридичної особи була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

10. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що він є учасником ТОВ «Гарт», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

12. З відповіді ТОВ «Гарт» без дати і номеру, отриманого 13.10.2016 позивачу стало відомо, що ОСОБА_5, прийнятий на роботу на посаду директора ТОВ «Гарт» на підставі наказу № 10 від 01.09.2006, виданого ним же. Також у наданих ТОВ «Гарт» документах міститься протокол зборів трудового колективу товариства яким ОСОБА_5, призначений на посаду директора.

13. Внесення змін до ЄДР в тому числі і щодо реєстрації відомостей про керівника ТОВ «Гарт» проведено 14.11.2002. Внесення державним реєстратором даних змін до ЄДР щодо відомостей про керівника ТОВ «Гарт» є незаконним з наступних підстав.

14. На дату внесення змін до ЄДР щодо реєстрації відомостей про керівника ТОВ «Гарт» порядок державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності регулювало «Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998. Із змісту вказаного Положення № 740 вбачається, що обов'язковою умовою прийняття реєстраційної картки є встановлення державним реєстратором у спосіб перевірки належних документів наявності в особи яка подає зазначену картку повноважень на здійснення таких дій, наданих їй виконавчим органом юридичної особи, або наявності у неї повноважень виконавчого органу юридичної особи. Особа яка ініціювала внесення змін до відомостей про керівника ТОВ «Гарт» повинна була надати державному реєстратору документ, що підтверджує її повноваження директора товариства. Однак такі рішення ТОВ «Гарт» та його виконавчим органом ніколи не приймалися, відповідні документи не видавалися, а тому не були пред'явлені державному реєстратору. Державний реєстратор, здійснивши державну реєстрацію змін до відомостей ЄДР про юридичну особу щодо її керівника на підставі реєстраційної картки поданої не уповноваженою особою та без перевірки необхідних документів, грубо порушив вимоги пунктів 3, 10, 20, 21 Положення.

15. Представник відповідача-Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що внесення змін до ЄДР щодо керівника ТОВ «Гарт» проведено у повній відповідності до вимог Закону України «Про підприємництво», який був чинним на дату внесення таких змін, державний реєстратор діяв в межах повноважень, визначених чинним законодавством у сфері державної реєстрації. За таких обставин у задоволені позову необхідно відмовити.

16. Третя особа, представник третьої особи позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Законом України "Про підприємництво", прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

18. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що у державного реєстратора були відсутні законні підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації, оскільки при поданні всіх необхідних документів, передбачених статтею 8 Закону України "Про підприємництво" державний реєстратор зобов'язаний був провести державну реєстрацію юридичної особи.

19. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_5 для проведення перереєстрації були подані всі необхідні для реєстрації документи передбачені ч. 2 ст. 8 Закону № 698-XII «Про підприємництво». Однак, державний реєстратор відповідно до наданих йому повноважень не може перевіряти правомірність проведення дій осіб за наслідками яких були прийняті відповідні подані йому для реєстрації документи (зокрема правомірності проведення зборів, прийняття статуту, відповідності підписів, тощо), робити висновок про неправомірність такого правочину та відмовляти на підставі цього у здійсненні державної реєстрації.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Позивач у касаційній скарзі відзначає, що суди попередніх інстанцій невірно встановили фактичні обставини, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема: суди попередніх інстанцій не врахували положення чинного законодавства, стосовно обов'язку особи, яка подає для реєстрації відповідні документи, надати документ, який підтверджує повноваження на здійснення таких дій, та обов'язку державного реєстратора перевірити наявність таких документів. У даному випадку особа, яка здійснювала перереєстрацію юридичної особи, в т.ч. в частині внесення відомостей про керівника, зобов'язана була надати органу державної реєстрації документ, що підтверджує її повноваження директора товариства (рішення зборів учасників) або особи ним уповноваженої (рішення директора про надання їй таких повноважень або інший документ про таке волевиявлення). Однак такі документи не могли й бути пред'явлені оскільки зі слів ОСОБА_1, яка на момент проведення відповідної реєстрації була учасником (засновником) ТОВ «Гарт», до 2006 року жодних зборів учасників товариства не проводилося, а й відтак не складалося жодного протоколу зборів учасників товариства.

21. Відповідач зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій є законними, оскільки державна реєстрація ТОВ «Гарт» проведена у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підприємництво», дії уповноваженої особи Красилівської РДА відповідали чинному законодавству та були законними.

22. Третя особа ОСОБА_5 у відзиві зазначив, що покликання касаційної скарги на неподання ним для державної реєстрації документів, які б підтверджували повноваження, є голослівними, оскільки судами попередніх інстанцій вже було встановлено, що у матеріалах реєстраційної справи ТОВ «Гарт» наявні всі необхідні і по встановленому законом переліку документи для проведення державної реєстрації: реєстраційна картка на перереєстрацію товариства, Статут та Установчий договір ТОВ «Гарт», копії банківських квитанцій, витяг із п.2 Порядку денного протоколу зборів ТОВВ «Гарт» про обрання директором ОСОБА_5, а також протоколи зборів учасників від 07.11.2002 та 13.11.2002.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Оцінюючи доводи сторін, Суд доходить висновку, що фактичною підставою звернення до суду стали протиправні, на думку позивача, реєстраційні дії відповідача щодо проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «Гарт» від 14.11.2002 із внесенням запису про керівника ТОВ «Гарт», які порушують право позивача, пов'язане із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності юридичної особи.

24. Позивач оскаржує до адміністративного суду дії суб'єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов'язані з внесенням відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт» щодо зміни керівника на ОСОБА_5 від 14.11.2002,посилаючись при цьому на недотримання цими суб'єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

25. Однак з висловлених позивачем у ході розгляду справи мотивів та підстав звернення до суду вбачається, що незаконність, на думку позивача, внесенням відомостей пов'язана з відсутністю відповідних документів (рішення зборів учасників) про обрання ОСОБА_5 директором ТОВ «Гарт» у зв'язку з не проведенням таких зборів, і відповідно й підробленням протоколу. Тобто звернення Позивача до суду із цим позовом викликане необхідністю захисту права не у сфері публічно-правових відносин, а їхніх корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

26. До компетенції адміністративних судів, на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, належали публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

27. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

28. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

29. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

30. Суд вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються права учасників справи, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності юридичної особи.

31. За таких обставин Суд вважає, що між позивачами та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів

32. Таким чином, Суд дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства

33. Висновки суду узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 05.06.2018 у справі № 805/4506/16-а.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

35. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі №822/2202/16 скасувати.

3. Провадження у справі № 822/2202/16 закрити.

4. Повідомити позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб